Постанова № 57042855, 29.03.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/192/16

Справа №754/3172/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 березня 2016 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Клочко І.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва (далі по тексту - УПФУ в Деснянському районі м. Києва) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує тим, що з 05.09.2001 року йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного заробітку, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при стажі роботи понад 29 років на посадах прокурорів і слідчих прокуратури. 25.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 23.02.2016 року, однак відповідач посилаючись на положення п. 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213, ОСОБА_1 відмовив у такому перерахунку, на підставі чого, останній був змушений звернутися до суду.

В адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд визнати протиправну відмову УПФУ в Деснянському районі м. Києва від 26.02.2016 року щодо перерахунку, виплати пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» та зобов'язати УПФУ в Деснянському районі м. Києва провести перерахунок основного розміру призначеної пенсії за вислугу років у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми місячного заробітку з урахуванням поданої довідки від 23.02.2016 року про новий посадовий оклад і виплату у розмірі 90% проводити постійно (довічно), починаючи з 26.02.2016 року та виплатити різницю.

28.03.2016 року від представника відповідача надійшли заперечення на адміністративний позовом, в яких останній просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи це тим, що п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213, передбачено, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вивчивши адміністративний позов та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Києва та отримує пенсію за вислугою років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».

У позовній заяві позивач зазначає, що за час перебування на пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на підставі п. 18 ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» неодноразово відповідачем здійснювався перерахунок вже призначеної пенсії в розмірі 90% від суми місячного заробітку. Даний факт підтверджується відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Оскільки відбулося збільшення посадових окладів працівників прокуратури, позивач 25.02.2016 року звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі виданої Генеральною прокуратурою України довідки від 23.02.2016 року.

Однак, 26.02.2016 року ОСОБА_1 отримав відмову у перерахунку пенсії, оскільки, пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02.03.2015 №213, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються по ряду законів, в тому числі ЗУ «Про прокуратуру», а раніше призначені пенсії не перераховуються.

У позові ОСОБА_1 акцентує увагу на тому, що звернувся до відповідача з заявою саме про перерахунок пенсії, оскільки, перебуває на обліку у відповідача з вересня 2001 року та отримує пенсію за вислугою років, а тому норма Закону, на яку посилається відповідач, може застосовуватись до працівників лише при виході на пенсію після прийняття і вступу в законну силу даного Закону.

Відповідно до ч. 18 ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (у редакції від 12.07.2001 за № 2663-ІІІ) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідний категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Пенсія позивачеві була призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції ЗУ від 12.07.2001 №2663-111), тобто до набрання чинності законами, на які посилається відповідач. Крім того, зміни внесені до вказаної статті стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Отже, новий порядок призначення та виплати пенсії, встановлений вищевказаними законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності.

Отже, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 213-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

З огляду на викладене, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, а саме: визнати відмову відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії протиправними та зобов'язати УПФУ в Деснянському районі м. Києва провести перерахунок пенсії в розмірі 90% від суми місячного заробітку з урахуванням довідки від 23.02.2016 року починаючи з 26.02.2016 року (день отримання відмови) з урахуванням вже проведених виплат.

Щодо позовної вимоги про проведення виплати довічно, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно частини 1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Тобто, на час звернення до адміністративного суду вже повинно відбутися порушення конкретного права особи або її свобода чи інтересу, іншими словами, повинен існувати предмет судового захисту, особа повинна звертатися на захист свого порушеного права, інтересу чи свободи.

У даному ж випадку ОСОБА_1 просить суд захистити його права та інтереси, які, на його думку, можуть бути порушені відповідачем в майбутньому.

Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо захисту прав та інтересів на майбутній час не можуть бути задоволені, оскільки не ґрунтовані на процесуальному законі та не відповідають адміністративно-правовим способам захисту прав та інтересів адміністративним судом.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ЗУ «Про прокуратуру», ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 17, 99, 160,161,162, 163, 160, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо перерахунку та виплати пенсії, відповідно до вимог ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 26.11.1993 року - протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок основного розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми місячного заробітку з урахуванням довідки від 23.02.2016 року, починаючи з 26.02.2016 року з урахуванням проведених виплат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: