Копія
Справа № 822/254/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2016 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т. при секретаріГорячій Д.Л. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницького до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Теофіпольського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Теофіпольського відділення, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 р. за №0001362201.
В обґрунтування позовних вимог зазначає про те, що під час проведення перевірки підприємством були надані всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ "Україна-2001" та КЕВ м.Хмельницького, пов'язаних з організацією та надання послуг з вирощування с/г продукції.
Також вказує на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2015 року по справі №924/412/15, згідно якого відмовлено військовому прокурору Хмельницького гарнізону Західного регіону України м. Хмельницький до КЕВ м. Хмельницького та до ТОВ "Україна 2001" про визнання недійсним договору №149 про спільну обробку землі, укладеного 20.06.2014 року, як удаваного та укладеного з метою приховати відносини оренди, що фактично мають місце, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили. Відмічає, що в процесі розгляду справи Господарським судом досліджувалось фактичне виконання сторонами умов договору та підтверджено здійснення дій на його виконання.
Крім того, виписані ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" податкові накладні відповідають вимогам законодавства, а тому підстав для звернення із скаргою на дії контрагента були відсутні, віднесення сум ПДВ згідно них до податкового кредиту правомірне.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Однак зазначив, що погоджується з податковим органом в частині неправомірності нарахування суми ПДВ на сплату земельного податку, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Представники відповідача проти позову заперечили, пояснили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті в межах та на підставі чинного законодавства як результат виявлених порушень, на підтвердження чого були подані письмові заперечення. Відмітили, зокрема, що послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ м.Хмельницького, здійснювались безпосередньо ТОВ "Україна-2001".
Виписані ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" податкові накладні не відповідають вимогам законодавства, оскільки по кожній оплаті ним мала бути складена одна податкова накладна (а не декілька). Крім того, позивачем було неправомірно нараховано суми ПДВ на сплату земельного податку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, в період з 15.09.2015 року по 27.10.2015 року працівниками відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Україна-2001" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р., про що складено акт №90/2201-35080933 від 03.11.2015 р.
В акті перевірки було встановлено, зокрема, порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в сумі 941493 грн. за серпень 2014 р. - червень 2015 р.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2015 року №0001362201 (яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 941493 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 572061 грн.).
Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, базуються на наступному.
Так, податковим органом враховано відповідь Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області №7-2339 від 02.11.2015 р. про те, що станом на 28.10.2015 р. згідно уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за КЕВ м.Хмельницького тракторів та с/г техніки не зареєстровано. Відсутність технічних засобів сільськогосподарського призначення в останнього підтверджується і його власними заявками по договору №149 від 20.06.2014 р.
Таким чином, перевіркою зроблено висновок, що послуги з вирощування с/г продукції на землях Міністерства оборони України КЕВ м.Хмельницького надати не міг.
Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ "Україна 2001"відшкодувало витрати КЕВ м.Хмельницького по земельному податку за липень 2014 р. - червень 2015 р., нарахувавши при цьому ПДВ в розмірі 11623,13 грн., однак відшкодування витрат по сплаті податку не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно ПК України.
Також, за період з 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р. позивачем було задекларовано податковий кредит з ПДВ, що відображається в скороченій декларації суб'єкта спеціального режиму оподаткування в сумі 120023774 грн. - перевіркою встановлено його завищення в сумі 67543 грн. Дана сума складається з :
1) 66682 грн. - внаслідок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" з порушенням ст.201 ПК України. Так, банківськими виписками позивачем було перераховано однією сумою грошові кошти в розмірі 124676,56 грн., в т.ч.ПДВ 20779,48 грн. (04.08.2014 р.) та 275420,75 грн., в т.ч. 45903,46 грн. ПДВ (09.09.2014 р.), однак ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" виписав 04.08.2014 р. 3 податкових накладних, а 09.09.2014 р. - 5, в яких сум ПДВ менше 10 тис.грн.;
2) 861 грн. - по операціях з КЕВ м.Хмельницький, описаних вище.
Суд враховує, що між ТОВ "Україна 2001" (замовник) із квартирно-експлуатаційним відділом м.Хмельницького Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства Оборони України (виконавець) 20.06.2014 р. за №149 було укладено договір, згідно якого виконавець зобов'язується за умови сприяння та підтримки замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату роботи/виконати послуги з вирощування сільськогосподарської продукції на землях Міністерства оборони України, які належать КЕВ, а замовник зобов'язується оплачувати виконані роботи згідно умов даного договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.3 Договору для виконання його цілей сприяння та підтримка замовника полягає у наданні в розпорядження виконавця:
- насіннєвого матеріалу, мінеральних добрив, засобів захисту рослин та інших необхідних компонентів для вирощування сільськогосподарських культур;
- надання послуг з обробітку, посіву, збору урожаю та транспортування сільськогосподарської продукції;
- сільськогосподарської техніки, її керування та технічної експлуатації екіпажами (водіями) замовника.
Згідно п.п.1.4-1.5 Договору детальна інформація щодо робіт, які виконуються за цим договором, визначається у завданні замовника, яке надається ним виконавцеві. Сторони дійшли згоди, що для досягнення мети і цілей договору роботи/послуги передаються виконавцем замовнику на підставі акту прийому-передачі.
На підтвердження реальності виконання умов договору позивачем було надано завдання на вирощування сільськогосподарських культур під урожай 2015 р., 2016 р. (листи від 17.07.2014 р. за №354, 19 серпня 2015 р. за №490), акти надання послуг, платіжні доручення на підтвердження оплати за виконані с/г роботи, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361, акт звіряння взаємних розрахунків між КЕВ м.Хмельницького та ТОВ "Україна 2001".
Також судом встановлено, що між КЕВ м.Хмельницького (замовник) та ТОВ "Україна 2001" було укладено договір на виконання роботи за №2/14-П від 22.07.2014 р., згідно якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов договору наступну роботу: с/г послуги по посіву озимих культур (дискування, оранка, культивація, коткування, посів, обробіток ЗЗР, внесення рідких та мінеральних добрив). Термін здачі робіт за договором: серпень-грудень 2014 р. На підтвердження його виконання надано акти приймання-передачі виконаних робіт, протокол погодження договірної ціни.
Суд враховує, що відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Суд вважає, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум ПДВ є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про придбання та використання ним товарів/послуг у межах господарської діяльності.
При цьому наявними в справі доказами не підтверджуються висновки податкового органу щодо нездійснення господарських операцій позивача з контрагентом (КЕВ м.Хмельницького), викладені в акті перевірки.
Що стосується доводів податкового органу відносно відсутності у контрагента позивача технічних засобів сільськогосподарського призначення, то такі не можуть бути прийняті в якості обґрунтування нереальності наданих послуг, оскільки договором від 20.06.2014 р. за №149 було прямо передбачено сприяння та підтримку замовником (позивачем) - у т.ч. надання в розпорядження виконавця сільськогосподарської техніки.
Суд звертає увагу на те, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази, якими відповідач обґрунтовує своє рішення, є обов'язковими, однак не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (поставки товару/послуг).
При цьому суд звертає увагу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19 травня 2015 року по справі №924/412/15 (яке набрало законної сили), згідно якого відмовлено військовому прокурору Хмельницького гарнізону Західного регіону України м. Хмельницький до КЕВ м. Хмельницького та до ТОВ "Україна 2001" про визнання недійсним договору №149 про спільну обробку землі, укладеного 20.06.2014 року, як удаваного та укладеного з метою приховати відносини оренди, що фактично мають місце, припинивши його дію на майбутнє з моменту набрання рішенням законної сили.
В даному рішенні суд дійшов висновку, що за договором № 149 від 20.06.2014 р. воля сторін була направлена на досягнення саме тих правовідносин, які і були в ньому передбачені. При цьому, судом було враховано, що сторонами спірного договору здійснювались та здійснюються дії по його виконанню, що підтверджується як заявками на виконання робіт, так і актами про надання послуг та актами приймання-передачі виконаних робіт, а також платіжними дорученнями.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, господарські правовідносини між позивачем та КЕВ м.Хмельницького додатково підтверджуються рішенням Господарського суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, в даному випадку висновки, вказані в акті перевірки, є суто суб'єктивною думкою посадових осіб податкового органу та ґрунтуються на припущеннях.
При цьому суд звертає увагу на те, що згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи приписи наведеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо податковим органом не доведено інше.
Вказані ж відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо їх формування.
В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та КЕВ м.Хмельницького.
Стосовно порядку виписки ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" податкових накладних, суд звертає увагу на те, що перевіркою не було встановлено розбіжностей між показниками податкового зобов'язання ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" та податкового кредиту ТОВ "Україна 2001" по проведених господарських операціях у вересні 2014 р.
У відповідності до платіжного доручення від 04.08.2014 р. ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" було виписано податкові накладні №9-11 від 04.08.2014 р. (на суму ПДВ 8817,26 грн., 9696,80 грн., 2265,36 грн. відповідно), згідно платіжного доручення від 09.09.2014 р. були виписані накладні №10-14 від 09.09.2014 р. (на суму ПДВ 9535,01 грн.,9213,09 грн.,9348,15 грн.,8783,21 грн.,9024,00 грн. відповідно).
Щодо доводів податкового органу відносно виписки декількох податкових накладних на одну оплату, суд зазначає наступне.
Так, згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Суд вважає, що доводи податкового органу щодо обов'язку контрагента платника податку виписувати одну податкову накладну на всю суму оплати, що надійшла на рахунок, не ґрунтуються на законі, адже чинним законодавством такого обов'язку прямо не передбачено.
Отже, висновки відповідача про порушення ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" виписки податкових накладних є необґрунтованими.
При цьому суд погоджується з податковим органом в тій частині, що відшкодування витрат по сплаті податку не є об'єктом оподаткування ПДВ згідно ст.198 ПК України, а тому прийняте відповідачем податкове-повідомлення рішення в цій частині (11623,13 грн. за основним платежем та штрафні санкції на таку суму - 5812 грн.) є правомірним.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що збільшення позивачу податкових зобов'язань за основним платежем частково (на суму 929870 грн.) є необґрунтованим.
Оскільки визначення позивачу податкових зобов'язань за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 ПК України, в цій частині (566249) також є неправомірним.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить визнати протиправними та скасувати в частині.
Відповідно до ч.1,3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Згідно платіжного доручення №30523 від 18.02.2016 року позивачем сплачено 22703,32 грн. судового збору. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити 22441,78 грн.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Теофіпольського відділення від 20.11.2015 р. за №0001362201 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 929870 (дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. за основним платежем та 566249 (п'ятсот шістдесят шість тисяч двісті сорок дев'ять) грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" судові витрати в розмірі 22441 (двадцять дві тисячі чотириста сорок одну) грн. 78 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Теофіпольського відділення.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2016 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк
Судове рішення № 57044439, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.04.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/254/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: