Ухвала суду № 57038475, 04.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 р.Справа № 818/7249/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: Сечіни С.О.,

представника відповідача: Челядіна С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі № 818/7249/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго"

до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просив суд:

- скасувати рішення від 01.08.2013р. №140 в частині зобов'язання позивача перерахувати до бюджету Фонду неправомірно використаних страхових коштів у сумі 24450,30 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 12225,15 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення задоволено.

Скасовано рішення Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №140 від 01.08.2013 року в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" перерахувати до бюджету Фонду неправомірно використаних страхових коштів у сумі 24450,30 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 12225,15 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд першої інстанції не застосував норми законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, які повинен був застосувати, що призвело до необґрунтованих висновків та, як наслідок, неправомірного рішення.

Позивач в своїх запереченнях на апеляційну скаргу просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем за результатами проведення перевірка отримання фінансування та законності витрачання коштів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивача за період з 01.04.2012р. по 31.03.2013р. складено акт від 17.07.2013р. №05-08-09/27, за яким встановлено порушення позивачем вимог ст.47 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", п.4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009р. №12 (далі - Порядок).

Встановлено, що працівники позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не перебували у відпустці протягом усього періоду лікування у санаторії, про що свідчать розпорядження №08/26 від 24.01.2013р., №8/14 від 25.01.2013р., №8/179 від 11.10.2012р., №8/113 від 02.11.2013р. та наказ №864 від 27.08.2013р. про надання інших днів відпочину за роботу у вихідні дні, табелі обліку робочого часу, а також розрахункові листи за серпень-вересень 2012р., за жовтень 2012р., за листопад 2012р., за січень-лютий 2013р. (т.1 а.с.15-18).

На підставі встановлених порушень відповідачем винесено рішення від 01.08.2013р. №140, яким зобов'язано ПАТ «Сумиобленерго» відшкодувати відповідачеві страхові кошти в сумі 24450 грн. 30 коп. та сплатити штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів в розмірі 12225 грн. 15 коп. (т.1 а.с.7).

Так, відповідно до п. 1, 6 ст. 34 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" до видів матеріального забезпечення та соціальних послуг, які надаються згідно з цим Законом, належить в тому числі і допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), а також забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей).

Згідно ст. 47 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, встановлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.

Відповідно до п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року №12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 року за №339/16355, визначено, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма №070/о , затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 №302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)") (далі - медична довідка).

В свою чергу, згідно з п.4.2 зазначеного Порядку встановлено, що відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент прийняття рішення про виділення путівок працівникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були наявні медичні довідки про потребу санаторно-курортного лікування та сплачено 20% вартості путівок (т.1 а.с.60, 65,66, 73,74,79,80-81, 86-88, 94-95,100).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що вищезазначені працівники протягом періоду лікування у санаторії, не перебували на робочому місці, а знаходилися у чергових відпустках та відгулах за раніше відпрацьований час, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наказів про відпустки, наказів та розпоряджень про надання інших днів відпочину за роботу у вихідні дні, табелів обліку робочого часу, зворотних талонів до путівки, а також розрахункових листів за серпень - листопад 2012р., за січень-лютий 2013р. (т.1 а.с.61-64, 67-72,75-78, 82-85, 89-93, 96-99, 104-138).

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що працівникам позивача було видано путівки на санаторно-курортне лікування на підставі наказів про надання відпусток та надання іншого часу відпочинку.

Колегія суддів, вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що перебування працівників підприємства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на лікуванні у санаторії під час відпустки та частково за рахунок наданих у встановленому законом порядку днів відпочинку, не може розцінюватися як порушення порядку витрачання страхових коштів, а тому не є порушенням вимог ст. 47 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та п.4.2 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року №12, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.04.2009 року за №339/16355.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 10.02.2016р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.02.2016р. по справі № 818/7249/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2016 р.