Ухвала суду № 57034018, 05.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року м. Київ К/800/7747/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.

Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2015

у справі № 2а-12617/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцептор"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2015, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "АКЦЕТОР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складений акт від 28.04.2012 №647/22-8/31152652, яким встановлені порушення позивачем вимог: пп. 4.1.3 п. 4.3. ст. 4; п. 6.1 ст. 6; пп. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4, пп. 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6 ст. 7; п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; пп. 135.5.4, 135.5.14 п. 135.4 ст.135, п. 153.8 ст.153 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 23.05.2012 прийняті спірні податкові повідомлення-рішення: №0000042208, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій у розмірі 99842,00 грн. (за основним платежем) та нараховані штрафні санкції у розмірі 14770,00 грн.; №0000052208, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 992228,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно висновків акта перевірки, відповідачем встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 125615,00 грн., у зв'язку з порушенням вимог п.150.1 ст.150 та пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Крім того, факт цього порушення раніше був зафіксований в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт №3971/15-1/31152642 від 08.11.2011. На підставі зазначеного акта перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням №00001591501 від 13.02.2012 позивачу вже було зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 125 615,00 грн. В свою чергу, позивачем було здійснено процедуру судового оскарження зазначеного рішення відповідача, в результаті чого постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 по справі № 2а-6933/12/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2012, скасовано податкове повідомлення-рішення №00001591501 від 13.02.2012.

Статтею 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач неправомірно зменшив суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 125615, 00 грн.

Згідно висновків акта перевірки, позивач, в порушення п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", включив до складу витрат окремого податкового обліку операцій з акціями витрати по придбаних цінних паперах, які не відповідають вимогам акцій, встановленим ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та не відповідають вимогам, встановленим законодавством про цінні папери, що призвело до завищення показника витрат звітного періоду за 2010 рік, за 1 квартал 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року на суму 1 541 533, 00 грн.

Такі висновки податкового органу мотивовані тим, що у періоді, що перевірявся позивачем здійснювалися операції з акціями, які не відповідають вимогам акцій, встановлених законодавством, а саме акції ВАТ "Донбасенергоремонт", ВАТ "М'ясоконсервний завод", а саме, постановою Господарського суду Донецької області від 08.12.2005 ВАТ "Донбасенергоремонт" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, постановою Господарського суду Херсонської області від 13.11.2009 по справі №12/16-Б-09 ВАТ "М'ясоконсервний завод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Судами встановлено, що в перевіряємий період позивачем було придбано цінні папери - акції за договорами купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ ФК "ФІНЕКС-УКРАЇНА" на придбання акцій ВАТ "Донбасенергоремонт" та ВАТ "М'ясоконсервний завод".

Відповідно до пп. 7.6.1 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатам фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного період) від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінним паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а такого деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінним паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Згідно положень ч. 3-4 ст.5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Слід зазначити, що цінним папером, згідно п.1.4 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам встановленим законодавством про цінні папери.

Частиною 10 ст.6 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" передбачено, що реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій затверджено Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України № 222 від 30.12.1998. Пунктами 1.4. - 1.6. "Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій" встановлено, що реєструвальний орган (НКЦПФР України) забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх друкованих видань протягом 15 календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій. Починаючи з дати опублікування зазначеної інформації в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. Дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Аналізуючи наведені норми, судами вірно зазначено, що з часу прийняття рішення Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку про скасування реєстрації акцій, обіг акцій зупиняється та забороняється вчиняти будь які цивільно-правові угоди з акціями обіг яких зупинено.

Крім того, оскільки на момент здійснення правочинів, рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України відносно ВАТ "Донбасенергоремонт" та ВАТ "М'ясоконсервний завод" про скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій не приймалось, зазначені підприємства були в Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України, відомостей стосовно припинення їх діяльності були відсутні , а отже, в даному випадку, позивач правомірно застосував положення пп. 7.6.1, пп. 7.6.3, п. 7.6 ст. 7, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при віднесенні до складу витрат, як витрати від операцій з акціями ВАТ "Донбасенергоремонт" та ВАТ "М'ясоконсервний завод".

Підтвердженням факту того, що на момент вчинення правочинів, акції не були обмежені в обігу є виписки по операціям з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 011471 за період з 01.04.2010 по 30.04.2010.

Також, встановлено, що розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 50-ПВ-С-А від 18.07.2012 було скасовано реєстрацію випуску акцій ВАТ "М'ясоконсервний завод", на підставі чого цінні папери були списані 25.07.2012 з рахунку у цінних паперах позивача № 003094, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах за період з 25.07.2012 по 25.07.2012.

Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 27-ДО-С від 28.12.2011 було скасовано реєстрацію випуску акцій ВАТ "Донбасенергоремонт", на підставі чого цінні папери були списані 19.01.2012 з рахунку у цінних паперів позивача № 003094, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах за період з 19.01.2012 по 19.01.2012.

Отже, як вірно зазначено судами, до того часу, коли акції знаходяться в обороті і НКЦПФР не скасувала їх реєстрацію, ці акції відповідають вимогам чинного законодавства, у тому числі Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", можуть бути предметом угод, і підстави вважати їх такими, що не відповідають визначенню цінних паперів та втратили свою привабливість, відсутні.

Крім того, на думку податкового органу, відхилення фінансового результату по операціям з облігаціями за період з 01.04.2010 по 31.12.2011 виникло внаслідок наступного.

16.06.2010 між позивачем (Покупець) та компанією Private Company Limited by Shares "MARAION INVESTMENTS LIMITED" (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "МАРАІОН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") (Продавець), зареєстрованої згідно законодавства Республіки Кіпр, реєстраційний № НЕ 245295, було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 100616/53-Б-1;0610/16-Д-39.

Згідно з умовами згаданого договору Продавець (від імені, за рахунок та за дорученням якої на підставі договору доручення 100616/53-Б від 16.06.2010 діє ТОВ ФК "Фінекс-Україна" зобов'язується передати у власність позивача пакет цінних паперів, а саме: облігації відсоткові іменні; емітента ТОВ "Сітіком"; номінальною вартістю одного ЦП - 1000,00 грн.; загальною кількістю 541 шт.; договірної вартості одного ЦП 1016, 39 грн.; загальною вартістю (сума договору) - 549866, 99 грн.

Також, 16.06.2010 між позивачем та компанією "WELLONA INVESTMENTS LTD" (Компанія з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛОНА ИНВЕСТМЕНТС ЛТД" (Довіритель), зареєстрована згідно законодавства Республіки Кіпр, було укладено договір доручення на продаж № 0610/16-1-Б.

Згідно з умовами договору Довірителем було доручено позивачу (Повірений продавця) укласти від імені Довірителя договір на продаж облігацій відсоткових іменних ТОВ "Сітіком", номінальною вартістю за 1 шт. 1 000,00 грн., кількістю 2 706 шт., договірною вартістю 2 706,00 грн.

16.06.2010 на виконання договору доручення № 0610/16-1-Б, позивачем було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 0610/16-1-Б(В)-1; 10016/52-Б-1 з Private Company Limited by Shares "MARAION INVESTMENTS LIMITED" (Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "МАРАІОН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД"), в інтересах, за рахунок та за дорученням якої діє ТОВ ФК "Фінекс-Україна".

Згідно з цим договором Компанія "WELLONA INVESTMENTS LTD" - Продавець , від імені, в інтересах та за рахунок якої діє ТОВ "Акцептор", зобов'язується передати у власність Покупця - Private Company Limited by Shares "MARAION INVESTMENTS LIMITED", пакет цінних паперів: облігації відсоткові іменні; форма існування - бездокументарна; форма випуска ЦП - іменні цінні папери; емітент - ТОВ "Сітіком"; номінальна вартість одного ЦП - 1 000,00 грн.; загальна кількість - 2706 шт.; договірна вартість одного ЦП - 1, 00 грн.; вартість договору - 2 706,00 грн.

Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що позивачем було порушено норми пп.7.6.1, 7.6.3 п.7.6, п.п.7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону про прибуток, ц зв'язку з тим, що на ідентичні цінні папери - облігації емітента ТОВ "Сітіком", номінальною вартістю 1 000, 00 грн., в один і той же день - 16 червня 2010 року, з одним і тим самим контрагентом - Private Company Limited by Shares "MARAION INVESTMENTS LIMITED" укладено угоди, в яких договірна вартість одного цінного паперу відрізняється на суму 1015, 39 грн.

Так, згідно пп. 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

З пояснень представника позивача вбачається, що позивач є професійним учасником ринку цінних паперів - торговцем цінними паперами, який відповідно має ліцензії на здійснення такої діяльності, а саме: дилерської та брокерської.

Відповідно ст. 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи. Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Так, матеріали справи містять копію договору купівлі-продажу цінних паперів №100616/53-Б-1;0610/16-Д-39 від 16.06.2012 з Приватною компанією "МАРАІОН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", згідно умов якого позивач придбав у власність облігації відсоткові імені ТОВ "Сітіком" у кількості 541 шт. на загальну вартість 549866,99 грн.

Позивачем також надана копія договору купівлі-продажу цінних паперів №0610/16-Д-40 від 16.06.2012 з ТОВ ПТК "Мегаком", за умовами якого продав облігації відсоткові імені ТОВ "Сітіком" у кількості 541 шт. на загальну вартість 549866,99 грн. Підтвердженням здійснення даної операції є виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 011417 за період з 01.06.2010 по 30.06.2010, згідно з якої цінні папери емітента ТОВ "Сітіком" у кількості 541 шт. 16.06.2010 були спочатку зараховані на рахунок, а потім списані з рахунку.

Також, в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу цінних паперів №0610/16-1-Б(В)-1; 100616/52-Б-1 від 16.06.2012 з ТОВ ФК "Фінекс-Україна", яке діє від імені, за рахунок та в інтересах Приватної компанії "МАРАІОН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД". При укладанні цього договору позивач діяв від імені, за рахунок та в інтересах Компанії з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЛОНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД" та на підставі договору доручення №0610/16-1-Б від 16.06.2010, згідно з умовами якого позивач, діючи як повірений, продав в інтересах довірителя облігації відсоткові імені ТОВ "Сітіком" у кількості 2 706,00 шт. на загальну вартість 2706,00 грн. Виконання умов договору доручення підтверджується атом виконаних робіт від 23.07.2010.

Таким чином, як вірно зазначено судами, позивач по операціям купівлі-продажу цінних паперів (облігації відсоткові імені ТОВ "Сітіком") діяв окремо як дилер та брокер.

Крім того, брокерська діяльність позивача підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №011417 за період з 01.06.2010 по 30.06.2010, згідно якої облігації ТОВ "Сітіком" у кількості 2 706 штук не списувалися з рахунку позивача, так як були власністю Довірителя.

Згідно пп.1.26 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пов'язана особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичні особи, та і її чоловік або дружина, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного капіталу платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Як свідчать матеріали справи, учасниками ТОВ "Акцептор" є фізична особа, громадянин України ОСОБА_2 та юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАВЕРС.ІНК".

Отже, судами правомірно не прийняті до уваги посилання відповідача про те, що ТОВ "Акцептор", Private Company Limited by Shares "MARAION INVESTMENTS LIMITED" та Компанія "WELLONA INVESTMENTS LTD" є пов'язаними особами.

Що стосується застосування "звичайних цін" до господарських операцій з цінними паперами, то у відповідності із ст.6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) крім вільних цін і тарифів, у народному господарстві застосовуються також державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. При цьому, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Повноваження відповідних органів у цій сфері встановлено постановою КМУ від 25.12.1996 № 1548. Зазначена постанова містить повний та вичерпний перелік товарів і послуг, ціни на які регулюються органами виконавчої влади і виконавчими органами міських рад.

В свою чергу, об'єктом купівлі-продажу є облігації. Пунктом 7.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено окремий порядок оподаткування операцій з цінними паперами (до яких належать, у тому числі облігації).

