Ухвала суду № 57033769, 06.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 876/12152/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача- ОСОБА_3 про визнання протиправними, незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправними, незаконним дії (бездіяльність) уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" щодо не включення вкладника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК» включити вкладника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року Вклад "Постійний клієнт" укладеного 01 липня 2014 року в сумі 108743,08 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" щодо не включення вкладника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язно уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" включити вкладника ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "постійний клієнт" укладеного 01 липня 2014 року в сумі 108743,08 грн. (сто вісім тисяч сімсот сорок три грн. 08 коп.).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач безпосередньо не укладав з АТ «ІМЕКСБАНК» жодних договорів банківського вкладу, в т.ч. договору приєднання, а набув своїх прав на підставі договору цесії, укладеного з вкладником - третьою особою, яка саме і підписувала та укладала з АТ «ІМЕКСБАНК» вищезазначений Договір приєднання, та відомості про яку вносились у базу даних АТ «ІМЕКСБАНК», позивач (як новий кредитор на суму набутих прав вимоги, що на сьогоднішній день не значиться в базі даних АТ «ІМЕКСБАНК» як вкладник банку, а «переоформлення» набутих ним прав вимог із відкриттям окремого вкладного рахунку законодавчо є неможливим) не відповідає передбаченим в Законі ознакам «вкладника» та не має права вимагати від АТ «ІМЕКСБАНК» або відповідача включення його в реєстр (перелік) вкладників як особи, що вправі отримати виплату сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Апелянт звертає увагу на те, що відступлення прав вимоги за договором цесії, на яке посилається позивач, відбулось в сумі, що перевищувала гарантовану третій особи суму виплат. Зокрема, як вказано в п. 1.5. Договору цесії, кошти в розмірі 218476,62 грн., майнові права на які належать первісному кредитору (тобто третій особі), не відступаються та залишаються на вкладному рахунку, визначеному в основному договорі. Наявність обліковуваних за третьою особою залишків коштів на вкладному рахунку стало підставою для включення останнього в реєстр (перелік) вкладників на отримання сум гарантованого державою відшкодування. Укладення договору цесії на подібних умовах, тобто лише на частину вкладу, може свідчити про штучність та фіктивність цього правочину як такого, що спрямований виключно на досягнення єдиної мети - отримання первісним власником грошових коштів - вкладником, тобто третьою особою, повного задоволення своїх вимог за рахунок сум гарантованих виплат. В будь-якому випадку наведені умови договору цесії свідчать про те, що третя особа залишила за собою право вкладника (право на отримання сум гарантованих виплат), що в свою чергу виключає будь-яку можливість та правові підстави проведення гарантованих виплат по відступленим на користь позивача правам вимоги. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача - ОСОБА_4 у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідач (апелянт) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 липня 2014 року ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_3 уклали договір №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "постійний клієнт" на суму 200000,00 грн. Строк повернення вкладу - 03 серпня 2015 року.

12 січня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір відступлення прав вимоги за договором №377-14/4 про приєднання до вищевказаного публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "постійний клієнт".

18 лютого 2015 року ОСОБА_3 письмово повідомив Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ІМЕКСБАНК" про заміну сторони у зобов'язанні, скерувавши повідомлення уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ІМЕКСБАНК" про заміну сторони (кредитора) у зобов'язанні за договором №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "постійний клієнт" на суму 200000,00 грн. та повторно повідомив 17 червня 2015 року уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" про вказаний факт.

Постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року № 50 "Про віднесення ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26 січня 2015 року №16 "Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК", згідно з яким з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "ІМЕКСБАНК".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" призначено ОСОБА_5

Тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" запроваджено строком на три місяці з 27 січня 2015 року по 26 квітня 2015 року включно.

23 квітня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 84 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ІМЕКСБАНК" до 26 травня 2015 р. включно.

У зв'язку із розпочатою процедурою ліквідації ПАТ "ІМЕКСБАНК" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату коштів вкладникам даного банку через банки-агенти- ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "АЛЬФА-БАНК".

17 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ІМЕКСБАНК" про надання йому інформації щодо порядку виплати належних йому коштів за договором №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "постійний клієнт" розміщеного в ПАТ "ІМЕКСБАНК".

Разом з тим, відповіді на вказане звернення не отримав.

ОСОБА_1 звертався до банку-агента - ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "АЛЬФА-БАНК" з вимогами про виплату гарантованої суми відшкодування, проте йому було відмовлено, мотивуючи це відсутністю його у переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 отримав всі права вкладника за договором від 01 липня 2014 року № 377-14/4, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні за вказаним договором про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "ІМЕКСБАНК" здійснена правомірно, у відповідності до порядку, визначеного ст.ст. 512-517 ЦК України, а тому Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" допустила протиправну бездіяльність, безпідставно не включивши позивача до переліку вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому зобов'язання Уповноваженої особи надати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ"ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Метою Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.26 вказаного Закону фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Ст.27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Отже, з метою належного захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зокрема забезпечення гарантованого Законом України "Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладами, уповноважену особу Фонду наділено правом складати відповідний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі якого в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду затверджується реєстр вкладників.

