Ухвала суду № 57040518, 16.03.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5587/15-ц

Провадження № 2/369/1206/16

У Х В А Л А

іменем україни

16.03.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Усатова Д.Д. ,

за участю секретаря Кузьменко П.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4,ОСОБА_5,Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, Приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, рішення органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Києво-Святошинського районного суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_4,ОСОБА_5,Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, рішення органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу земельної ділянки .

26.03. 2016 року представник позивача через канцелярію суду подала заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити його шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1069 га, кадастровий № 3222487201:01:007:5025,розташовану по вул. Вітянській в с.Хотів, Києво-Святошинського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_5.

Як передбачено ч. 1 ст. 153 ЦПК України, дана заява розглядається судом у день її надходження.

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову слід задовольнити, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачі звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, рішення органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Згідно договору купівлі-продажу даної земельної ділянки від 23 жовтня 2014 року відповідач ОСОБА_4 продав її відповідачу ОСОБА_5. Даний договір посвідчено ОСОБА_6, приватним нотаріусом Києво- Святошинського нотаріального округу 23.10.2014р. та зареєстровано в реєстрі за №4121.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.10.2014р. державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_6 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1069 га, кадастровий №3222487201:01:007:5025, що розташована по вул.Вітянській в с.Хотів, Києво- Святошинського району Київської області за ОСОБА_5, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16686149 від 23.10.2014р.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.01.2015р. за №51523618 власником вище зазначеної земельної ділянки на даний час також є відповідач ОСОБА_5 (інформаційна довідка додається). Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України за заявою особи, яка бере участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

За правилами ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З огляду на позицію, висвітлену у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», згідно з п. 1 ч.1 ст. 152 ЦПК ( 1618-15 ) позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Зважаючи на п. 4 цієї ж Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Тобто, з огляду на співмірність обраного представником позивача способу забезпечення його позову із заявленими ним вимогами, відсутність підстав вважати, що вжиті заходи будуть порушувати права інших осіб, та те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду у разі задоволення вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 та забезпечити позов.

Враховуючи вище наведене та рекомендації, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4,ОСОБА_5,Хотівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Реєстраційна служба Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, Приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним свідоцтва про право власності, рішення органу місцевого самоврядування та договору купівлі-продажу земельної ділянки задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1069 га, кадастровий № 3222487201:01:007:5025, розташовану по вул. Вітянській в с.Хотів,Києво-Святошинського району Київської області, яка належить на праві власності ОСОБА_5.

Копію даної ухвали направити на виконання до Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області .

Ухвала може бути предявлена до виконання протягом 1 року.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційного скарги протягом 5днів з дня отримання ухвали особою, яка її оскаржує.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Д.Д.Усатов