Відповідно до пп.7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під витратами слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податків продавцеві цінних паперів к компенсація їх вартості. Згідно із пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 цього ж Закону, доходами є сума коштів або вартість майна, отримана (нарахована) платником податків від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, збільшена на вартість будь-яких матеріальних цінностей або нематеріальних активів, які передаються платникові податків у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Отже, чинне законодавство не містить обмежень для продажу облігацій за ціною, нижчою за номінал і доходи та витрати від операцій з цінними паперами, не пов'язує зі звичайними цінами.

Таким чином, суди обох інстанцій дійшли вірного висновку, що посилання відповідача на здійснення позивачем господарських операцій з пов'язаними особами та за цінами, меншими за звичайні є необгрутованими.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.04.2010 на балансі позивача по рахунку 352 "Інші поточні фінансові інвестиції" обліковуються векселі на загальну суму 642 000, 00 грн.: ТОВ "Харківінвесагро": за № 8035164294930, балансовою вартістю 200 000, 00 грн., № 8035164294931, балансовою вартістю 200000,00 грн., № 8035164294932, балансовою вартістю 200000,00 грн., № 8035164294935, балансовою вартістю 15000,00 грн.; ВАТ "Первомайське РТП" (до зміни назви - РТП "Першотравневе"): за № 80351823276092, балансовою вартістю 9300,00 грн., № 80351823276093, балансовою вартістю 9 300,00 грн., № 80351823276094, балансовою вартістю 9 300,00 грн.

В Акті перевірки відповідач посилається на дані сайту Єдиного державного реєстру судових рішень, на основі чого ним зроблено висновок, що векселі товариств, стосовно яких судом прийнято ухвали про визнання боржників банкрутами, не можуть бути в подальшому реалізовані або пред'явлені до сплати.

Також, відповідачем в акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, позивачем здійснювались операції з векселем емітента - ТОВ ТД "Вигода", серія АА № 1203963, дата векселя 03.08.2009, дата погашення 31.12.2014, номінальна вартість 306741,74 грн., договірна вартість 306741,74 грн.

Згідно інформаційної бази ПДС емітента векселя ТОВ ТД "Вигода" знято з обліку в Волинській ОДПІ 15.11.2009.

На думку відповідача, вказаний вексель, емітента якого знято з обліку, не відповідає визначенню цінних паперів, згідно ст.1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та не може бути врахований у складі витрат та доходів (фінансових результатів від операцій з векселями) у відповідності з пп.153.8 ст.153 ПКУ, у зв'язку з чим Позивачем було завищено доходи від операцій з векселями на загальну суму 306 741,74 грн., в тому числі по періодах: 4 квартал 2011 року та завищено витрати від операцій з векселями на загальну суму 306 741,74 грн., в тому числі по періодах: 4 квартал 2011 року.

Як встановлено судами, строк погашення за векселем ТОВ ТД "Вигода" не настав на день розгляду справи.

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються нормами спеціального вексельного законодавства, а саме: Уніфікованого закону про переказні та простий векселі, запровадженого на території України 06.01.2000, Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено "Уніфікований закон про переказні та прості векселі" за № 826-ХIV від 06.07.1999 (надалі за текстом - Уніфікований закон), Закону України «Про обіг векселів в Україні» № 2374 від 05.04.2001.

Статтею 43 Уніфікованого закону визначено, що держатель векселю може використати своє право регресу проти індосанта, трасанта та інших зобов'язаних осіб. Також, Відповідно до ст. 47 Уніфікованого закону держатель має право пред'явити позов к кожному із цих осіб окремо або до всіх разом, при цьому необов'язково додержуватись тієї послідовності, в якій вони зобов'язались. Таке ж право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його та здійснить платіж за ним. Пред'явлення позову до одного із зобов'язаних осіб не перешкоджає пред'явленню позову до інших осіб, навіть якщо вони ідуть після особи, до якої пред'явлений позов.