Відповідно до положень ч.1 ст.34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системоутворюючих банків - шість місяців. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з вимогами ст.38 вказаного Закону уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (частини перша та друга).

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України (частина третя статті).

Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (частина четверта).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для невключення позивача до переліку вкладників вказано те, що ОСОБА_1 безпосередньо не укладав з АТ «ІМЕКСБАНК» жодних договорів банківського вкладу, в т.ч. договору приєднання, а набув своїх прав на підставі договору цесії, укладеного з вкладником - третьою особою, яка саме і підписувала та укладала з АТ «ІМЕКСБАНК» вищезазначений Договір приєднання, та відомості про яку вносились в базу даних АТ «ІМЕКСБАНК», позивач (як новий кредитор на суму набутих прав вимоги, що на сьогоднішній день не значиться в базі даних АТ «ІМЕКСБАНК» як вкладник банку, а «переоформлення» набутих ним прав вимог із відкриттям окремого вкладного рахунку законодавчо є неможливим) не відповідає передбаченим в Законі ознакам «вкладника», а укладення договору цесії на подібних умовах, тобто лише на частину вкладу, може свідчити про штучність та фіктивність цього правочину як такого, що спрямований виключно на досягнення єдиної мети - отримання первісним власником грошових коштів - вкладником, тобто третьою особою, повного задоволення своїх вимог за рахунок сум гарантованих виплат.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи договору від № 377-14/4 від 01 липня 2014 року такий не містить обмежень щодо можливості передачі кредитором своїх прав або обмеження обсягу прав, які передає кредитор.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.

Вимога, що передається іншій особі в порядку цесії, переходить до неї в тому обсязі, в якому вона раніше належала цедентові.

Враховуючи, що договір цесії є похідним від основного договору, то і всі умови договору банківського обслуговування мають застосовуватись до позивача таким же чином, як і до клієнта банку.

Крім того, договір банківського вкладу не є зобов'язанням, виконання якого нерозривно пов'язаних з особою кредитора (постанова Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2015 року у справі № 6-65цс13).

Закон України "Про банки та банківську діяльність" та Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містить обмежень прав вкладників на укладання договорів уступки права вимоги у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації банку або початком ліквідаційної процедури банку.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 отримав всі права вкладника за договором від 01 липня 2014 року № 377-14/4, оскільки заміна кредитора у зобов'язанні за вказаним договором про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу від 20 січня 2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ "ІМЕКСБАНК" здійснена правомірно, у відповідності до порядку, визначеного ст.ст. 512-517 ЦК України.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що 25 червня 2015 року ОСОБА_3 отримав кошти за договором №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року укладеного 01 липня 2014 року в сумі 91 256,92 грн. та скеровані (повернені) в цей же день на рахунок ОСОБА_1 вкладнику банку новому кредитору та повідомлено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК".

Таким чином, новому кредитору-вкладнику ОСОБА_1 за договором №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "постійний клієнт" укладеного 01 липня 2014 року не повернено вклад у сумі 108743,08 грн.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" щодо не включення вкладника ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" включити вкладника ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №377-14/4 про приєднання до публічного договору №1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року вклад "постійний клієнт" укладеного 01 липня 2014 року в сумі 108743,08 грн. є підставними та підлягають до задоволення, оскільки відповідач жодними доказами не спростував такі.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Крім того, колегія судів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що позивач не є вкладником ПАТ "ІМЕКСБАНК", оскільки таке твердження спростовується копією договору №999-00027289 про відкриття та обслуговування поточного рахунку від 24 грудня 2012 року, а тому відповідно до ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" такий є вкладником, і, як наслідок, невключення його до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є порушенням права позивача.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року апелянту - Уповноваженій особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт до апеляційної скарги не додав документу про сплату судового збору за подачу такої та не сплатив судовий збір на момент вирішення справи.

Враховуючи викладене, у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду, такий підлягає стягненню з апелянта в дохід Державного бюджету України у розмірі встановленому ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 94, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року у справі № 813/4942/15 - без змін.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК" судовий збір у розмірі 160 (сто шістдесят) грн. 78 коп. за подання апеляційної скарги на рахунок: отримувач коштів - УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код отримувача за ЄДРПОУ) - 38007573, банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО) - 825014, рахунок отримувача - 31219206781004, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 08 квітня 2016 року.