Постанова № 57051524, 11.04.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/3170/16-а

Провадження № 2-а/263/75/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2016 року суддя Жовтневого районного суду Донецької області Томілін О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними, зобовязання здійснити перерахунок пенсії, який мотивовано тим, що він є пенсіонером органів прокуратури. З 18.01.2002 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із максимального розміру 90% від чинної на той час заробітної плати на посаді працівника прокуратури. Згідно з довідкою від 30.08.2012 року № 18-57-2009, видано прокуратурою Донецької області, заробітна плата з 14.06.2012 року складається з: посадового окладу в розмірі 1588,00 грн., доплати за класний чин 130,00 грн., доплати за вислугу років 40% 687,20 грн., щомісячної премії 30% 1355,50 грн., надбавки за особливо важливі завдання 70% 1683,64 грн., надбавки за слідчу роботу 25% 429,50 грн., надбавки за слідчу роботу 59% 1419,07 грн., матеріальної допомоги на оздоровлення 1/12 376,53 грн., а всього 8045,97 грн. Оскільки пройшло збільшення посадових окладів працівників прокуратури, що є підставою для перерахунку уже призначеної пенсії, він звернувся до відповідача про проведення перерахунку призначеної пенсії у розмірі 90% місячного заробітку. Проте в березні 2016 року позивач довідався, що відповідач здійснив перерахунок його пенсії, починаючи з липня 2012 року, виходячи з розміру 80%, а не 90% від заробітної плати, що зазначені в довідці. Просить здійснити перерахунок пенсії з 16.09.2015 року.

Представник відповідача надіслав до суду заперечення, в яких зазначив, що з 01.06.2002 року позивачеві ОСОБА_1 проводились перерахунки пенсії за якими розмір пенсії за останнім перерахунком 01.03.2008 року склав 5674,34 грн. З 01.10.2011 року набрав чинності Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» яким були внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а саме, що прокурорам і слідчим пенсія обчислюється в розмірі 80% від суми їхньої місячної заробітної плати. Ця норма закону не була визнана неконституційною та не втратила чинності. Позивачем у серпні 2012 року було надано довідки про заробітну плату для проведення перерахунку пенсії з більшого заробітку. ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з урахуванням наданої довідки про заробітну плату від 30.08.2012 року. Відсоток від заробітної плати склав 80% відповідно до змін ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зазначених від 08.07.2011 року № 3668-VI Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Оклад для розрахунку пенсії склав 8045,97 грн. Розмір пенсії 6436,78 грн., який розраховано згідно з діючим законодавством на підставі документів пенсійної справи. На підставі викладеного просив відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1

Враховуючи вимоги позивача, письмові пояснення відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач 06.09.2012 року звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 08.07.2011 року в звязку зі звільненням з органів прокуратури.

Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, але виходячи з 80% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Донецької області від 30.08.0212 року № 18-57-2009, про що відповідач листом від 11.03.2016 року № 26/Р-17-01-03 повідомив позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачеві, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, внесені зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права. Пенсія призначається в розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011 року положення ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90% від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у звязку з внесенням змін до редакції цієїстатті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюються частинами 13, 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», положення яких щодо перерахунку пенсії у звязку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» змін не зазнали (змінилася лише нумерація частин цієї статті).

Згідно з ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прок уратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у звязку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на час призначення пенсії, а внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є ч. 13, ч. 18ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у звязку із прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

Аналогічного змісту правовий висновок прийняв Верховний Суд України у постанові від 10.12.2013 року.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, повязані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави повязана з ризиком для життя і здоровя, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

На підставі викладеного суд вважає, що є підстави для визнання протиправними дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивача, виходячи з 80% від суми заробітку і зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача ОСОБА_1, виходячи з 90% заробітної плати на підставі довідки прокуратури Донецької області від 30.08.2012 року № 18-57-2009, з дня 16 вересня 2015 року, та виплати недоплаченої суми.

Згідно зі ст. 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 551,20 гривень судового збору.

Керуючись ст. 50-1 ч. 1, ч. 13, ч. 18 Закону України «Про прокуратуру», Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст.ст. 71, 94, 138, 160-163, 167 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполящодо обмеження, а саме не нарахування 90% від суми заробітної плати під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, з 01 липня 2012 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполяпровести перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати на підставі довідки прокуратури Донецької області від 30.08.0212 року № 18-57-2009 відповідно до ст. 50-1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично виплачених коштів з 16 вересня 2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, 551 (пятсот пятдесят одну) гривня 20 копійоксудового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.М. Томілін