Ухвала суду № 57039173, 11.04.2016, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/403/16-а

провадження №2-а/165/25/16

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2016 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Харук Ю.І.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Нововолинської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 325 від 25 жовтня 2013 року, -

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Нововолинської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 325 від 25 жовтня 2013 року в частині надання дозволу на переведення житлового приміщення АДРЕСА_1, що належало на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 22.02.2011 року гр. ОСОБА_6, у нежиле, шляхом розробки проекту та проведення реконструкції вказаного приміщення під промтоварний магазин.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі стверджують, що на підставі вищезазначеного рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради відповідач ОСОБА_6 оформила проектну документацію та правовстановлюючі документи на промтоварний магазин. Також зазначають, що такі дії відповідача були вчиненні до скасування постанов Нововолинського міського суду від 25.11.2011 року та Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року постановою Вищого адміністративного суду від 12.11.2015 року, якою відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до Нововолинської міської ради Волинської області про скасування рішення виконавчого комітету від 21.04.2011 року №143 про відмову в наданні дозволу у переведенні квартири по вул. Св. Володимира, 2/10 у м. Нововолинську з житлового фонду у нежитловий шляхом розробки проекту та проведення реконструкції з метою влаштування промтоварного магазину та зобовязання виконавчого комітету надати такий дозвіл, і скасування пункту 2.1 Положення про порядок реконструкції будинків та приміщень для ведення у них підприємницької діяльності, затвердженої рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 12 листопада 2003 року №10/22 в частині необхідності подачі до виконавчого комітету заяв сусідів-мешканців прилеглих квартир про згоду на розміщення приміщення громадського призначення.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що рішення №325 від 25.10.2013 року яке є предметом судового розгляду, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Зазначила, що скасування такого акта не породжує наслідків для власника нежитлового і житлових приміщень, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на обєкт нерухомого майна, що підтверджується правовстановлюючими документами, має вирішуватись за нормами цивільного законодавства.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 заперечив мотивацію письмового клопотання представника відповідача ОСОБА_4, стверджуючи, що у позові ставиться вимога про визнання протиправним, а не скасування рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 325 від 25.10.2013 року, тому даний спір підлягає розгляду в порядку КАС України.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_5, вважає клопотання представника відповідача підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною першою ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання правовстановлюючих документів на обєкти нерухомого майна, державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі, тощо.

Прийняте виконавчим комітетом Нововолинської міської ради спірне рішення № 325 від 25 жовтня 2013 року, як суб'єктом владних повноважень, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, яке вичерпало свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта (актів) не породжує наслідків для співвласників житлового будинку №2 по вул. Св. Володимира в м.Нововолинську, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на обєкт нерухомого майна, укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на переведення житлового приміщення у нежиле, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди тощо), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачами спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Звертаючись до суду із адміністративним позовом, ОСОБА_1, ОСОБА_2 виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

При цьому, на думку суду, твердження представника позивача ОСОБА_3 щодо необхідності розгляду позову в порядку КАС України, не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до пункту 1 частини 4 статті 105 цього Кодексу, адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядаютьсь в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що випливають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Саме такої правової позиції притримується Верховний суд України, які викладені у постановах від 16 грудня 2014 року, 09 грудня 2014 року та 11 листопада 2014 року.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в своїх численних рішеннях, зокрема, у справах № 21-405а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року, які є обовязковими для судів загальної юрисдикції, відповідно до ст. 244-2 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи суть спірних правовідносин, їх суб'єктний склад та норми ст. 15 ЦПК України, ст.16 ЦК України, даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача ОСОБА_4 підлягає до задовлення, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 157, ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суд -

ухвалив:

Провадження у справі №165/403/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Нововолинської міської ради, третя особа: ОСОБА_6 про визнання протиправним рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради № 325 від 25 жовтня 2013 року закрити.

Роз'яснити позивачам їх право на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. Особи, які беруть участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук