Рішення № 57040528, 17.03.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1611/16-ц

Провадження № 2/369/1365/16

РІШЕННЯ

Іменем України

17.03.2016 рокуКиєво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.

при секретарі Дуплій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з названим позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 25 червня 2015 року сталось ДТП. Винним у даній пригоді було визнано відповідача ОСОБА_2 У результаті ДТП йому було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 26275 грн. У добровільному порядку відповідач відмовляється відшкодувати заподіяну йому шкоду. Вказав, що через неправомірні дії відповідача він поніс додаткові витрати по оплаті за послуги нотаріуса в розмірі 211 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн., та йому заподіяно моральної шкоду, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 26 275 грн., в якості відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.; витрати на послуги нотаріуса 211 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.; судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача обставини та підстави, вказані в позові підтримав. Вказав, що в даний час автомобіль відремонтований за власні кошти позивача, оскільки тривалий час вона намагалась отримати страхове відшкодування від страхової компанії або відшкодування шкоди від відповідача. Просила суд залучити її також у якості особи, що надає правову допомогу. Просила задоволити позов.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував. Суду пояснив, що отримані механічні пошкодження автомобілів в дтп були не значними. Автомобіль позивача вже мав пошкодження, завдані в іншому ДТП, оскільки відремонтовані деталі не мають жодного відношення до даної пригоди. Його відповідальність була застрахована, тому страхова компанія має все відшкодувати. Вважав позов необґрунтованим, тому просив відмовити в його задоволенні.

У судове засідання представник ПрАТ «СК «УКРАЇНА» не зявився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 25 червня 2015 року о 07 год. 45 хв. в м.Києві по вул. Кільцева дорога, 1б, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожню обстановку, що склалась, не вибрав безпечну швидкість руху та допустив зіткнення з автомобілем марки Volkswagen, держаний номерний знак НОМЕР_2. В результаті зіткнення три автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2В порушив п.п. 13.1, 12.1, 2.3 ПДР.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 13 липня 2015 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню.

З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля Volkswagen, держаний номерний знак НОМЕР_2, є ОСОБА_3.

Між ПрАТ «СК «УКРАЇНА» та ОСОБА_2 був укладений договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5588899 від 25 травня 2015 року.

За цим договором забезпечений транспортний засіб - автомобіль Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «СК «УКРАЇНА» із заявою про виплату страхового відшкодування. З пояснень сторін та матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не отримала страхове відшкодування в межах суми полісу.

З матеріалів справи встановлено, що на час розгляду справи автомобіль Volkswagen, держаний номерний знак НОМЕР_2, відремонтований. Вартість ремонту становила 26275 грн.

Ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоровю та/або майну потерпілого .

Згідно ст. 22.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

За ст. 28 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода повязана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У ст. 9.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн. на одного потерпілого.

За ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У судовому засіданні відповідно до ст. 10 ЦПК України судом розяснено право сторін на призначення судової експертизи для вирішення спірних питань та які потребують спеціальних знань. Клопотань про призначення експертизи сторони не заявляли.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин, оскільки розмір матеріального збитку становить 26 275 грн., страхова компанія не виплатила страхове відшкодування, тому з ОСОБА_2 слід стягнути витрати, понесені на ремонт автомобіля, в розмірі 26275 грн.

Пояснення відповідача щодо неналежності поданого рахунку-фактури про визначення оплату ремонту та наявності інших ушкоджень, суд оцінює критично. Так, у судовому засіданні відповідно до ст. 10 ЦПК України судом розяснено право відповідача призначити судову експертизу щодо визначення матеріального збитку та відповідності ремонтних робіт отриманим ушкодженням. У наступне засідання ОСОБА_2 не зявився, клопотань про призначення експертизи суду не заявлено. Інших належних та допустимих доказів щодо спростування вартості ремонту, на час розгляду справи відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Виходячи зі змісту вищезазначеного, при вирішенні вказаного спору, у судовому засіданні підлягала обовязковому встановленню наявність самої такої шкоди; протиправна, винна поведінка у формі дій або бездіяльності відповідача; причинний звязок між діями або бездіяльністю відповідача та наслідками, у вигляді шкоди, що були заподіяні позивачеві.

Оскільки витрати на послуги нотаріуса є добровільними та не мають причино-наслідкового звязку з дтп, тому суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення витрат на послуги нотаріуса в розмірі 211 грн.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Також позивачу спричинені й моральні страждання, а саме внаслідок ДТП автомобіль позивача був значно пошкоджений, користування ним стало обмеженим, необхідність проведення ремонту, тривалість вирішення питання щодо стягнення страхового відшкоудвання, що призвело до негативних змін упорядкованого життєвого ритму позивача. При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд також враховує обставини справи та докази в їх сукупності, характер і тривалість страждань, стан здоров'я позивача, тяжкість завданої травми та наслідки. Тому до стягненню з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди підлягає сума в розмірі 1 000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача слід стягнути витрати на правову допомогу, оскільки представник позивача був залучений у якості особи, яка надає правову допомогу, в розмірі 2000 грн., що підтверджено договором, актами виконаних робіт, платіжним дорученням, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 551, 21 грн

Керуючись Законом України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Законом України „Про страхування, ст.ст. 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст.ст.88, 208, 213-215 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Україна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 26 275 грн. (двадцять шість тисяч двісті сімдесят пять грн.), на відшкодування моральної шкоди 1000 грн. (одна тисяча грн.), витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. (дві тисячі грн.) та на відшкодування судового збору 551,21 грн. (пятсот пятдесят одна грн. 21коп.).

У решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С.Пінкевич