Постанова № 57037195, 08.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2016 року 810/1009/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем"єр-Ліга" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр-Ліга" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2015 №0000011501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Прем'єр-Ліга" своєчасно сплачено податкові зобов'язання з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що підтверджується відповідним платіжним дорученням та банківською випискою. При цьому, позивач зазначив, що платіжні доручення були прийняті банком до виконання, проте перерахування коштів до бюджету банком своєчасно здійснено не було, що стало причиною порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету та виникнення, на думку відповідача, податкової заборгованості. Позивач зазначає, що податковий орган не має право покладати відповідальність за порушення строків зарахування грошових коштів до бюджету на позивача, оскільки не перерахування коштів за платіжними дорученнями сталося з вини банку, а не з вини позивача. Крім того, позивач зауважив, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 у справі №810/4916/15, яка набрала законної сили, було встановлено, що позивачем в повному обсязі виконано обов'язок щодо сплати акцизного податку за декларацією від 11.09.2015 №9188574480.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що податковим органом правомірно застосовано в оскаржуваному рішенні штрафні санкції до позивача, оскільки останній порушив терміни сплати акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У судове засідання сторони, які належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, не з'явились.

Разом з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем'єр-Ліга" зареєстроване як юридична особа 08.10.2002, як платник податків перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 10.10.2002 за №1359.

Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним, а тому відповідно до вимог ст. 222 Податкового кодексу України є платником акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

У листопаді 2015 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі п.п.75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка ТОВ "Прем'єр-Ліга" з питань своєчасності сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів, за результатами якої складено Акт від 05.11.2015 №1307/32214641/10-17-15-01.

При перевірці своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань податковим органом встановлено, що позивач порушив терміни сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначених п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.

Так, з Акта перевірки вбачається, що позивач порушив граничні терміни сплати грошового зобов'язання по акцизному податку на загальну суму 644141,00 грн., а саме:

- згідно декларації від 05.10.2015 №9204009006 (граничний термін сплати 30.09.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 2436,00 грн. сплачена 06.10.2015;

- згідно декларації від 05.10.2015 №9204009006 (граничний термін сплати 30.09.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 2485,00 грн. сплачена 07.10.2015;

- згідно декларації від 05.10.2015 №9204009006 (граничний термін сплати 30.09.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 25000,00 грн. сплачена 08.10.2015;

- згідно декларації від 05.10.2015 №9204009006 (граничний термін сплати 30.09.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 61759,00 грн. сплачена 21.10.2015;

- згідно декларації від 11.09.2015 №9188574480 (граничний термін сплати 30.08.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 321360,00 грн. сплачена 02.10.2015;

- згідно декларації від 11.09.2015 №9188574480 (граничний термін сплати 30.08.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 2154,00 грн. сплачена 24.09.2015;

- згідно декларації від 11.09.2015 №9188574480 (граничний термін сплати 30.08.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 1468,00 грн. сплачена 28.09.2015;

- згідно декларації від 11.09.2015 №9188574480 (граничний термін сплати 30.08.2015) сума податкового зобов'язання у розмірі 2479,00 грн. сплачена 29.09.2015;

За результатами перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2015 №0000011501, згідно з яким до позивача застосовано штраф у сумі 64414,10 грн., що становить 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Однак, не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 223.1 та 223.2 статті 223 Податкового кодексу України, базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю. Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Як встановлено у ході розгляду справи, 11 вересня 2015 року позивачем до Переяслав-Хмельницької ОДПІ було подано декларацію акцизного податку, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 327461,00 грн.

Згідно квитанції №2, вказану декларацію прийнято відповідачем 11.09.2015 та зареєстровано за №9188574480.

Відповідно до матеріалів справи, обслуговуючим банком позивача є Акціонерний банк "Національні інвестиції" на підставі договору від 13.07.2004 №3336 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого банк відкриває ТОВ "Прем'єр-Ліга" поточний рахунок та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, бере на себе зобов'язання здійснювати розрахункові операції відповідно з чинним законодавством.

Згідно довідки ПАТ "Банк "Національні інвестиції" від 23.10.2015 №3936/14-1 станом на 04.09.2015 залишок грошових коштів на розрахунковому рахунку ТОВ "Прем'єр-Ліга" №260013013336/980 складав 1743721,06 грн.

04 вересня 2015 року позивачем до ПАТ "Банк "Національні інвестиції" подане платіжне доручення №17539 на суму 327461,00 грн. з призначенням платежу "*;101;32214641:14040000; Сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів м. Переяслав-Хмельницький".

Відповідно до відмітки ПАТ "Банк "Національні інвестиції" платіжне доручення від 04.09.2015 №17539 отримано та прийнято до виконання банком у цей же день, тобто 04.09.2015.

Листом від 04.09.2015 №19-14/2899 позивач повідомив Переяслав-Хмельницьку ОДПІ про сплату акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на підтвердження чого надав копію платіжного доручення від 04.09.2015 №17539.

Як зазначив позивач, відповідачем не були вжиті заходи щодо внесення змін до інтегрованої картки особового рахунку позивача, внаслідок чого у товариства виникла недоїмка зі сплати акцизного податку.

