Ухвала суду № 57034457, 07.04.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"07" квітня 2016 р.№ 916/290/16

За позовом: Національного банку України

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Спецавтоматика

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк

про звернення стягнення на майно на суму 309850570,07грн.

Суддя Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №18-02025/88462 від 17.11.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.2016р.

від третьої особи: не з`явився .

Суть спору: про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 28.11.2014р. за реєстровим №5677, яке належить ПАТ „Спецавтоматика, в рахунок погашення заборгованості ПАТ „Імексбанк перед Національним банком України за договором про надання стабілізаційного кредиту №60 від 28.11.2014р. у сумі 309850570,07 грн., яка складається із заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 300000000,00 грн., заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 9838356,16 грн., пені за простроченими процентами у розмірі 12313,91 грн., визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за початкової ціни реалізації на рівні заставної вартості майна у розмірі 56215000,00 грн. (пятдесят шість мільйонів двісті пятнадцять тисяч) гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2016 р. порушено провадження у справі №916/290/16 за позовом Національного банку України до ПАТ «Спецавтоматика», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ „Імексбанк про звернення стягнення на майно на суму 309850570,07 грн.

Так, позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що між Національним банком України та ПАТ „Імексбанк укладено договір про надання стабілізаційного кредиту №60 від 28.11.2014р., відповідно до умов якого ПАТ „Імексбанк отримано кредитні кошти у сумі 300 000 000,00 грн. на строк до 28.11.2016. за відсотковою ставкою 21,0% (на рівні півтори облікової ставки Національного банку України в розмірі 14% на дату укладання), з погашенням кредиту і сплатою відсотків за користування ним у строки, визначені договором. Проте, ПАТ „Імексбанк свої зобовязання за кредитним договором №60 від 28.11.2014р. не виконало, при цьому з 27.01.2015р. у відношенні банку було введено тимчасову адміністрацію, а з 27.05.2015р. ліквідаційну процедуру, тому на теперішній час заборгованість ПАТ „Імексбанк перед позивачем за вказаним вище кредитним договором складає 309850670,07 грн., у т.ч. по кредиту 300000000,00 грн., по простроченим процентам за користування кредитом 9838356,16 грн., по пені за простроченими процентами 12313,91 грн.

З метою забезпечення виконання банком зобовязань за кредитним договором №60 від 28.11.2014р. між Національним банком України та майновим поручителем Публічним акціонерним товариством „Спецавтоматика укладено договір іпотеки №5677 від 28.11.2014р., предметом якого є нерухоме майно: нежилі будівлі та споруди загальною площею 6241,1 кв.м. за адресою: м.Одеса, вул. Гастело,52, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 304029351101 - заставною вартістю 56215000,00 грн.

Розділом 5 договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо у момент настання строку виконання боржником (ПАТ „Імексбанк) зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані в повному обсязі.

Позивач зазначає, що за умови невиконання ПАТ „Імексбанк зобовязань за кредитним договором №60 від 28.11.2014р. НБУ звернулося до відповідача з вимогою про виконання зобовязань боржника ПАТ „Імексбанк по кредитному договору, про що свідчить лист від 04.09.2015 р. № 28-013/5065, який відповідачем залишений без задоволення, і на момент подання позову заборгованість ПАТ „Імексбанк перед Національним банком не погашена.

Відповідно до п.4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014р. №1 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів відповідно до приписів статей 589, 590 ЦК України, частини першої статті 20 Закону України „Про заставу, частини першої статті 12 та частини першої статті 33 Закону України „Про іпотеку заставодержатель (іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, у встановлений строк (термін), якщо інше не передбачено договором або законом.

За таких обставин, так як зобовязання ПАТ „Імексбанк за кредитним договором не виконано, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за вказаним вище договором іпотеки, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну реалізації на рівні заставної вартості майна у розмірі 56215000,00 грн. (пятдесят шість мільйонів двісті пятнадцять тисяч) гривень.

31.03.2016р. за вх.№2-1652/16 відповідач подав до суду клопотання про призначення у справі експертизи з метою визначення ринкової вартості предмета іпотеки, посилаючись на те, що заставна вартість майна в іпотечному договорі визначалась на підставі оцінки спірного майна, яка проводилася більше півтора роки тому та на даний час ринкова вартість спірного майна суттєво відрізняється від його заставної вартості та складає набагато більше, ніж вказано у договорі, з огляду на те, що значно змінився курс гривні по відношенню до долару США. Отже, у випадку задоволення позову визначення початкової ціни продажу майна на рівні, як просить позивач, буде суттєво порушувати інтереси ПАТ „Спецавтоматика.

Позивач в усних поясненнях у судовому засіданні зазначив, що не вбачає доцільним та необхідним проведення експертизи у даній справі, оскільки її проведення буде затягувати розгляд справи та просить розглянути справу по суті, задовольнити позов визначивши початкову ціну реалізації на рівні заставної вартості майна у розмірі 56215000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з вимогами ч.6 ст. 38 Закону України Про іпотеку ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Частиною 2 ст. 43 Закону України Про іпотеку передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Як зазначено в листі Верховного суду України в листі від 01.02.2015 р. „ОСОБА_2 судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, вирішуючи питання про критерії, які повинен застосовувати суд, визначаючи початкову ціну, суди повинні виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі - відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону N 898-IV вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором. Якщо під час розгляду справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то суд не має підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана за змістом ч. 3 ст. 10, статей 11 та 60 ЦПК довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи.

Таким чином, враховуючи неузгодженість сторін щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, а також не проведення позивачем відповідної оцінки в досудовому порядку, встановлення судом ринкової вартості обєкту нерухомості має спиратись на докази, здобуті за результатами досліджень проведених особами, що володіють спеціальними знаннями, у звязку з чим суд вбачає необхідність в призначенні судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст.41 ГПК України для розяснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути розяснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі судовий експерт) користується правами і несе обовязки, зазначені в ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про судове експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання призначення судових експертиз від 27.11.2006 р. N 01-8/2651 та в п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи вказується на те, що судова експертиза повинна призначатися у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Згідно п. 5.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (із змінами та доповн., внесеними Наказом Міністерства юстиції України від 26.12.2012 р.), одним з основних завдань будівельно-технічної експертизи, зокрема, є: визначення різних видів вартості будівель, споруд, їх частин, а також іншого нерухомого майна.

При цьому, з врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, з врахуванням зон регіонального обслуговування, проведення експертизи суд доручає Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до ч.2 ст.42 ГПК України якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

З врахуванням вищевикладеного, надіслати Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз належним чином засвідчені копії матеріалів справи №916/290/16 для здійснення судової будівельно-технічної експертизи.

Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, якою передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи, з врахуванням призначення судом судової будівельно-технічної експертизи, провадження у справі №916/290/16 підлягає зупиненню.

Керуючись ст.41, п.1 ч.2 ст.79, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Призначити проведення судової будівельно-технічної експертизи.

2. На розгляд судової будівельно-технічної експертизи поставити наступне питання:

1) Яка ринкова вартість нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 6241,1 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гастело,52 та належить на праві власності ПАТ „Спецавтоматика згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.02.2014р. №18448067?

3. Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

4. Керівнику інституту надати суду відомості щодо кола наукових та практичних фахівців відповідних галузей знань у разі необхідності залучення до проведення експертизи осіб, які не є працівниками державної експертної установи.

5. Надіслати належним чином завірені копії матеріалів справи №916/290/16 до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

6. Витрати по оплаті судової будівельно-технічної експертизи покласти на ПАТ „Спецавтоматика повністю.

7. Попередити експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

8. Зупинити провадження у справі №916/290/16.

Суддя І.А. Малярчук