Ухвала суду № 57045323, 04.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 р.Справа № 820/329/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016р. по справі №820/329/16

за позовом ОСОБА_1

до Голови апеляційного суду м. Києва, Голови апеляційного суду Київської області, Голови апеляційного суду Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду із адміністративним позовом до Голови апеляційного суду м. Києва, Голови апеляційного суду Київської області, Голови апеляційного суду Харківської області, в якому просив зобов'язати відповідачів:

1) зберегти наявні матеріали кримінальних судових справ, обліково - статистичну документацію по представникам прокурорів щодо проведення оперативно - розшукових заходів, слідчих (розшукових) дій, в тому числі з приводу проведення таких заходів в містах проживання позивача в цілому в будинках інших осіб за адресами: АДРЕСА_1 (1998 - 2015 р.р.), АДРЕСА_2 (2007 - 2010 р.р.) та АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 (1998 - 2002 р.р.);

2) розсекретити відомості державної таємниці, та матеріали кримінальних судових справ, обліково - статистичної документації о проведенні таких заходів в містах проживання позивача а також надати таку інформацію щодо періоду проведення таких заходів, підрозділів правоохоронних органів, яким було вручено їх проведення, ким з керівників правоохоронних органів вносилися подання та підписані постанови в суд, чи є в цих матеріалах документи за підписом колишнього керівника головного управління карного розшуку МВС України ОСОБА_2 та прокурора Київської області ОСОБА_3

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача - ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови апеляційного суду м. Києва, Голови апеляційного суду Київської області, Голови апеляційного суду Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви сплатити судовий збір на розрахунковий рахунок Харківського окружного адміністративного суду, а саме: отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, КОД ОКПО 37999628, МФО 851011, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1" та надати докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги та які можуть бути використані судом в строк до 08.02.16 року. Роз'яснено позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 року про залишення позову без руху, винести нову ухвалу про відкриття провадження та направити справу в суд першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на незаконність оскаржуваного рішення внаслідок невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Вказує, що висновки суду першої інстанції про необхідність сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову є незаконними та необґрунтованими, оскільки позивачем на підтвердження неможливості сплати збору надано документи про відсутність достатнього доходу - звіт о доходах за формою 1ДФ та податкову декларацію. Також зазначив, що в найближчі місяці позивачем не планується отримання прибутку, який би перевищував прожитковий мінімум та дозволив сплатити судовий збір. Таким чином, суд неправильно застосував положення ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та не застосував ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»

Відповідачі правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористались.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представники відповідачів у судові засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглянути справу без участі уповноважених представників відповідачів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Статтею 106 КАС України встановлено вичерпний перелік вимог до позовної заяви.

Так, як встановлено частиною 3 вказаної статті, до позовної заяви, серед іншого, додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч.1 ст. 108 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертаючись із вказаним позовом не надав доказів сплати судового збору, або доказів на підтвердження відсутності обов'язку його сплачувати.

Разом з тим, в адміністративному позові позивач просив звільнити його від сплати судового збору або надати відстрочення в його оплаті, посилаючись на відсутність коштів на його оплату.

Відмовляючи позивачу в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати та залишаючи без руху адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано доказів сплати судового збору та документів, що обґрунтовують доводи вимоги щодо звільнення від сплати судового збору або розстрочення, зокрема доказів відсутності грошових коштів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 14.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до адміністративного позову не додано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Натомість, в адміністративному позові позивач просив звільнити його від сплати судового збору або надати відстрочення в його оплаті, посилаючись на відсутність коштів на його оплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення від сплати судових витрат, законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Колегія суддів зазначає, що позивач, звертаючись до суду із адміністративним позовом не надав доказів незадовільного майнового стану, що спричиняє неможливість сплати судового збору. Надані позивачем копії Податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2015 року не є належним доказом відсутності можливості сплатити судовий збір, оскільки містять інформацію про отриманий позивачем дохід виключено за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. Доказів, що підтверджували незадовільний майновий стан на час подання адміністративного позову надано не було.

Інших доказів, щодо наявності підстав для звільнення від судового збору або інших поважних причин, які б позбавляли можливості сплатити судовий збір позивачем під час звернення до суду із позовом надано не було.

З урахуванням норм КАС України та Закону України "Про судовий збір", колегія суддів дійшла висновку, що звільнення від сплати судового збору є винятковим заходом та не може бути застосовано в даному випадку, оскільки відсутність доходу у позивача не свідчить про його тяжкий матеріальний стан.

Також, колегія суддів зазначає, що відстрочення сплати судового збору може відбуватися на визначений строк (наприклад, до моменту ухвалення рішення по справі). Разом з тим, подане позивачем клопотання не містить посилання на те, на який строк апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору, що є порушенням ст. 88 КАС України.

Крім того, колегія судів вказує на те, що звільнення від сплати судового збору або відстрочення в його сплаті є правом суду, а не його обов'язком.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

На підставі викладеного, враховуючи що адміністративний позов поданий без додержання вимог ст.106 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про правомірність залишення його без руху на підставі ст. 108 КАС України.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати та залишення без руху адміністративного позову, колегія суддів вважає помилковими з вищенаведених підстав.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 року по справі №820/329/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 р. по справі № 820/329/16 за позовом ОСОБА_1 до Голови апеляційного суду м. Києва, Голови апеляційного суду Київської області, Голови апеляційного суду Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Водолажська Н.С.

Повний текст ухвали виготовлений 08.04.2016 р.