Ухвала суду № 57047928, 06.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/803/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

06.04.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого Карпенка О.Л.,

суддів:Гайсюка О.В., Голованя А.М., участю секретаря:Діманової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сімєю та визнання права власності на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИЛА:

26 лютого 2015 року ОСОБА_2 звернулась в Маловисківський районний суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сімєю та визнання права власності на частку у майні.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Не погойдуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовано посиланням на неправильне застосування судом норм процесуального права. Зокрема зазначає, що повідомляла суд першої інстанції про причини неявки у судове засідання у звязку з хворобою.

Сторони в судове засідання зявився лише позивач та підтримала подану нею апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України й виходив з того, що позивач ОСОБА_2 двічі не зявився в судові засідання на 15 год. 00 хв. 19 серпня 2015 року та на 10 год. 00 хв. 13 жовтня 2015 року, про час та місце розгляду справи була повідомлені належним чином, однак про причини неявки не повідомила, не надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можливо.

Згідно ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином у разі повторної неявки у судове засідання позивача, повідомленого належним чином, без поважної причини або не повідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду, при чому повторною вважається друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Залишення заяви без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у звязку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, при повторній неявці сторін.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналогічні положення закріплено й в статтях 1 11 ЦПК України.

Строки розгляду цивільних справ встановленні ст. 157 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сімєю та визнання права власності на частку у майні розглядалась протягом тривалого часу (з 26 лютого 2015 року по 13 лютого 2015 року). Справа призначалася до розгляду сім разів, в два останні судові засіданні, призначені на 19 серпня 2015 року і на 13 жовтня 2015 року ( а.с. 62, 66), позивач не зявився.

19 серпня 2015 року ОСОБА_2 повідомила Маловисківський районний суду Кіровоградської області телефонограмою (вх. № 6588, а.с. 65) про причини неявки в судове засідання на 14 годину 00 хвилин, 19 серпня 2015 року, а саме у звязку з її перебуванням у лікарні.

13 жовтня 2015 року, у звязку з повторною неявкою позивача ОСОБА_2, суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 72).

За змістом ч. 3 ст. 169, п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню судом без розгляду за таких умов: позивач повторно не зявився в судове засідання, при цьому він повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (ч. 2 ст. 158 ЦПК).

Таким чином, суд повинен не лише встановити факт повторної неявки позивача в судове засідання, а й зясувати чи був він належним чином повідомлений про розгляд справи та чи не скористався він своїм правом на розгляд справи за його відсутності.

В оскаржуваній ухвалі суд зазначив про те, що ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час та місце розгляду спраи, але не вказав докази, які це підтверджують.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (ч. 1 ст. 74 ЦПК).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Згідно ч. 6 ст. 74 ЦПК України передбачена можливість повідомлення про час та місце розгляду справи осіб, які беруть участь у справі, телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів звязку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому, відповідно до п. 7.1. Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173, уся вихідна кореспонденція суду приймається, перевіряється і відправляється поштою, фельдєгерським або телеграфним звязком, факсом або за допомогою інших засобів, які забезпечують фіксацію повідомлення про відправлення, після реєстрації в АСДС відповідно до Положення про АСДС. Не допускається відправлення або передача документів без реєстрації в АСДС (п. 7.4. цієї Інструкції).

Як вбачається з довідки секретаря судового засідання, у звязку з неявкою осіб, які беруть участь у розгляді справи 19 серпня 2015 року розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2015 року на 10 годину 00 хвилин ( а.с. 66), однак судом першої інстанції на адресу позивача не було надіслано судової повістки про виклик у судове засідання, призначене на 13 жовтня 2015 року, а виклик здійснювався телефонограмою (а.с. 68).

При повідомленні або виклику до суду телефонограмою необхідною умовою є забезпечення фіксації такого повідомлення або виклику. Вважається недостатнім наявність у справі лише довідки секретаря судового засідання (чи іншої уповноваженої особи) про повідомлення особи, яка бере участь у справі, телефонограмою, так як слід забезпечити фіксацію такого повідомлення та його отримання. Підтвердженням цьому може бути наявність у справі відповідної телефонограми, яка за змістом відповідала б вимогам ст. 75 ЦПК України. Крім того, повинні міститися дані про особу, яка надіслала телефонограму, і детальні дані про особу, яка її прийняла та за яким телефоном. Зазначена телефонограма має бути зареєстрована в суді, а у справі має бути відповідний витяг із журналу телефонограм.

Однак, здійснений судом виклики позивача в судове засідання у формі телефонограми не відповідає вимогам законодавства так, як не було забезпечено фіксацію повідомлення, оскільки витягу з журналу телефонограм до матеріалів справи не приєднано.

Крім того, телефонограма за своїм змістом не відповідає вимогам 75 ЦПК України (не містить), а фактично є лише повідомленням.

За таких умов у суду не було підстав для залишення позовної заяви так, як позивач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Ураховуючи викладене, у справі, яка переглядається висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми процесуального права, а саме частину першу статті 157, ч. 3 ст. 169 та п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а це відповідно до ст. 311 цього Кодексу є підставою для скасування оскарженого судового рішення та направлення справи до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13 жовтня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: