Ухвала суду № 57039236, 05.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 155/1759/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Шмідт С.А. Провадження № 22-ц/773/385/16 Категорія: 27 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С.Ю.,

суддів - Грушицького А.І., Завидовської-Марчук О.Г.,

з участю:

секретаря - Концевич Я.О.,

представника позивача - Місюри І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, спільного польсько-українського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВІТРАНС" ЛТД, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Горохівського районного суду Волинської області від 18 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 19.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк") та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 40/мк, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 32000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитним лімітом у розмірі 16 % на рік, із кінцевим терміном повернення - 15.12.2011 року.

Зобов'язання за даним договором було забезпечено договорами поруки №40/мк, 40/мк-1 та 40/мк-2 від 19.12.2007 року, укладеними між ПАТ КБ «ПриватБанк» та спільним польсько-українським товариством з обмеженою відповідальністю «АлвіТранс» ЛТД (далі - СП ТзОВ "АлвіТранс" ЛТД), ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим станом на 30.12.2015 року виникла заборгованість у розмірі 104521,81 доларів США, а саме: 32346,03 доларів США. - заборгованість за відсотками, 67188,54 доларів США. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 10,51 доларів США грн. - штраф (фіксована частина), 4976,73 доларів США. - штраф (відсоток від суми заборгованості). Тому позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та СП ТОВ "АлвіТранс" ЛТД на свою користь заборгованість у розмірі 104521,81 доларів США, що за курсом 23,79 грн. відповідно до розпорядження НБУ від 31.12.2015 року складає 2486573,79 грн., судові витрати по справі, та просив постановити ухвалу про повернення зайво сплаченого судового збору в розмірі 11088, 90 грн.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 18 січня 2016 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення боргу з юридичної особи - СП ТОВ "АлвіТранс" ЛТД, та закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону оскаржуване рішення суду в повній мірі не відповідає.

Судом встановлено, що 19.12.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 40/мк, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 32000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитним лімітом у розмірі 16 % на рік, із кінцевим терміном повернення - 15.12.2011 року.

Зобов'язання за даним договором було забезпечено договорами поруки №40/мк, 40/мк-1 та 40/мк-2 від 19.12.2007 року, укладеними окремо між ПАТ КБ «ПриватБанк» та спільним польсько-українським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «АлвіТранст» ЛТД, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 15).

Разом з тим, поза увагою суду перої інстанції залишено наступне.

Пунктами 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Положенням ч. 1 ст. 1 ГПК України, закріплено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із частиною першою статті 1, статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, розглядаються господарськими судами.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Саме до такого правового висновку дійшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-1599цс15 викладеного в Постанові від 03 лютого 2016 року.

Отже у справі, яка переглядається, суд помилково прийняв до розгляду позовні вимоги ПАТ «ПриватБбанк» до СП ТОВ "АлвіТранс" ЛТД.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанцій в частині вирішення позовних вимог ПАТ «Приватбанк» до СП ТОВ "АлвіТранс" ЛТД необхідно скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити.

Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 206 ЦПК України необхідно повідомити ПАТ «Приватбанк», що розгляд його позовних вимог до відповідача -юридичної особи про стягнення заборгованості за кредитним договором віднесено до юрисдикції господарських судів.

За ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Горохівського районного суду Волинської області від 18 січня 2016 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до спільного польсько-українського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "АЛВІТРАНС" ЛТД скасувати та провадження у справі в цій частині закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена вкасаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді