Рішення № 57047883, 06.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/826/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Франко В. А.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Франко В.А.

суддів - Белінської І.М. Чельник О.І.

за участю секретаря ПостоєнкоА.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградсьей області, відділу Держгеокадастру в Кіровоградсьей області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 районна державна адміністрація Кіровоградської області про встановлення права на земельну частку (пай) на підставі рішення загальних зборів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з вище зазначеним позовом про встановлення права на земельну частку(пай) на підставі рішення загальних зборів.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що є дочкою ОСОБА_4, яка склала заповіт на її користь та користь її сестри ОСОБА_5, посвідчений виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради народних депутатів Добровеличківського району Кіровоградської області та зареєстрований за № 34 від 22 жовтня 1996 року, де зазначено, що крім належного майна, заповідає все те, на що на день смерті вона мала право.

Відповідно до ст..549 ЦК України, який діяв на час відкриття спадщини (дата смерті 19 грудня 1999 року), позивач прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, але свої спадкові права не оформила, вона є єдиною спадкоємицею за заповітом своєї покійної матері, оскільки її сестра не прийняла спадщину.

В липні 2015 року від працівників юридичного агентства «Злагода» їй стало відомо про існування протоколу загальних зборів КСП «Прогрес» Добровеличківського району Кіровоградської області № 6 від 13.02. 1999 року. Як вбачається з протоколу,на зборах була розглянута заява її матері ОСОБА_6 про виділення їй земельного паю та прийнято рішення про видачу сертифікату на земельну частку (пай) з земель цього КСП.

Даний протокол не скасовувався, є дійсним. За життя її покійна матір земельну частку (пай) не отримала .

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2016 року в задоволені позову було відмовлено .

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через невідповідність висновків суду чинному законодавству.

Зазначається, зокрема, що суд в порушення законодавства самостійно, без заяви сторони у спорі застосував строк позовної давності.

Також в судовому рішенні є висновки, які протирічать один одному, що призвело до прийняття незаконного рішення по справі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_7 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не зявились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_7, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції відповідно до ст.. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи , колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ст.ст. 1,2,3,Закону України «Про порядок виділення і натурі (на місцевості ) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, особи, які отримали сертифікат на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду. Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняте за їх заявою про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії І-ОЛ № 067879 виданого повторно Миколаївською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області 06.02.2002 року ( а.с.7), а також свідоцтвом про одруження батьків (а.с.8 зворотн.) ,позивач ОСОБА_2 ( в дівочості ОСОБА_4) є дочкою ОСОБА_4. Згідно свідоцтва про одруження позивача , її прізвище змінено з ОСОБА_4 на ОСОБА_2(а.с.9).

З копії свідоцтва про одруження від 06 травня 1983 року, виданого Миколаївською сільській раді Добровеличківського району Кіровоградської області слідує, що ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_8 , про що складено актовий запис № 02., і після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_8 ( а.с. 8 зворот.).

Згідно заповіту від 22.10.1996 ОСОБА_9 заповіла ОСОБА_5 та ОСОБА_2 належний їй будинок і все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй за законом, і на що вона на день смерті матиме право ( а.с.8).

Матеріалами справи підтверджений той факт, що ОСОБА_4 померла 19.12.1999 року, про що в книзі реєстрації актів про смерть в Перчунівській сільській раді Добровеличківського району Кіровоградської області зроблено запис № 13 від 20.12.1999 року ( а.с.7зворот), і з 1997 року по день смерті, 19 грудня 1999 року, дійсно проживала біля дочки ОСОБА_2 без реєстрації ( а.с.10).

З витягу протоколу загальних зборів КСП "Прогрес" № 6 від 13.02.1999 року вбачається,, що згідно порядку денного слухали заяви ... ОСОБА_10. про надання сертифіката на земельний пай згідно закону та вирішили надати Луцко С та іншим сертифікат на земельний пай згідно закону ( а.с. 4).

Відомості про скасування протоколу загальних зборів КСП "Прогрес" №6 від 13 лютого 1999 року, відсутні. (а.с.4 зворот.)

У вище зазначеному протоколі №6 від 13.02.1999 помилково записано прізвище ОСОБА_10 замість правильного прізвища ОСОБА_4, що слідує з рішенняДобровеличківськогорайонногосудуКіровоградськоїобластівід02 листопада 2015 року (а.с.51).

Згідно архівних довідок № Р-175/1 від 17.02.2004 року, та №С-343/05-02 від 21.09.2015 у даних книги обліку трудового стажу ОСОБА_4 працювала в колгоспі "Прогрес" в період 1965-1971 років (а.с.24,25)

З листа начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів № 01-04-02/527 від 18.03.2004 року, встановлено, що КСП " Прогрес " отримало державний акт на право колективної власності на землю 30.05.1996 ( а.с. 11 ).

Встановивши вірно обставини по справі та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції з посиланням на ст..ст.1218,1219 ЦК України, ст..121 ЗК України обґрунтовано зазначив, з чим погоджується і колегія суддів, що ОСОБА_4 на момент отримання колективним сільськогосподарським підприємством «Прогрес» державного акта на право колективної власності на землю, що мало місце 30.05.1996 року, являлася його членом, а тому мала право на земельну частку ( пай ) із числа земель колективної власності, проте ОСОБА_4 за життя не реалізувала своє право на отримання своєї земельної частки (паю).

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги як доказ , витяг з протоколу загальних зборів членів КСП "Прогрес " № 6 від 13.02.1999 року ( а.с. 4 ), в якому викладено відомості про прийняття рішення щодо надання Луцко С сертифіката на земельний пай, так як іншими доказами ця обставина не підтверджується. Так, згідно листа архівного відділу ОСОБА_3 районної адміністрації від 05.01.2015 №87/07-07 зазначено, що в документах архівного фонду колективне сільгосппідприємство від 13 лютого 1999 року №6 питання про прийняття рішення про надання сертифіката на земельний пай членам колективного сільгосппідприємства не розглядалось; первинні та додаткові списки осіб, які мають право на отримання земельної частки (паю) відсутні (а.с.57).

За таких підстав, суд вірно дійшов висновку, що у позивача ОСОБА_2 не виникало права на спадкування майна.

Разом з тим, відмовляючи ОСОБА_2 в позові за вище зазначених підстав, суд першої інстанції з посиланням на ст..257,261, 267 ЦК України та за наявності клопотання відповідача ( а.с. 33,35) про застосування позовної давності помилково дійшов висновку і про відмову ОСОБА_2 в позові також і з підстав пропуску строку позовної давності.

Відповідно до абзацу 3 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року за №14 « Про судове рішення у цивільній справі» Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено

стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім

випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для

цього.

Згідно з п.4 ч.1ст.309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст..ст.303,304, 307,309 ,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів:-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Миколаївни- задовольнити частково.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до Миколаївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградсьей області, відділу Держгеокадастру в Кіровоградсьей області про встановлення права на земельну частку (пай) на підставі рішення загальних зборів- відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя : В.А. Франко

Судді : І.М. Белінська

ОСОБА_11