Вирок № 57045769, 08.04.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Антонюка О.А.

за участю: секретаря Пухлової О.О.

прокурора Шпак О.О.

представника потерпілої сторони ОСОБА_1

представника цивільного позивача ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

захисника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження №201/14255/15-к (пр. № 1-кп/201/179/2016), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040650002825, стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 краю Російської Федерації, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжньої, раніше не судимої, працюючої на посаді медичної сестри в КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_3 30 червня 2015 року близько 10.00 години, знаходячись на перехресті вул. Космічна та узвіз Тольятті у м. Дніпропетровську, маючи умисел на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху в приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк», шляхом здійснення телефонного дзвінка з власного мобільного телефону «Samsung Duos», imei - 352111057140030 з сім-карткою мобільного оператору «МТС» +38 066 281-99-73, повідомила оперативно-координаційному центру Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на спеціальну лінію «101» неправдиву інформацію, яка не відповідає дійсності про нібито існуючу підготовку вибуху в будівлях, розташованих за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 та м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 42, при цьому ОСОБА_3 достовірно знала, що вказане повідомлення не відповідає дійсності та є неправдивим.

Таким чином, ОСОБА_3 умисно завідомо неправдиво повідомила про підготовку вибуху у приміщенні ПАТ КБ «Приватбанк», що призвело до настання тяжких наслідків, а саме: створення обстановки загального страху, невпевненості, чим було порушено спокій великої кількості громадян, тривалого порушення нормальної роботи ПАТ КБ «Приватбанк», призвело до залучення особового складу та спеціальної техніки Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, відділу вибухово-технічних та пожежно-технічних експертиз Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та восьмого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області для відвернення можливої загрози, а також перерви в роботі ПАТ КБ «Приватбанк» на 1 годину 30 хвилин, яка виразилася у евакуації працівників та припиненні банківської діяльності вказаної установи.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнала у повному обсязі та підтвердила фактичні обставини щодо вчиненого нею діяння та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У звязку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченої у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої у завідомо неправдивому повідомленні про загрозу безпеці громадян, знищенні та пошкодженні обєктів власності, яке спричинило тяжкі наслідки, а саме завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченої, яка позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, займається суспільно-корисною працею, вину визнала у повному обсязі та щиро розкаялася у скоєному, що суд відносить до помякшуючих її покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останньої обставин, судом під час розгляду кримінального провадження встановлено не було.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останньої від відбування покарання з випробувальним терміном два роки, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на неї обовязків, передбачених ст. 76 КК України. Призначаючи саме таке покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідків останнього, конкретних обставин його вчинення, особи обвинуваченої, яка свою вину визнала та щиро розкаялася у вчиненому, раніше до кримінальонї відповідальності не притягувалася, позитивно характеризується, що на думку суду свідчить про недоцільність призначення обвинуваченій покарання, повязаного з реальним його відбуттям.

Також, представником цивільного позивача 8-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області був заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченої майнової шкоди у розмірі 9000,00 грн., при цьому, вирішуючи позовні вимоги представника, суд враховуючи вимог ст. 1166 ЦК України, ст. 127-129 КПК України , а також повне визнання обвинуваченою заявлених до неї позовних вимог, вважає, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки в судовому засіданні дійсно знайшов підтвердження факт завдання діями обвинуваченої майнової шкоди цивільному позивачу на зазначену суму, що також підтверджується відповідними письмовими доказами в матеріалах кримінального провадження.

Питання щодо речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити їй покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного їй покарання, якщо вона протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на неї обовязки у виді: не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, та періодичного зявлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь 8-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38299914, МФО 805012) в рахунок відшкодування майнової шкоди 9000 грн. (девять тисяч гривень) 00 коп.

Речові докази мобільний телефон «Samsung Duos», сім-картка мобільного оператору «МТС», фрагменти паперу зі стартового пакету «МТС», які відповідно до квитанції № 746 передавались на зберігання до камери схову речових доказів Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: О.А. Антонюк