Постанова № 57043494, 21.03.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33789/15-а

Провадження №2-а/761/55/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі Кріт І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015р. ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві (Відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, в якому просив: 1) визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії з 01 лютого 2009 р. ОСОБА_1; 2) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 01 лютого 2009р. (а.с.3-7).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26.02.2015р. відповідачем, на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р., було прийнято рішення за пенсійною справою МВС - 2603003356 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2009р. У вказаному рішенні зазначено, що листом від 28 січня 2009р. № 19/41 ГУ МВС України в м. Києві просить припинити виплату пенсії позивачу відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008р., яким скасовано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2007р. про зарахування позивачу до вислуги років періоду з 1994р. по 2007р. у зв'язку з чим права на отримання пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач немає. Позивач вважає вказані дії Відповідача щодо припинення виплати пенсії неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству України, виходячи з того, що згідно записів у трудовій книжці, Позивач був поновлений на посаді старшого уповноваженого карного розшуку Поліського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на підставі наказу ГУ МВС України в Київській області від 10.04.2008р. № 193 о/с та був звільнений з органів внутрішніх справ 23.04.2008р. згідно наказу ГУ МВС України в Київській області від 22.04.2008. № 223 о/ за власним бажанням. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. встановлено, що Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2007р. питання обчислення Позивачу вислуги років та проходження служби не вирішувалось, окрім того вказаним рішенням встановлено, що направлений ГУ МВС України у м. Києві лист від 28.01.2009р. з проханням припинити виплату пенсії Позивачу відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008р. не може стати підставою для припинення виплати пенсії. Разом з тим, пенсія Позивачу була призначена не на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області, а відповідно до подання ГУ МВС України у Київській області та долучених до нього документів, перелік яких визначений чинним законодавством України, а також заяви самого Позивача про призначення пенсії. Позивач зазначив, що будь-яких судових рішень, які б обчислювали вислугу років Позивачу, до пенсійного органу подано не було, так постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. також було встановлено, що особа, яка направляла подання до пенсійного органу разом з пакетом документів про призначення пенсії Позивачу, а саме ГУ МВС України у Київській області, своє подання не відкликало та не надавало іншої довідки про обчислення вислуги років Позивачу з урахуванням скасування постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області. Додатково, Позивач зазначив, що ГУ МВС України в Київській області, листом від 10.09.2015р. за № 3/707 повідомило ГУ ПФУ у м. Києві про вислугу років Позивача, а також зазначила, що станом на 10.09.2015р Наказ про звільнення Позивача від 22.04.2008р. № 223 о/с є чинним, в зв'язку з чим Позивач звернувся з заявою до Відповідача, в якій просив скасувати рішення від 26.02.2015р. за пенсійною справою 2603003356 та відновити виплату пенсії, проте згідно відповіді ГУПФУ в м. Києві Позивача було повідомлено, що Відповідач правомірно припинив виплату йому пенсії і що це підтверджено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2014р. у справі № 761/6750/14-а.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Маліновської В.М. від 18.11.2015р. відкрито скорочене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії (а.с.11).

23 листопада 2015 року через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання, в якому він просив призначити справу до розгляду в загальному порядку, викликати в судове засідання свідків та долучити до матеріалів справи додані до клопотання документи (а.с.13-14).

В грудні 2015 року від Відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому Відповідач просив закрити провадження у справі в зв'язку з тим, що 15 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва, розглянувши у скороченому провадженні позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у м. Києві відмовив у задоволенні позовних вимог, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015р. дана постанова залишена в силі (а.с.38). Додатково, Відповідачем через канцелярію суду було подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду в зв'язку з пропуском останнім строку позовної давності щодо заявлених вимог, які Відповідач просив застосувати (а.с.55).

Разом з тим, Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов (а.с.56-58), в якому він зазначив, що 16.10.2014р. Шевченківський районний суд м. Києві своєю постановою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ПІФУ в м. Києві по справі № 761/6750/14-ц відмовив в повному обсязі. Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р. вказану постанову від 16.10.2014р. скасовано та ухвалено у справі нову постанову, якою визнано неправомірними дії ГУ ПФУ у м. Києві щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсійного забезпечення з 01.02.2009р. та зобов'язано ГУ ПФУ у м. Києві розглянути питання щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог чинного законодавства України та прийняти з цього приводу відповідне рішення, в решті позовних вимог відмовлено. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015р., позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у м. Києві залишено без задоволення. З приводу обставин справи Відповідач зазначив, що 17.05.2007р. Васильківським міськрайонним судом Київської області прийнято рішення у справі № 2-а-123/2007р. за позовом ОСОБА_1 до ГУ МВС України в Київській області по поновлення на посаді, яким було скасовано Наказ начальника ГУ МВС України в Київській області № 300 від 07.10.1994р. про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого уповноваженого карного розшуку. Так, Позивач 23.04.2008р. звернувся із заявою до Відповідача про призначення пенсії за вислугу років. 20.05.2008р. ГУ МВС України в м. Києві було підготовлене подання про призначення пенсії № 191825, згідно якого вислуга років у позивача станом на 23.04.2008р. складала 30р. 05 міс. 28 днів в пільговому обчисленні та 23р. 07 міс. 00 днів в календарному обчисленні, окрім того в додатку до даного подання долучалось рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2007р., яким до вислуги років позивача зараховувався період з 1994р. по 2007р. Згідно протоколу від 24.04.2008р. за пенсійною справою № 2603003356 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років. Листом від 28.01.2009р. управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в м. Києві повідомило, що 08.10.2008р. Київським апеляційним адміністративним судом була переглянута справа № 2-а-123/2007р. та прийнято рішення про скасування постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2007р., тим самим скасував зарахування до вислуги років позивача період з 1994р. п 2007р., в зв'язку з чим право на отримання пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач не має, в зв'язку з чим у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ч.4 ст.183-2 КАС України, ухвалою суду від 08.12.2015р. справу призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.76).