В той же час, не погоджуючись з висновком податкового органу щодо наявності у товариства недоїмки зі сплати акцизного податку, позивач оскаржив таку бездіяльність Переяслав-Хмельницької ОДПІ, звернувшись із відповідним позовом до суду.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 у справі №810/4916/15 зобов'язано Переяслав-Хмельницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області внести до інтегрованої картки ТОВ "Прем'єр-Ліга" (ідентифікаційний код 32214641), що ведеться Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області, відомості про сплату позивачем акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів за платіжним дорученням №17539 від 04.09.2015 на суму 327461,00 грн.

При цьому, вказаним судовим рішенням було встановлено, що сплата позивачем акцизного податку у розмірі 327461,00 грн. за декларацією з акцизного податку від 11.09.2015 №9188574480 підтверджується платіжним дорученням від 04.09.2015 №17539.

Згідно відомостей програмного комплексу "Діловодство спеціалізованого суду", вказана постанова Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2015 у справі №810/4916/15 набрала законної сили 16.01.2016.

Отже, матеріалами справи підтверджено своєчасну сплату позивачем акцизного податку у розмірі 327461,00 грн. за декларацією з акцизного податку від 11.09.2015 №9188574480.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 05 жовтня 2015 року позивачем до Переяслав-Хмельницької ОДПІ було подано декларацію акцизного податку, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 327909,00 грн.

Згідно квитанції №2, вказану декларацію прийнято відповідачем 11.09.2015 та зареєстровано за №9188574480.

Як вбачається з банківської виписки АТ "Сбербанк Росії" за 02.10.2015, позивачем 02.10.2015 до вказаного банку подане платіжне доручення №2464 на суму 327909,00 грн. з призначенням платежу "*;101;32214641:14040000; Сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів м. Переяслав-Хмельницький".

Згідно з п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

При цьому, за приписами ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання та його сплати, пов'язане саме з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним і за подальший переказ сум податкового зобов'язання відповідальність несе банк.

Відповідальність банків при здійсненні переказу, передбачена приписами ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", де зазначено, що отримувач має право на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня". Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З припису зазначеної статті вбачається, що якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого п. 129.7 ст. 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування; якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення. Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається саме для банку, а не для платника податків.

Крім того, згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи в Україні", при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати приймання розрахункового документа на виконання.

Отже, з моменту надання платником податку до установи банку платіжних доручень на перерахування сум податкових зобов'язань, обов'язок платника податку щодо сплати відповідних сум податкових зобов'язань є виконаним, а особою відповідальною за завершення ініціювання є Банк.

З наявних в матеріалах справи копії платіжного доручення від 04.09.2015 №17539 вбачається, що на ньому наявна відмітка банку про його одержання та відсутні будь-які ознаки того, що банком було повернуто дане платіжне доручення без виконання.

Крім того, з копії банківської виписки АТ "Сбербанк Росії" за 02.10.2015 вбачається, що позивачем згідно платіжного доручення №2464 від 02.10.2015 сплачено грошові кошти у сумі 327909,00 грн. з призначенням платежу "*;101;32214641:14040000; Сплата акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизних товарів м. Переяслав-Хмельницький".

При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що платіжне доручення №2464 від 02.10.2015 було повернуто банком без виконання.

Отже, факт направлення позивачем вищенаведених платіжних доручень з належними та допустимими реквізитами дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку покладеного на нього законодавцем та закріпленого статтею 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи, що визначальним є те, з чиєї вини відбулося невнесення чи неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду, суд приходить до висновку, що у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Як встановлено під час розгляду справи, контролюючим органом не взято до уваги факт несвоєчасності перерахування відповідних платежів позивачем, які від нього не залежали, а відбулись внаслідок неналежного виконання банківською установою своїх обов'язків перед клієнтом.

Отже, судом встановлено, що відповідальність за несвоєчасне перерахування несе саме банк, а позивач здійснив усі передбачені законодавством дії по сплаті відповідних сум грошового зобов'язання до бюджету.

Враховуючи той факт, що несплата податкових зобов'язань позивача відбулася не з його вини, а у зв'язку з неналежним виконанням банківською установою своїх зобов'язань, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача є таким, що прийнято контролюючим органом за відсутності правових підстав, передбачених Податковим кодексом України, а отже підлягає скасуванню.

При цьому, слід зазначити, що суд не наділений повноваженнями замість податкового органу проводити перевірку показників бухгалтерської та податкової звітності суб'єктів господарської діяльності та в ході судового розгляду фактично проводити перевірку. Такі функції належать виключно відповідачу як суб'єкту владних повноважень та фіскальному органу.

Також повноваження щодо визначення сум податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, які застосовуються до платників податків за виявлені порушення закону покладаються виключного на контролюючі органи, зокрема, податкові органи.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, частина друга статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи відповідачем не виконано обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення, та не доведено суду належними і допустимими доказами правомірність його прийняття. Відповідач також не спростував надані позивачем докази.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 22 грудня 2015 року № 0000011501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем'єр-Ліга" (ідентифікаційний код 32214641) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код 39477413).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.