Ухвала суду № 57036888, 06.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2016 рокусправа № 804/12665/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвій Ю.В.

за участю представника позивача Лебідь О.П., представника відповідача Моторчук А.П. розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі № 804/12665/15 за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ангоб" про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області (далі - ДФІ) звернулась із позовом до суду, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ангоб» кошти у сумі 29147,02 грн. Позов обґрунтовано тим, що вказана сума є втратами бюджету у зв'язку із завищенням відповідачем обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт, виконаних за договором на замовлення виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених ч.1 ст.157 КАС України, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги вказано, що при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. За таких обставин, на думку скаржника, позивач діє як суб'єкт владних повноважень на реалізацію своєї компетенції, а тому суд дійшов хибного висновку, що вказаний спір не є справою адміністративної юрисдикції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні залишив питання на розсуд суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності та законності використання земель міста, управління майном, що належить територіальній громаді в виконавчому комітеті Орджонікідзевської міської ради (далі - виконком) за період з 01.01.2013 року по 31.03.2015 року, на адресу останнього в лиці міського голови м. Орджонікідзе направлено вимогу від 18 червня 20115 року № 04-08-02-13/5380 щодо усунення виявлених порушень.

За наслідками виконання (невиконання) такої вимоги залишись не відшкодованими збитки у розмірі 29147,02 грн., які були завдані міському бюджету на вказану суму в результаті завищення вартості будівельних робіт підрядником - ТОВ «Ангоб» на виконання укладеного з виконкомом договору підряду № 54 від 14 вересня 2012 року.

Оскільки завдані збитки ані виконкомом, ані ТОВ «Ангоб» не відшкодовані, ДФІ звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди, яка завдана бюджетній установі, а також послався на те, що позивач не наділений жодними управлінськими чи владними функціями у відношенні відповідача, а тому спірні правовідносини, що виникли між сторонами, не є публічно-правовими. За таких обставин спір повинен вирішуватись п порядку господарського судочинства.

Колегія суддів такі висновки суду вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Згідно п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої та пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Суб'єктом владних повноважень, за визначенням цього Кодексу, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу).

Із аналізу наведених процесуальних норм випливає, що для віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду визначальними є його публічно-правових характер та суб'єктний склад спірних правовідносин.

Проаналізувавши правовий зміст даного позову, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги органу державного фінансового контролю заявлені з метою відшкодування збитків, завданих державі та підконтрольній установі внаслідок дій іншого суб'єкта господарювання, які цей орган вважає порушенням умов виконання господарських зобов'язань. Так, заявник у позові вказує на виявлені збитки та їх розмір.

Відшкодування шкоди є формою цивільно-правової відповідальності та інститутом цивільного права, а позивач, хоча і є суб'єктом владних повноважень, але у даних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій у відношенні відповідача.

Отже, питання відшкодування матеріальної шкоди (збитків), яка, на думку позивача, завдана державі діями юридичної особи (не суб'єкта владних повноважень та непідконтрольної позивачу організації), носить приватноправовий зміст, а тому не може розглядатись та вирішуватись у порядку адміністративного судочинства. Такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства (в залежності від суб'єктного складу сторін).

Відтак, дані правовідносини не підпадають під дію пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, адже позивач у цих правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій відносно відповідача.

Отже, суд першої інстанції вирішив питання із додержанням норм процесуального права, тому підстав для скасування або зміни судового рішення не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі № 804/12665/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 07 квітня 2016 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак

Суддя: І.В. Юрко