Ухвала суду № 57045318, 11.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2016 р.Справа № 820/1075/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі №820/1075/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла"

до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла", звернувся до суду із адміністративним позовом до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Здоровко О.І. Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 23.02.2016 року про стягнення з ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" виконавчого збору у розмірі 87772,65 грн. у виконавчому провадженні №46125131 з виконання наказу господарського суду Харківської обл. №922/3585/14 від 25.11.2014р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2016 року та матеріали за адміністративним позовом направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права.

Вказує, що відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про те, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач надав до суду лист, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що на примусовому виконанні Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції перебував наказ Господарського суду Харківської області від 25.11.2014 року №922/3585/14 про стягнення з ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 372210,33 грн. суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, 159610,29 грн. три відсотки річних, 305979,87 грн. пені за договором купівля-продажу природного газу №13/2576-ТЕ-32 від 28.12.2012 року та 39926,05 грн. судового збору.

В процесі проведення виконавчих дій, державним виконавцем Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Здоровко О.І. винесено постанову від 23.02.2016 року ВП№46125131 про стягнення з боржника ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" виконавчого збору у розмірі 87772,65 грн.

Позивач, не погодившись із правомірністю вказаної постанови державного виконавця, звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частина 1 та 2 статті 17 КАС України визначають, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму; на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

При визначенні юрисдикції справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу (п.7 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження").

Колегія суддів зазначає, до юрисдикції адміністративних судів належать, серед іншого, спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Таким чином, постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору належить до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Вказана правова позиція також викладена у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 р. № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби".

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства України.

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі №820/1075/16 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.199 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

З приводу розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у загальному розмірі 1378,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №11145 від 02.03.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судовим рішенням задоволено апеляційну скаргу позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача вищевказаної суми витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 181, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2016р. по справі №820/1075/16 скасувати.

Справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про скасування постанови направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (вул. 2-П'ятирічки, 18, м.Харків, 61007, код ЄДРПОУ 34952498) на користь Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (вул. Роганська, 155, м.Харків, 61172, код ЄДРПОУ 14085922) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Калиновський В.А. Водолажська Н.С.