В судове засідання Позивач не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання, в якому просив суд розглянути справу за наявними матеріалами без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі (а.с.85).

Представник Відповідача - Боровик С.В. в судовому засіданні проти позову заперечила.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що є підстави для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Судом встановлено, що в березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, в якому просив: 1) визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо припинення виплати пенсії з 01 лютого 2009 р. ОСОБА_1; 2) зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 01 лютого 2009р. (а.с.40-43).

Зокрема, свої позовні вимоги згідно позовної заяви від 30.03.2015р. Позивач обгрунтовував тим, що на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2015р., було прийнято рішення за пенсійною справою МВС № 2603003356 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2009р. У вказаному рішенні відповідач зазначає, що листом від 28 січня 2009р. № 19/41 ГУ МВС України в м. Києві просить припинити виплату пенсії позивачу відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2008р., яким скасовано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2007р. про зарахування позивачу до вислуги років періоду з 1994р. по 2007р. у зв'язку з чим права на отримання пенсії згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач немає.

Позивач зазначив, що вказані дії Відповідача щодо припинення виплати пенсії неправомірними та такими, що суперечать чинному законодавству України, виходячи з того, що згідно обставин встановлених постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015р., що мають преюдиційне значення, зокрема: 1) Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2007р. питання обчислення Позивачу вислуги років та проходження служби не вирішувалось; 2) направлений ГУ МВС України у м. Києві лист від 28.01.2009р. з проханням припинити виплату пенсії Позивачу відповідно до рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2008р. не може стати підставою для припинення виплати пенсії; 3) призначення Позивачу пенсії не на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області, а відповідно до подання ГУ МВС України у Київській області та долучених до нього документів, перелік яких визначений чинним законодавством України, а також заяви самого Позивача про призначення пенсії; 4) факт того, що ГУ МВС України у Київській області своє подання не відкликало та не надавало іншої довідки про обчислення вислуги років Позивачу з урахуванням скасування постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Так, Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2015р. у справі № 761/9312/15-а за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення (а.с.49-51). Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2015р. постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2015 року залишена без змін (а.с.52-54).

З матеріалів справи вбачається, що фактично в листопаді 2015 року Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у м. Києві з тими ж вимогами та з тих же підстав, які були ним визначені у адміністративному позові в березні 2015 року, за результатом розгляду якого Шевченківським районним судом м. Києві прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Слід зазначити, що в позовній заяві від 13.11.2015р. Позивач додатково зазначив, що ГУ МВС України в Київській області, листом від 10.09.2015р. за № 3/707 повідомило ГУ ПФУ у м. Києві про вислугу років Позивача, а також зазначила, що станом на 10.09.2015р Наказ про звільнення Позивача від 22.04.2008р. № 223 о/с є чинним, в зв'язку з чим Позивач звернувся з заявою до Відповідача, в якій просив скасувати рішення від 26.02.2015р. за пенсійною справою 2603003356 та відновити виплату пенсії, проте згідно відповіді ГУПФУ в м. Києві Позивача було повідомлено, що Відповідач правомірно припинив виплату йому пенсії і що це підтверджено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2014р. у справі № 761/6750/14-а. 13.10.2015р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про поновлення виплати йому пенсійного забезпечення, з огляду на те, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 16.10.2015р., на яку посилався відповідач скасована постановою КААС від 26.02.2015р. Проте на свою вимогу Позивач отримав відповідь за підписом начальника ГУ ПФУ в м. Києві В. Аніканова, який фактично ухилився від поновлення виплати Позивачу пенсійного забезпечення.

Разом з тим, в обгрунтування незаконності дій Відповідача щодо припинення виплати Позивачу пенсії з 01.02.2009р. шляхом прийняття 26.02.2015р. рішення про припинення виплати пенсії Позивачу за пенсійною справою МВС - 2603003356, посилався на ті ж підстави, що й позовній заяві від 30.03.2015р., а відтак суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.06.2015р., що набрала законної сили, вирішено той самий спір між тими самими сторонами.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 157-160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не скасовано.

Суддя: