Ухвала суду № 57039238, 11.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 164/1479/15-к Провадження №11-кп/773/132/16 Головуючий у 1 інстанції:Покидюк М. В. Категорія:ч. 2 ст. 367 КК України. Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2016 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Силки Г.І.,

суддів - Хомицького А.М., Оксентюка В.Н.,

з участю секретаря судових засідань - Гладкого В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42015030160000006 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Маневицького районного суду від 04 січня 2016 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, не судимого

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

прокурора - Сі жука В. П.,

потерпілої - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 просять вирок Маневицького районного суду від 04 січня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діях останнього складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Зазначають, що вирок суду є незаконним, необгрунтованим, побудований на суперечливих доказах, висновки якого не відповідають фактичним обставинам провадження. Посилаються на те, що даного злочину ОСОБА_2 не вчиняв і умислу на його вчинення не мав. Досудовим розслідуванням не зібрано доказів його винуватості, а суд першої інстанції, ухвалюючи обвинувальний вирок, поклав в його основу суперечливі та недопустимі докази, зокрема: показання свідків, які навпаки виправдовують обвинуваченого та послався на письмові докази (довідку № 64 від 18 березня 2013 року, розпорядження, свідоцтво), які отримані в порушення порядку, встановленого КПК України. Крім того, вважають, що ОСОБА_2 не є суб'єктом даного кримінального правопорушення, бо як керівник ЖКП не наділений повноваженнями підготовки та видачі документів для приватизації, а також діями обвинуваченого не було спричинено будь-яких тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам неповнолітніх та шкоди на суму 278000 грн.

Вироком Маневицького районного суду Волинської області від 04 січня 2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 367 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 3 (три) місяці з позбавленням права займати посади чи займатися діяльністю пов'язаною з адміністративно-господарськими функціями на строк 2 (два) роки зі сплатою штрафу в розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в інспекцію для реєстрації у встановлені нею дні.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що будучи службовою особою - начальником житлово-комунального підприємства Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, в АДРЕСА_2, 18 березня 2013 року через недбале ставлення до виконання своїх службових обов'язків, не впевнившись у реєстрації за адресою АДРЕСА_1 10 осіб, посвідчив довідку № 64 про реєстрацію за вказаною адресою лише ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не вказавши їх неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також ОСОБА_3 та трьох її неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_13, завіривши довідку печаткою ЖКП і своїм підписом.

На підставі даної довідки керівником органу приватизації - сільським головою Прилісненської сільської ради ОСОБА_14 було видано розпорядження № 1 від 18 березня 2013 року про передачу вказаної квартири в приватну часткову власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та проведено реєстрацію права власності на квартиру на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Своїми діями обвинувачений, видавши дану довідку посприяв у позбавлені і позбавив ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 права вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю - житлом вартістю 278 000 гривень, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом їхнім інтересам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого і його захисника, потерпілої ОСОБА_3, які підтримали апеляційні скарги, просили скасувати судове рішення та закрити провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення , передбаченого ч.2ст.367 КК України, думку прокурора про скасування вироку і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши наведені у скаргах доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволення на таких підставах.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку суд зазначає: формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу способу вчинення та наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення: статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення , винним у вчиненні якого визнається обвинувачений. Також у цій частині вироку суд повинен описати результати оцінки доказів, навести докази для підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд першої інстанції, постановляючи вирок, яким засуджуючи ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України, а саме за службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки, ці та інші вимоги кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні в повній мірі не виконав, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні пред'явленого йому злочину належно не з'ясував.

Розглядаючи кримінальне провадження та засуджуючи ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 КК України, суд у вироку вказав, що останній, як службова особа - начальник ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району і суб'єкт причетний до приватизації, через недбале ставлення до своїх службових обов'язків, не впевнившись, що за адресою с.Прилісне вул. Сойне, 7/26 зареєстровано 10 осіб в тому числі і неповнолітні діти, посвідчив довідку про реєстрацію двох осіб на яких була приватизована вказана квартира.

Відповідно до ст. 367 КК України об'єктивна сторона цього злочину передбачає невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди або тяжких наслідків, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням службових обов'язків.

Як видно з показань ОСОБА_2 в суді першої і апеляційної інстанції, що в його обов'язки, як начальника ЖКП Прилісненської сільської ради Маневицького району Волинської області не входило ведення обліку громадян та видача довідки про склад сім'ї. Він лише у вказаній довідці заповнив технічні дані на квартиру. ОСОБА_2 також підтвердив, що він не був наділений і повноваженнями щодо підготовлення документів на приватизацію житла.

Про те, що довідки про склад сім'ї видає Прилісненська сільська рада, яка здійснює облік осіб, а документи на приватизацію житла підготовлює Маневицьке архітектурно-планове проектно-виробниче підприємство особи якого і складали довідку про склад сім'ї в яку ОСОБА_2 вніс технічні дані на квартиру ОСОБА_5, підтвердили в суді свідки ОСОБА_15, яка готувала дану довідку і вносила відомості про склад сім'ї ОСОБА_5, ОСОБА_14 і ОСОБА_16, відповідно голова та секретар Прилісненської сільської ради.

Між тим, як видно з вироку суду, обвинувачення ОСОБА_2 в службовій недбалості, що спричинило тяжкі наслідки, яке визнано судом доведеним сформульовано нечітко і неконкретно. Судом не встановлено і у вироку не вказано нормативний акт, яким визначається компетенція ОСОБА_2, в тому числі щодо ведення обліку громадян та видачі довідки про склад сім'ї для приватизації житла, не з'ясовано коло службових обов'язків покладених на нього, які він повинен був виконати у даній конкретній ситуації. Не встановлено і у судовому рішенні не зазначено, які саме конкретно пункти чи статті нормативного акту були порушені обвинуваченим, в чому ці порушення виявилися та які наслідки ці порушення спричинили, а також чи знаходяться вони у причинному зв'язку із наслідками, що настали.

Вказавши у вироку про причетність ОСОБА_2 до приватизації житлового фонду суд у рішенні будь-яких доказів цього не навів.

Вміняючи обвинуваченому, що в результаті посвідчення останнім довідки № 64 від 18 березня 2013 року своїм підписом і печаткою ЖКП та видавши дану довідку, цими діями ОСОБА_2 були спричинені тяжкі наслідки, оскільки останній посприяв у позбавленні і позбавив дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а також ОСОБА_3 та трьох її неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, ОСОБА_13 права вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Як видно з матеріалів провадження, суд щодо тяжкості наслідків виходив із ринкової вартості квартири АДРЕСА_3 на 28.05.2015 рік (а.к.п.101-120) не звернувши уваги, що дії в яких обвинувачується ОСОБА_2 вчинені 18 березня 2013 року.

Крім того, не перевірив суд чи дійсно були заподіяні тяжкі наслідки ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, як вказано у вироку, оскільки в матеріалах кримінального провадження є заяви вказаних осіб, адресованих Прилісненському сільському голові ОСОБА_17 про те, що вони не заперечують щодо приватизації квартири АДРЕСА_3 на свого брата ОСОБА_5 і його дружину ОСОБА_5.( а.к.п. 51-53) і будь-якої оцінки цим доказам не дав.

Відсутність ретельного дослідження судом вищевказаних обставин, неналежна оцінка досліджених судом доказів та неналежне обґрунтування неприйняття судом показань обвинуваченого щодо обставин виконання ним своїх службових обов'язків не дає можливості апеляційному суду перевірити правильність кваліфікації дій ОСОБА_2

Зазначені порушення, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, оскільки перешкодили суду ухвалити законний і обґрунтований вирок та такими, які згідно з п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення і призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно і всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону провести судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення та постановити рішення у відповідності до вимог закону.

Виходячи з вимог ст. 407, 409, 415 КПК України при скасуванні судових рішень з направленням справи на новий розгляд у суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції немає права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, застосування того чи іншого закону, тому доводи обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 з наведених питань підлягають перевірці при новому розгляді.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 04 січня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді