Вирок № 57048590, 11.04.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/2440/15-к 1-кп/639/236/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

секретаря Мельникової А.В.,

прокурора Гудзя В.В.,

захисника - адвоката Поліканова А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Коммунар Харківського району Харківської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, не одруженої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судиму, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, суд,

встановив:

В жовтні 2015 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_3, звернувся до адміністратора відділу адміністраторів Харківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 з проханням щодо погодження проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована за межами населених пунктів Безлюдівської селищної ради на території Харківського району Харківської області.

ОСОБА_2, будучи державним службовцем 7 категорії, 11 рангу, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, запропонувала ОСОБА_3 надати їй грошові кошти в сумі 8000 гривень у якості неправомірної вигоди за здійснення нею впливу на службових осіб Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області та відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області за погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована за межами населених пунктів Безлюдівської селищної ради на території Харківського району Харківської області та видачу витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

ОСОБА_3, погодився на незаконну пропозицію ОСОБА_2 щодо передачі їй неправомірної вигоди в розмірі 8000 грн. за здійснення нею впливу на службових осіб Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області та відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області.

24 листопада 2015 року, приблизно о 13 год., ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення противоправним шляхом, перебуваючи в адміністративній будівлі центру надання адміністративних послуг Харківської районної державної адміністрації, за адресою: м.Харків, вул. Комсомольське шосе, 52, одержала від ОСОБА_3 частину грошових коштів в розмірі 3000 грн. у якості неправомірної вигоди за вплив на співробітників Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області та відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області, за погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для індивідуального садівництва, яка розташована за межами населених пунктів Безлюдівської селищної ради на території Харківського району Харківської області.

Продовжуючи свою злочину діяльність, 08 лютого 2016 року о 15 год., ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, прикриваючи свої злочині дії та використовуючи підставну особу, отримала другу частину неправомірної вигоди від ОСОБА_3 в розмірі 5000 грн. за вплив на прийняття рішення співробітниками Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області щодо видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2,свою провину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України визнала повністю, щиро покаялась у скоєному, погодилася з кваліфікацією вчиненого нею діяння та пояснила суду, що вона в листопаді 2014 року призначена на посаду адміністратора відділу адміністраторів Харківської райдержадміністрації та їй була присвоєна 7 категорія державного службовця.

В жовтні 2015 року, до неї звернувся ОСОБА_3, з проханням про погодження проекту землеустрою щодо відведення у його власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована на території Харківського району Харківської області.

Оскільки вирішення вказаного питання не відносилося до її компетенції вона, запропонувала ОСОБА_3 надати їй грошові кошти в сумі 8 000 гривень у якості подяки за те, що вона погодить це питання із службовими особами Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області та відділу містобудування і архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області, на що ОСОБА_3 погодився.

24 листопада 2015 року, в обідній час, вона знаходилась на робочому місці в адміністративній будівлі центру надання адміністративних послуг Харківської районної державної адміністрації, яка розташована за адресою: м.Харків, вул. Комсомольське шосе, 52, де отримала від ОСОБА_3 частину грошових коштів в розмірі 3000 грн. у якості винагороди за вплив на співробітників Управління Держгеокадастру та відділу містобудування і архітектури Харківської районної державної адміністрації, за погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки, та вони домовились, що другу частину коштів ОСОБА_3 надасть їй пізніше.

08 лютого 2016 року, після обіду вона, попросила свого цивільного чоловіка ОСОБА_4, забрати у ОСОБА_3 гроші в розмірі 5000 гривень, за що саме останньому не казала. Після чого ОСОБА_4 при отриманні грошей в сумі 5000 гривень від ОСОБА_3 був затриманий співпрацівниками правоохоронних органів.

Коли вона домовлялась із ОСОБА_3 то розуміла, що вказані її дії є незаконними, але вчинила їх через те, що мала невелику заробітну платню, а на її утриманні знаходились малолітня дитина та престарілі батьки, які є інвалідами.

Судові витрати визнає в повному обсягу, до працівників міліції претензій не має, просить суд не позбавляти її свободи.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини по справі, судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин і не наполягає на дослідженні всіх доказів у справі, у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, з урахуванням думки прокурора, адвоката, суд провів судовий розгляд справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_2 та вивченням матеріалів справи, які характеризують особу обвинуваченої, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеною провину обвинуваченої ОСОБА_2 і кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України, як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Пом'якшуючими покарання обставинами відносно обвинуваченої ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.66 КК України, суд визнає її щире каяття у скоєному, та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин, відносно обвинуваченої ОСОБА_2, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона із вищою освітою, не заміжня, офіційно не працює, раніше не судима, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_5, 2006 року народження, батьків: ОСОБА_6, 1945 року народження, ОСОБА_7, 1949 року народження, які є інвалідами та страждають на ряд хронічних захворювань, має постійне місце реєстрації та мешкання в м.Харкові, за місцем попередньою роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є злочином середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, обставини, які пом'якшують її покарання, і вважає необхідним призначити їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави у межах розмірів встановлених санкцією ч.2 ст. 369-2 КК України.

Суд зважаючи на те, що ОСОБА_2 звільнена з займаної посади адміністратора відділу адміністраторів Харківської районної державної адміністрації, на теперішній час офіційно не працює, вважає за можливе не призначати їй додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, яке передбачене ч.2 ст.55 КПК України.

Виходячи з вимог ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що вказане покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили суд, з урахуванням тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої залишає без змін у вигляді домашнього арешту.

Відшкодування судових витрат, вартості проведення експертного дослідження по справі суд на підставі ст.ст.122, 126 КПК України, покладає на обвинувачену.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишити без змін у вигляді домашнього арешту.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, судові витрати за проведення експертизи №67 від 19.02.2016 року в сумі - 982 гривні 08 коп., які перерахувати на р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Речові докази по справі:

грошові кошти в розмірі 5000 гривень, які вилучені 08.02.2016р. у гр. ОСОБА_4 та передані слідчим СУ ГУ НП в Харківській області на зберігання у фінансову установу, повернути ОСОБА_3, як власнику;

мобільний телефон марки «Nокіа» ІМЕІ НОМЕР_1 та ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-картами операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «МТС» за НОМЕР_3; грошові кошти в сумі 500 грн. (1 купюра номіналом у 100 грн., 2 купюри номіналом у 200 грн.); грошові кошти в сумі 5000 грн. (10 купюр номіналом у 500 грн.), грошові кошти в сумі 2300 грн. (1 купюра номіналом у 500 грн., 9 купюр номіналом у 200 грн.), які належать ОСОБА_2 та передані слідчим СУ ГУ НП в Харківській області на зберігання у фінансову установу, повернути ОСОБА_2, як власнику;

аркуш паперу - ксерокопію Наказу «2290-ст від 05.10.2015 з нотатками, декларацію про майно ОСОБА_2 за 2013 на 5 арк., ксерокопію особової картки ОСОБА_2 на 2 арк., розпорядження Харківської районної державної адміністрації №207 від 10.06.2013 на 1 арк., положення про центр надання адміністративних послуг Харківської районної державної адміністрації на 4 арк., розпорядження Харківської районної державної адміністрації №79 від 25.03.2015 на 1 арк., положення про відділ адміністраторів Харківської районної державної адміністрації на 7 арк., розпорядження Харківської районної державної адміністрації №154-к від 10.08.2015 на 2 арк., розпорядження Харківської районної державної адміністрації №150 від 25.05.2015 на 2 арк., - які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів СУ ГУ НП в Харківській області, повернути до Харківської районної державної адміністрації.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя М.В. Федюшин