Ухвала суду № 57036857, 07.04.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 682/159/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробченко Л.А.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

07 квітня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області про визнання неправомірними дій,скасування частково рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень і зобов'язання його вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області про визнання неправомірними дій,скасування частково рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень і зобов'язання його вчинити певні дії.

Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 30 листопада 2015 року позивачі звернулись до Миньковецької сільської ради з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кожного для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Миньковецької сільської ради в межах населеного пункту с. Шевченко Славутського району Хмельницької області.

В заявах позивачів зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієновні розміри, визначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах с. Шевченко Славутського району, квартал, зона відповідно до публічної кадастрової карти України.

Рішенням сесії Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області №4 від 28 грудня 2015 року заяви позивачів задоволено частково керуючись ст.26 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, ст..ст.12,33,116,118,121, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України. Підстав для часткової відмови у задоволенні заяв та обмеження розміру запитуваної позивачами земельної ділянки в рішенні сесії не наведено.

Рішення сесії Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області № 4 від 28 грудня 2015 року про обмеження розміру запитуваної земельної ділянки і часткову відмову у наданні позивачам дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства суперечить вимогам ст.118 Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування», а відтак позивачі звернулись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною 2 ст.77 Закону № 280/97-ВР передбачено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно ст.122 ч.1 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що питання з приводу організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Далі в частині 9 ст.118 зазначеного Кодексу передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Вказаною нормою Земельного кодексу України визначено виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як встановлено судом, Рішенням сесії Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області №4 від 28 грудня 2015 року (а.с.6) заяви позивачів задоволено частково керуючись ст.26 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, ст..ст.12,33,116,118,121, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України. Підстав для часткової відмови у задоволенні заяв та обмеження розміру запитуваної позивачами земельної ділянки в рішенні сесії не наведено.

Відповідно до п."а" ч.3 ст.22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення були порушені вимоги ст.118 ЗК України, яка передбачає самостійні стадії безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Відповідно до п. «г» ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області №4 від 28 грудня 2015 року суперечить нормам Конституції України та Земельному кодексу України.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Миньковецької сільської ради Славутського району Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.