Рішення № 57049183, 11.04.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 612/835/15-ц Головуючий

Провадження № 22-ц/790/1886/2016 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Категорія: спадкові Доповідач: Трішкова І.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Трішкової І.Ю.,

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря - Гребенщикової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 14 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_4 до Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, третя особа Близнюківська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_4 звернулися до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є спадкоємцями за законом після смерті чоловіка та сина ОСОБА_7, який помер 04 травня 2015 року. Після його смерті відкрилася спадщина, яку вони прийняли. Спадкове майно складається з земельної ділянки № 386, кадастровий № 6320683500:02:000:0331, що знаходиться на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею 4,99 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку померлий, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області 04 грудня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3152, отримав у спадщину після смерті свого сина ОСОБА_8, який помер 24.07.2007 року, але зареєструвати перехід права власності на успадковану ним земельну ділянку у відділі Держкомзему у Близнюківського району Харківської області не встиг в зв'язку з довготривалою та тяжкою хворобою. В свою чергу син спадкодавця ОСОБА_8 вищезазначену земельну ділянку отримав у спадщину на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області 20.06.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2587, після смерті діда ОСОБА_8, який помер 09.01.2005 року. Земельна ділянка належала ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку За оформленням своїх спадкових прав позивачі звернулися до Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області, але їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку спадкодавця не були зареєстровані у встановленому порядку.

Позивачки просили визнати за ними, як спадкоємцями за законом, в рівних долях кожній, право власності на земельну ділянку № 386, кадастровий № 6320683500:02:000:0331, що знаходиться на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею 4,99 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті чоловіка та сина ОСОБА_7.

В судове засідання позивачки не зявились.

РішеннямБлизнюківського районного суду Харківської області від 14 січня 2016 року позов задоволений.

За ОСОБА_6 та ОСОБА_4 визнано в рівних долях кожній право власності на земельну ділянку № 386, кадастровий № 6320683500:02:000:0331, що знаходиться на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею 4,99 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування після смерті чоловіка та сина ОСОБА_7.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, а також на те, що ОСОБА_4 не підписувала позовної заяви та не зверталась до суду.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є матірю ОСОБА_7, який помер 04 травня 2015 року.

ОСОБА_6 була дружиною ОСОБА_7

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки № 386, кадастровий № 6320683500:02:000:0331, що знаходиться на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, площею 4,99 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Обидві позивачки звернулись до Близнюківської нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, але їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з тим, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку спадкодавця не були зареєстровані у встановленому порядку.( а.с.17)

Спірну земельну ділянку ОСОБА_7 отримав відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області 04 грудня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3152, отримав у спадщину після смерті свого сина ОСОБА_8, який помер 24.07.2007 року. /а.с.14/

В свою чергу ОСОБА_8, як онук ОСОБА_8 (дід), який помер 09 січня 2005 року, отримав у спадщину за заповітом після його смерті земельну ділянку площею 4,99 гектарів, розташованої на території Криштопівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області 20.06.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2587 (а.с. 11).

Земельна ділянка належала ОСОБА_8 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ХР № 135660, зареєстрованого 22.10.2003 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 519.

Доводи апеляційної скарги про те, що попередні спадкоємці не зареєстрували своє право власності, а отже не прийняли спадщину, а тому після смерті першого власника ОСОБА_8, померлого 09.01.2005 року, право на спадщину має тільки його жінка ОСОБА_4, спростовуються матеріалами справи.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як вже зазначалось, ОСОБА_8 прийняв спадщину після смерті свого діда ОСОБА_8 шляхом звернення до нотаріальної контори і отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області 20.06.2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2587.

ОСОБА_8 помер 24.07.2007 року

Після його смерті спадщину у вигляді земельної ділянки прийняв його батько ОСОБА_8, про що отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області 04 грудня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3152.

При цьому перехід права власності на земельну ділянку жодним спадкоємцем не був зареєстрований у передбаченому законом порядку.

Ані ОСОБА_6, ані ОСОБА_4 на той час на земельну ділянку не претендували.

Оскільки і ОСОБА_8, і ОСОБА_7 прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_7, померлого 04.05.2015 року, право на спадщину отримали його дружина ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_4, які звернулись до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право власності в порядку спадкування за законом.

Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про визнання права на частину спадкового майна за ОСОБА_6

Друга позивачка ОСОБА_4 у своїй апеляційній скарзі наполягала на тому, що вона не зверталась до суду, не підписувала позовну заяву, а тому у суду першої інстанції не було підстав для задоволення її позову.

До суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 не зявилась, оскільки за станом здоровя не мала можливості прибути у м.Харків, але надала заяву, де її підпис завірений секретарем Криштопівської сільської ради. В зазначеній заяві ОСОБА_4 знову наполягала на тому, що вона не підписувала заяву, підпис у позовній заяві не її.

Пунктом 2 частини 1 статті 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Оскільки від імені ОСОБА_4 позовну заяву подано і підписано іншою особою, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині визнання права власності на частину земельної ділянки за ОСОБА_4 і в цій частині позовну заяву залишити без розгляду.

В інший частині рішення суду є законним і обгрунтованим.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 310, 207, 314, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 14 січня 2016 року в частині визнання права власності на частину земельної ділянки №386, площею 4,99 га за ОСОБА_4 скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_4 про визнання права власності на частину земельної ділянки залишити без розгляду.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: І.Ю. Трішкова

Судді: Л.І. Кірсанова

ОСОБА_3