Постанова № 57044361, 07.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

07 квітня 2016 року Справа № 814/113/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марича Є.В. за участю секретаря судового засідання Мирко О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

ТОВ "Укрекспосервіс", вул. Комінтерну, 34, м. Миколаїв, 54031

до

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС

у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

про

визнання протиправним та скасування наказу від 26.11.2015 р. № 677, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекспосервіс", звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 26.11.2015 р. № 677, а також визнання протиправними дій посадових осіб відповідача, пов’язаних з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням приписів податкового законодавства.

Відповідач надав суду письмові заперечення, згідно яких вимоги позивача є безпідставними (а. с. 73-74).

У судовому засіданні 07.04.2016 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У зв’язку з надходженням ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва та на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України) відповідачем видано наказ від 26.11.2015 р. № 677 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача" за період з 01.01.2014 р. по 01.11.2015 р. щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість та податку на прибуток підприємством при проведенні фінансово-господарської діяльності, термін проведення перевірки встановлено з 01.12.2015 р. по 07.12.2015 р. (а. с. 18).

30.11.2015 р. позивач отримав наказ та повідомлення про проведення перевірки (а. с. 19-20).

Документальну позапланову невиїзну перевірку проведено у визначений оскаржуваним наказом термін і 14.12.2015 р. складено акт № 3162/14-02-22-04/34437879, в якому зафіксовано ряд порушень ПК України (а. с. 21-47).

Згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ним відповідно до закону.

При цьому, згідно п. 78.2 ст. ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

У відповідності до п. 78.4 ст. ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Таким чином, відповідач дотримав процедуру призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

В адміністративному позові позивач зазначає, що відповідач уже здійснював перевірки за податковий період з 01.01.2014 р. по 01.11.2015 р.

Суд встановив, що відповідачем проводилися наступні перевірки позивача:

- за період з 01.12.2013 р. по 30.06.2014 р. – позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховані при визначенні об’єкта оподаткування по взаємовідносинам з ПП "СІНК", ПП "Реджина Плюс", ПП "Бергер Продакшн", ПП "Атлетик Сан", ТОВ "Датто", ТОВ "Осмос Плюс", ПП "Арт-Майдан, Україна" (акт перевірки від 22.09.2014 р. № 3660/14-02-22-01/34437879). Зазначеною перевіркою охоплювалися лише питання правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з окремими контрагентами. Правомірність формування витрат, що враховані при визначенні об’єкта оподаткування, по взаємовідносинам з цими контрагентами не перевірено, оскільки на час проведення перевірки строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2014 р. не настав;

- за період з 01.06.2014 р. по 31.01.2015 р. – позапланова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (акт перевірки від 12.06.2015 р. № 1310/14-02-22-01/34437879). Зазначеною перевіркою охоплювались лише питання правомірності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, задекларованих у деклараціях з ПДВ за цей період. Правомірність формування доходів та витрат, що враховані при визначенні об’єкта оподаткування, за відповідний період не перевірялась, оскільки по декларації з податку на прибуток за 2014 р. перевірено лише період з 01.06.2014 р., а строк подання декларації за 2015 р. не настав на момент проведення перевірки;

- за період з 01.02.2015 р. по 31.05.2015 р. – позапланова невиїзна перевірка з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, податкового кредиту та правомірності формування доходів, що враховуються при визначення об’єкту оподаткування, податкових зобов’язань (акт перевірки від 19.08.2015 р. № 1587/14-02-22-04/34437879). Зазначеною перевіркою досліджено питання правомірності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, задекларованих у деклараціях з ПДВ за цей період. Правомірність формування доходів та витрат, що враховані при визначенні об’єкта оподаткування, за відповідний період не перевірялась, оскільки строк подання декларації за 2015 р. не настав на момент проведення перевірки.

Таким чином, питання, що були предметом перевірки в грудні 2015 р., не були охоплені під час попередніх перевірок позивача.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом ТОВ "Foods and Goods L. T. D." до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Виконання умов п. 79.2 ст. 79 ПК України щодо вручення копії наказу та письмового повідомлення про проведення перевірки надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

У постанові від 27.01.2015 р. у справі за позовом ТОВ "Будгарантінвест-55" до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій Верховним Судом України зроблено такий висновок:

"Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Тлумачення, яке навів суд касаційної інстанції у цій справі, не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов'язку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої".

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Оскільки наказ про призначення перевірки отримано позивачем 30.11.2015 р., а сама перевірка розпочата 01.12.2015 р. і тривала до 07.12.2015 р., позивач не був позбавлений права приймати участь у цій перевірці, надавати пояснення та необхідну документацію.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 26.11.2015 р. № 677 і визнання протиправними дій щодо порядку проведення перевірки.

Крім того, як наказ про призначення перевірки, так і дії податкового органу з проведення перевірки вичерпали свою правову дію і не є такими, що порушують права позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено суду правомірність оскаржуваного наказу та дій, пов’язаних з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що заявлені вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 08.04.2016 р.

Суддя Є. В. Марич