Рішення № 57035202, 06.04.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.16р. Справа № 904/995/16

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", м. Кривий Ріг

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс", м.Київ

про стягнення 3 226 367,94 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - директор

ОСОБА_3 - представник (дов. б/№ від 09.03.2016)

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (дов. № 1 від 01.01.2016)

від третьої особи: ОСОБА_5 - представник (дов. № 34 від 02.03.2016)

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" про стягнення заборгованості у розмірі 3 226 367,94 грн. за договором № КС-ККЗГО-01.2014 від 01.05.2014 та договором №МБ-Ф-DON-232 від 24.07.2014, з яких 2 610 862,45 грн. основна заборгованість, 237 910,13 грн. інфляційні втрати, 352 778,36 грн. пеня, 24 817,00 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014 від 01.05.2014, в частині повної та своєчасної сплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2016 порушено провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.03.2016.

10.03.2016 представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття його представника у судове засідання.

10.03.2016 через канцелярію суду від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" надійшла заява про вступ у справу на стороні відповідача у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог. Заява обґрунтована тим, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості у розмірі 3 226 367,94 грн. за договором на транспортне обслуговування КС-ККЗГО-01.2014 від 01.05.2014 укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" та Приватним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", від імені та за рахунок якого діяло ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" на підставі договору доручення № КС-КЗГО/49-14 від 01.04.2014. Враховуючи викладене, ТОВ "Корум Сорс" вважає, що розгляд справи буде впливати на його права та обов'язки, а тому просив суд залучити його до участі у справі № 904/995/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд.15; ідентифікаційний код 37903071).

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 10.03.2016 на 23.03.2016.

23.03.2016 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю нарахованих сум основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені. Одночасно, відповідач просив суд застосувати спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення пені (а.с. 125-129).

Представник третьої особи подав через канцелярію суду письмові пояснення щодо суті позовних вимог, якими просив суд в задоволенні позову відмовити та застосувати спеціальну позовну давність в один рік до вимог про стягнення пені (а.с.130-132).

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 23.03.2016 на 06.04.2016.

01.04.2016 представник позивача подав заяву про зміну розміру позовних вимог, якою просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" суму основного боргу у розмірі 2 610 862,45 грн., 521 771,34 грн. інфляційних втрат, 54515,36 грн. пені, 36 508,36 грн. 3 % річних (а.с. 148-155).

Судом встановлено, що заява позивача про зміну розміру позовних вимог за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Дана заява була направлена відповідачу та третій особі 30.03.2016 та отримана 01.04.2016.

На підставі ст. 22 ГПК України зазначена заява про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 610 862,45 грн., 521 771,34 грн. інфляційних втрат, 54515,36 грн. пені, 36 508,36 грн. 3 % річних.

06.04.2016 представник відповідача подав клопотання, яким просив суд призначити у справі почеркознавчу експертизу та поставити на розгляд експерта питання щодо того, чи виконано підпис директором ТОВ "Корум Срс" ОСОБА_6 в актах №63 від 25.08.2015, №64 від 31.08.2015 в графі "замовник" особисто (а.с.157-158). В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на лист відповідача №015-05 від 05.04.2016 відповідно до якого у відповідача є сумнів щодо підписання актів №63 від 25.08.2015, №64 від 31.08.2015 ОСОБА_6 - директором ТОВ "Корум Сорс" та вказує про виниклу підозру у можливій підробці підпису (з ознаками наслідування почерку).

В судовому засіданні, суд дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі необґрунтованим, оскільки відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення права на справедливий суд, встановленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі викладеного, суд вважає, що заявлене відповідачем клопотання є такими, що навмисно та безпідставно затягує розгляд справи, що може порушувати права та законні інтереси сторін у справі, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.04.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (замовник), від імені та за рахунок якого діє ТОВ "Корум Сорс" (повірений) на підставі договору доручення № КС-КЗГО/49-14 від 01.04.2014, було укладено договір на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014 (а.с. 13-18).

Відповідно до п.п.1.1.1. п. 1.1. договору на транспортне обслуговування, виконавець зобов'язується власними або залученими силами надати наступні послуги: послуги автомобілів, спеціалізованої, спеціальної техніки та інших технічних засобів (надалі - спеціальна техніка), згідно змінного наряду-завдання щодо надання автотранспортних засобів, підписаного сторонами (додаток №4).

Вартість послуг за цим договором визначається на підставі "Протоколу узгодження договірної ціни" (Додаток №1), які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору, виконавець зобов'язаний надати послуги у строки, вказані в заявках замовника.

Обсяг робіт, виконаний виконавцем по добовому наряду, підтверджується підписами відповідальних осіб структурних підрозділів та ділянок замовника в талоні замовника. Відповідальна особа замовника на підставі заповненого талону підтверджує підписом пробігу та часом роботи автомобілів в путьовому листі за попередній день (зміну) (п.4.1 договору).

В період з 07.06.2014 по 30.11.2015 позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014, а відповідач прийняв без заперечень надані послуги на загальну суму 3 643 280,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг)(а.с.34-60), а саме:

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 07.06.2014 на суму 98897,70 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 16.06.2014 на суму 100593,83 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №5 від 07.07.2014 на суму 83912,46 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №7 від 19.07.2014 на суму 106882,00 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №8 від 26.07.2014 на суму 102301,09 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №10 від 09.08.2014 на суму 119978,83 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 21.08.2014 на суму 106972,18 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №12 від 26.08.2014 на суму 97810,03 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №14 від 06.09.2014 на суму 113970,78 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №15 від 13.09.2014 на суму 119010,73 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №16 від 20.09.2014 на суму 89997,58 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №62 від 15.08.2015 на суму 150282,08 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 25.08.2015 на суму 129382,91 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №64 від 31.08.2015 на суму 124358,46 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №65 від 05.09.2015 на суму 89985,91 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №66 від 12.09.2015 на суму 156730,56 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №67 від 19.09.2015 на суму 156530,72 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №68 від 26.09.2015 на суму 144218,52 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №69 від 30.09.2015 на суму 77508,94 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №70 від 12.10.2015 на суму 216228,95 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №71 від 19.10.2015 на суму 148961,45 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №72 від 26.10.2015 на суму 179121,79 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №73 від 31.10.2015 на суму 174695,03 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №74 від 09.11.2015 на суму 139654,51 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №75 від 15.11.2015 на суму 165767,75грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №76 від 23.11.2015 на суму 197705,53 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №77 від 30.11.2015 на суму 251819,69 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору, при наданні послуг виконавцем, замовник здійснює оплату на протязі 30 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, за умови наявності у замовника оригінала такого акта.

В порушення умов договору відповідач оплату наданих позивачем транспортних послуг не здійснив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 3 643 280,00 грн.

24.07.2014 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Перший Український ОСОБА_7" (фактор) було укладено договір факторингу з регресом №МБ-Ф-DON-232, відповідно до умов якого фактор зобов'язується здійснювати факторингове фінансування клієнта за плату на умовах факторингу з регресом (а.с.61-69).

Ліміт факторингового фінансування за цим договором встановлюється в розмірі 2000000,00 грн. зі строком дії до 01 січня 2015 року (п. 1.2. договору).

Пунктом 1.5. договору факторингу встановлено, що внаслідок відступлення права вимоги фактор замінює клієнта, як кредитора боржника, у зв'язку з чим до фактора переходять відповідні права кредитора за контрактом, включаючи права на отримання вартості майна (продукції) /виконаних робіт/ наданих послуг, суми будь-яких штрафних санкцій (неустойок. штрафів, пені) та суми інших платежів за контрактом.

Відповідно до п. 2.1. договору, перелік боржників визначається сторонами у Переліку боржників згідно додатку №1 до цього договору.

Згідно з Переліком боржників (а.с.70), боржником за договором факторингу є Приватне акціонерне товариство "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ", від імені та за рахунок якого діє ТОВ "Корум Сорс".

В зв'язку з укладенням договору факторингу з регресом №МБ-Ф-DON-232 від 24.07.2014, за яким право грошової вимоги до відповідача, яке виникло на підставі договору на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014 від 01.05.2014, відступається позивачем ОСОБА_8 акціонерному товариству "Перший Український ОСОБА_7" (фактор), між сторонами було укладено додаткові угоди, в яких було встановлено строк оплати за наступними актами виконаних робіт (наданих послуг), зокрема:

- Додатковою угодою №1 від 23.07.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актами виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 07.06.2014, №2 від 16.06.2014, - до 11.11.2014 (а.с.26).

- Додатковою угодою №2 від 31.07.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актами виконаних робіт (наданих послуг) №4 від 30.06.2014, №5 від 07.07.2014, № 6 від 12.07.2014, №7 від 19.07.2014, - до 01.12.2014 (а.с.27).

- Додатковою угодою №3 від 05.08.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актами виконаних робіт (наданих послуг) №8 від 26.07.2014, №9 від 31.07.2014, - до 01.12.2014 (а.с.28).

- Додатковою угодою №4 від 18.08.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актом виконаних робіт (наданих послуг) №10 від 09.08.2014, - до 21.11.2014 (а.с.29).

- Додатковою угодою №5 від 28.08.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актом виконаних робіт (наданих послуг) №11 від 21.08.2014, - до 01.12.2014 (а.с.30).

- Додатковою угодою №6 від 08.09.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актом виконаних робіт (наданих послуг) №12 від 26.08.2014, - до 01.12.2014 (а.с.31).

- Додатковою угодою №7 від 23.09.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актами виконаних робіт (наданих послуг) №13 від 31.08.2014, №14 від 06.09.2014, - до 01.12.2014 (а.с.32).

- Додатковою угодою №8 від 08.10.2014, встановлено строк оплати заборгованості за актами виконаних робіт (наданих послуг) №15 від 13.09.2014, №16 від 20.09.2014, - до 12.12.2014 (а.с.33).

24.04.2015 відповідач здійснив часткову оплату вартості послуг, наданих позивачем на загальну суму 1 032 417,55 грн., в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем складає 2 610 862,45 грн.

Відповідно до п. 10.4.2 договору, клієнт має право у будь-який час здійснити зворотній викуп будь-якого права вимоги на умовах, встановлених ст. 9 цього договору, шляхом направлення банку відповідного листа-клопотання.

03.09.2015 позивачем було здійснено зворотній викуп права вимоги за договором на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014 від 01.05.2014, який було затверджено реєстром зворотного викупу №1 від 03.09.2015 (а.с.80).

30.12.2015, з метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією щодо сплати заборгованості за договором на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014 від 01.05.2014 на загальну суму 2 610 862,45 грн.(а.с.81-84)

Відповідач на претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що за порушення строків оплати послуг, вказаних у п. 2.5. даного договору замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла за період за який сплачується пеня, від вартості несплачених в строк послуг за кожен день прострочки.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 54 515,36 грн. за період з 02.04.2015 по 23.04.2015 (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог а.с.148-149).

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 36 508,36 грн.та інфляційні втрати в розмірі 521771,34 грн. (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог а.с.148-149).

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору, виконав належним чином, що підтверджується акти здачі-приймання робіт (надання послуг)(а.с.34-60).

Зобов'язання відповідача щодо оплати за надані послуги передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем повну оплату наданих позивачем послуг не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 610 862,45 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що за порушення строків оплати послуг, вказаних у п. 2.5. даного договору замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла за період за який сплачується пеня, від вартості несплачених в строк послуг за кожен день прострочки.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 54 515,36 грн. за період з 02.04.2015 по 23.04.2015 (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог а.с.148-149).

Як вбачається з укладених між сторонами додаткових угод №1 від 23.07.2014, №2 від 31.07.2014, №3 від 05.08.2014, №4 від 18.08.2014, строк оплати заборгованості за актами виконаних робіт (наданих послуг) №1 та №2 до 11.11.2014, строк оплати заборгованості за актами виконаних робіт (наданих послуг) №5 та №7 до 01.12.2014, строк оплати заборгованості за актом виконаних робіт (наданих послуг) №8 до 01.12.2014, строк оплати заборгованості за актом виконаних робіт (наданих послуг) №10 до 21.11.2014.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, доходить висновку, що позивачем було невірно визначено період нарахування пені, а саме без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5. Постанови пленуму Вищого господарського суду України " Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17 грудня 2013 року, яким встановлено, що пеня за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Тому, визначений позивачем період нарахування пені (з 02.04.2015 - 23.04.2015) виходить за межі встановленого приписами частини шостої статті 232 ГК України, оскільки початок такого перебігу не може бути змінений сторонами, отже суд вважає, що розрахунок пені наданий позивачем є необґрунтованим, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 54515,36 грн. за період з 02.04.2015 по 23.04.2015 задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог позивача про стягнення пені за період з 02.04.2015 - 23.04.2015 у розмірі 54515,36 грн., суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі ст. 233 ГК України.

Водночас, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності, про яку заявлено відповідачем, оскільки правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено порушення суб'єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Про наведене зазначає й Вищий господарській суд у своїй постанові Пленуму від 29.05.2013р. № 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів, вказуючи, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2 постанови).

Також, позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 12.11.2014 до 08.02.2016 у розмірі 36 508,36 грн. та інфляційні втрати за період з грудня 2014 по січень 2016 в розмірі 521 771,34 грн. (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог а.с.148-149).

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.150-155), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 36 508,36 грн. та інфляційних втрат у сумі 521 771,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 47537,13 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 31550176) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" (49069, м. Дніпропетровськ, проспект Кірова, 107-Г, код ЄДРПОУ 39136806) 2 610 862,45 грн. основної заборгованості, 521 771,34 грн. інфляційних втрат, 36 508,36 грн. 3 % річних, 47537,13 грн. судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 08.04.2016.

Суддя ОСОБА_9