Крім того, для того, щоб звернутися з позовною заявою про стягнення заборгованості за векселем, необхідно додержуватись строків позовної давності, які зазначені у статті 70 Уніфікованого закону, а саме позовні вимоги до акцептанта, які випливають із векселя, погашаються із закінченням трьох років, які розраховуються від дати настання строку платежу.

Отже, строк погашення векселю у перевіряємому періоді не настав, зобов'язання по сплаті за векселем теж не настали, тому, з моменту настання строку погашення векселю, держатель векселю, відповідно до вексельного законодавства, якщо векселедавець з якихось причин не може виконати свої зобов'язання, має право скористатися правом регресу та звернення до суду з відповідною позовною заявою.

На підставі викладеного, вищезазначені цінні папери - векселі, векселедавці яких ліквідовані, доки не настав строк погашення є цінними паперами, а операції щодо купівлі-продажу векселів відображалися в податковому обліку позивача відповідно до податкового законодавства, що діяло на момент операцій з даними цінними паперами.

До перевірки були надані копії усіх векселів, при цьому Акт перевірки не містить ніяких посилань на сумніви щодо даних, вказаних у векселях.

Також, відповідачем не доведено жодних доказів того, що векселі, в зв'язку з ліквідацією векселедавця, неможливо використовувати в подальшому в господарській діяльності. Правомірність такого твердження посадових осіб державної податкової служби повинна бути законодавчо обґрунтованою.

Крім того, позивач веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами відповідно до пп.7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України. Придбавши або передавши вищезазначені цінні папери, позивач зараховував їх на баланс та відносив на витрати та доходи звітного періоду.

Як встановлено судами, позивач враховував придбані або передані векселя у складі від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду, який відповідно до пп.7.6.1 п.7.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами такого ж виду майбутніх періодів.

Отже, грошове зобов'язання за векселем не припиняється у різі припинення одного з боржників за векселем, якщо існують інші солідарні боржники, що підтверджує помилковість висновків відповідача, що векселі емітентів ТОВ "Харківінвесагро", ВАТ "Первомайське РТП", стосовно яких судом прийнято ухвали про визнання боржників банкрутами, не можуть бути в подальшому реалізовані або пред'явлені до сплати, а вексель емітента ТОВ ТД "Вигода", якого знято з податкового обліку, не відповідає визначенню цінних паперів та не може бути врахований у складі витрат та доходів (фінансових результатів від операцій з векселями) у відповідності з пп.153.8 ст.153 ПКУ.

Тому, поки позивач має право на стягнення боргового зобов'язання, і не тільки безпосередньо з векселедавця (дата погашення та плюс строк позовної давності), товариство має право вести податковий облік по операціям з векселями відповідно до законодавства про цінні папери.

Також, згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135 ПКУ, у зв'язку з визнанням відповідачем договорів купівлі-продажу цінних паперів №1011/11-Д-4 від 11.10.2011 та №1011/12-Д-2 від 12.10.2011 удаваними.

Однак, слід зазначити, що Податковий кодекс не містить у переліку права податкових органів щодо визнання правочинів удаваними або недійсними, а тому визнання правочину удаваним можливо тільки при розгляді справи про визнання правочину, який намагалися приховати, недійсним та у податкових органів відсутнє право самостійно в позасудовому порядку, визнавати будь-який правочин удаваним.

Крім того, в спірному акті перевірки зроблено висновок, про те, що у господарській діяльності операції згідно вищевказаних договорів фактично по їх суті відповідають визначенню поворотної фінансової допомоги (договори не передбачають нарахування процентів та кошти є обов'язковими для повернення).

Відповідно до п.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Отже, предметом договором поворотної фінансової допомоги повинні бути кошти, і обов'язковою умовою - строк повернення цих коштів.

Разом з тим, судами встановлено, що умови вищезазначених договорів купівлі-продажу цінних паперів не відповідають визначенню договору поворотної фінансової допомоги та не містять ознаки удаваних правочинів.

З огляду на викладене вище, у відповідача були відсутні підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 23.05.2012.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)В.В. Кошіль (підпис)О.І. Степашко