Ухвала суду № 57034089, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/9071/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ від 01.10.2015 № 175 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2013 № КС 082133180609».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Судами встановлено, що 14.11.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт будівництва житлового будинку в місті Боярка Києво-Святошиснького району Київської області за адресою: АДРЕСА_1.

У вказаній декларації у графі «Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі» зазначено: договір купівлі-продажу від 24.10.2013 № 5545.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 29.10.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22.12.2014 і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 11.03.2015, у справі № 369/12633/13-ц визнано незаконним та скасовано рішення Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області № 46/2465 від 25.02.2006 про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0790 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, укладений 24.10.2013 між ОСОБА_3 і ОСОБА_1, який зареєстрований за номером 5545, та скасовано реєстрацію договору купіль-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрацію права власності від 24.10.2013 за № 3050510, а також визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельні ділянку серія НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_3 та державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_1.

01.10.2015 Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято наказ № 175 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 14.11.2013 № КС 082133180609».

Зазначений наказ прийнятий на підстав статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (зі змінами та доповненнями) та ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 11.03.2015 у справі № 369/12633/13-ц за позовом ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення ради, державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування його реєстрації.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України від 07.02.2011 № 3038-VII «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон України від 07.02.2011 № 3038-VII).

Зі змісту Закону України від 07.02.2011 № 3038-VII вбачається, що даний нормативно-правовий акт містить перелік підстав за яких орган державного архітектурно-будівельного контролю може скасувати декларацію про початок будівельних робіт, зокрема такі наведені у статті 36 цього Закону, а також положення, що викладені у статті 39-1, відповідно до яких декларація про початок будівельних робіт підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю, тобто норму, яка містить імперативний припис.

Так, відповідно до вимог частини 7 статті 36 Закону України від 07.02.2011 № 3038-VII декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

У свою чергу, стаття 39-1 Закону України від 07.02.2011 № 3038-VII визначає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Таким чином, враховуючи те, що до відповідача третьою особою були надані відповідні судові рішення зі змісту яких вбачається, що судами визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24.10.2013, який зареєстрований за номером 5545 та скасовано реєстрацію договору купівлі-продажу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, який визначений у декларації про початок будівельних робіт як підстава для використання земельної ділянки, відповідач обґрунтовано керуючись вимогами статті 39-1 Закону України від 07.02.2011 № 3038-VII скасував декларацію.

Крім того, суд звернув увагу на те, що вказана норма надає право відповідачу скасовувати таку декларацію також вже після її реєстрації.

Відповідно до вимог пункту 22 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 266 (в редакції чинній на час прийняття наказу від 01.10.2015 № 175), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу.

Аналізуючи вказану норми, суди прийшли до висновку, що у разі скасування декларації про початок будівельних робіт на підставі статті 39-1 Закону України від 07.02.2011 № 3038-VII законодавством не передбачено обов'язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо проводити перевірку. Така перевірки проводяться у разі скасування декларації на підставі пункту 3 частини сьомої статті 36 Закону України від 07.02.2011 № 3038-VII.

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2016 року.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Сорока