Ухвала суду № 57037502, 07.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1262/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

07 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Костюк Л.О.,

при секретарі судового засідання Кваші Я.А.,

участю представника відповідача Михайлюк-Філімонової Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Трейдімпекс» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Трейдімпекс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському ГУ ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, податковий орган), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті поданої ПП «Трейдімпекс» звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийняти подану ПП «Трейдімпекс» звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року днем її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 травня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у прийнятті поданої ПП «Трейдімпекс» звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, звітні розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за листопад 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за листопад 2014 року. Постановлено вважати податкову звітність - звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, звітну розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за листопад 2014 року, звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за листопад 2014 року - прийнятими та зареєстрованими 16 грудня 2014 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Трейдімпекс» та ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві було укладено договір про визнання електронних документів № 240920141 від 24.09.2014 року (надалі Договір), предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

16 грудня 2014 року ПП «Трейдімпекс» засобами електронного зв'язку було направлено до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (д5) за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних до звітної декларації з ПДВ за листопад 2014 року від 16 грудня 2014 року.

З квитанції № 1 (а.с. 34) вбачається, що відповідачем не було прийнято зазначені вище документи податкової звітності з тих підстав, що «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, оскільки можливо відсутній договір з ДФСУ».

Вважаючи дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо неприйняття податкової звітності протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки під час перевірки поданої ПП «Трейдімпекс» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року відповідачем не було виявлено жодних порушень при заповненні всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, а розірвання договору про визнання податкових документів № 240920141 від 24.09.2014, укладеного з позивачем, в односторонньому порядку судовим рішенням, що набрало законної сили, визнано незаконним, відмова ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві у прийнятті вказаної декларації є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного податкового законодавства України.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Порядок складення податкової декларації визначено ст. 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.4 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Підпунктом - 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником; Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Аналогічні положення відображено також в Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженій наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233.

Водночас Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як вбачається зі змісту заперечень ДПІ, податкова декларація позивача не була прийнята, оскільки звітність була надана позивачем після припинення дії договору про визнання електронних документів, а ПП «Трейдімпекс» не знаходиться за зареєстрованим місцем знаходження.

З листа відповідача №22449/10/26-58-10-42 від 15 жовтня 2014 року встановлено, що податковий орган повідомив позивача, що розриває договір №240920141 у зв'язку із порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін визначені цим договором припиняються, а податкова звітність, подана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою.

Дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №240920141 від 24 вересня 2014 року було оскаржено ПП «Трейдімпекс» в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2015 року по справі № 826/3617/15, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів №240920141 від 24 вересня 2014 року, укладеного між приватним підприємством «Трейдімпекс» та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

У вказаних рішеннях судами встановлено, що правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів №240920141 від 24 вересня 2014 року в односторонньому порядку відсутні, а дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва є протиправними.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова відповідача у прийнятті податкової звітності ПП «Трейдімпекс» з підстав розірвання договору про визнання електронних документів №240920141 від 24 вересня 2014 року, укладеного між приватним підприємством «Трейдімпекс» та Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, є протиправною.

Інших підстав для неприйняття податкової звітності відповідачем не зазначено.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство «Трейдімпекс» було зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, 27-29, 03037 та відповідно перебувало на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби міста Києва.

У зв'язку з внесенням змін до установчих документів, а саме: у зв'язку зі зміною місцезнаходження підприємства 08 травня 2014 року відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві внесено запис № 10731020000026434.

Відповідно до пункту 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), зареєстрований в Міністерстві юстиції України від14 травня 2014 р. за N 503/25280 (далі по тексту - Порядок № 1588) у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

- у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

- до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

З огляду на викладене, позивач до закінчення поточного бюджетного періоду зобов'язаний подавати податкову звітність до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС міста Києва.

Виходячи з наведеного, та враховуючи, що подана позивачем декларація з податку на додану вартість має всі необхідні реквізити, підписана ЕЦП відповідальної посадової особи позивача, у податкового органу відсутні підстави для неприйняття такої декларації.

Згідно з п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Посилання відповідача на подання податкової звітності платником податків у паперовій формі не спростовує обов'язку контролюючого органу приймати таку звітність, що подана підприємством засобами телекомунікаційного зв'язку в електронній формі за умови дотримання порядку її подання.

Враховуючи наведене, а також положення ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи у суді правомірність свого рішення, посилатися на обставини та підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), якими обґрунтовано вчинення оскаржуваних дій, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2016 року апелянту відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 80,39 грн. підлягає стягненню з апелянта.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 80,39 грн. (вісімдесят гривень 39 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.Л. Желтобрюх Л.О. Костюк

Повний текст ухвали виготовлено 11.04.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Костюк Л.О.