Ухвала суду № 57035229, 07.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.04.16 р. Справа № 904/4431/13

За заявою: Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.13 р.

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про стягнення 1 127 773,74 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Суть спору:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 р. у справі № 904/4431/13 позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 977 133,58 грн. основного боргу, 74 282,41 грн. пені, 53 261,99 грн. 3 % річних, 23 095,76 грн. інфляційних, 22 555,47 грн. судового збору.

29.07.2013 р. на виконання рішення господарським судом Дніпропетровської області від 16.07.2013 р. видано наказ господарського суду Дніпропетровської області № 904/4431/13 про примусове виконання.

15.03.2016 р. від Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" надійшла до господарського суду заява вх. № 224 від 11.03.2016 р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року у справі № 904/4431/13 до 31.12.2016 року.

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання судового рішення заявник вказує на те, що основною причиною порушення зобов'язання відповідачем є велика кредиторська заборгованість у 2014 році - 34 121,0 тис. грн., у 2015 році 40 092,0 тис. грн. Дана заборгованість утворилася через несвоєчасні і не в повному обсязі платежі бюджетних організацій та інших суб'єктів господарювання за спожиту теплову енергію та невідшкодування Державною різниці в тарифах, які не покривають витрат підприємства на вироблення теплової енергії і свідчать про об'єктивну неможливість виконання зобов'язань в повному обсязі та в установлений строк, тому відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до 31.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.03.2016 р. прийнято заяву до розгляду в судовому засіданні на 07.04.2016 р.

В судове засідання, яке відбулося 07.04.2016 р. з'явився представник позивача, який заперечував проти заяви про відстрочку виконання рішення суду. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 134, Том № 2).

Розглянувши заяву про відстрочку виконання судового рішення, з'ясувавши всі обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Зазначене питання розглядається у судовому засіданні у десятиденний строк.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Суд вважає, що наведені відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки, важке становище відповідача утворилося внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від нього обставин.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача, що також може призвести до негативних наслідків для нього.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, на думку суду, відповідачем не було наведено обґрунтованих доводів, не надано належних доказів (відсутності коштів на банківських рахунках чи майна), які б могли бути підставою для надання відстрочки, та не доведено наявність конкретних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 р. у справі № 904/4431/13.

Керуючись статтями 86, 87, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Комунального підприємства "Новомосковськтеплоенерго" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 р. у справі № 904/4431/13 - відмовити.

Суддя ОСОБА_1