Ухвала суду № 57032682, 07.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 рокусправа № 804/6227/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі №804/6227/15 за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 07 травня 2015 року звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, згідно з яким просить стягнути податковий борг з позивача в рахунок погашення:

- орендної плати з фізичних осіб у розмірі 133497,31 грн. на бюджетний рахунок 33216815700022, код платежу 18010900, одержувач Управління державної казначейської служби у Тернівському районі м.Кривого Рогу, код 38031627, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

- адміністративні та інші санкції в розмірі 510,00 грн. на бюджетний розрахунковий рахунок 31114029700097, код платежу 21081103, одержувач УДКС у Криворізькому районі, код ОКПО 38032070, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг у розмірі 134007,31 грн. який у добровільному порядку не сплачує.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постанова суду мотивована тим, що у відповідача існує податковий борг в розмірі 134007,31 грн., який станом на час розгляду справи не погашений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не є платником податку згідно з п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України. Крім того, позивач не має в користуванні земельної ділянки, а перераховані ним в бюджет платежі були здійсненні по незаконному договору укладеному ним з Криворізькою міською радою. Також, позивачем 14 грудня 2015 року подано коригуючу декларацію про відсутність об'єкту оподаткування, однак податковий орган відмовився її приймати і вносити виправлення. Посилаючись на інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2013 року №1484/12/13-13 зазначає, що судом першої інстанції було незаконно видано виконавчий лист по зазначеній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 30 січня 2007 року та перебуває на обліку у Криворізькій північній ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Позивачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами вказаної перевірки позивачем складено акт №7/17-03-11/НОМЕР_1 від 28 квітня 2014 року (далі - акт перевірки), в якому зроблено висновок про порушення серед іншого відповідачем вимог п.285.2 ст.285, ст..286, п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України, в результаті донараховано земельного податку та (орендної плати за землю) всього у сумі 46988,57 грн., в тому числі: за 2012 рік - 15431,97 грн., 2013 рік - 31556,60 грн. (а.с.8-20).

На підставі висновків вказаного акта перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 травня 2014 року:

- №0009751703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн. (а.с.23)

- №0009871703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 46988,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11917,14 грн. (а.с.24)

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.

У зв'язку з відсутністю сплати у встановлений строк грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням відповідачу була нарахована пеня у розмірі 3955,90 грн. (а.с.6).

18 лютого 2014 року відповідачем було подано до Криворізької північної ОДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю, якою самостійно визначено зобов'язання з орендної плати за 2014 рік у сумі 211907 грн., у тому числі: січень - листопад 2014 року - по 17 658,93 грн., грудень 2014 року - 17658,91 грн.(а.с.26-27).

За поданою податковою декларацією відповідачем не сплачено грошове зобов'язання за наступними періодами: вересень 2014 року терміном сплати 30 жовтня 2014 року у розмірі 17658,93 грн., жовтень 2014 року терміном сплати 30 листопада 2014 року у розмірі 17658,93 грн., листопад 2014 року терміном сплати 30 грудня 2014 року у розмірі 17658,93 грн., грудень 2014 року терміном сплати 30 січня 2015 року у розмірі 17658,91 грн.

Отже, сума несплачених грошових зобов'язання за податковою декларацією з плати за землю за 2014 року складає 70635,70 грн.

Таким, чином відповідач має узгоджений податковий борг в розмірі 134007,31 грн. (а.с.6)., в тому числі:

- за податком по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 133497,31 грн.;

- за адміністративними штрафами і іншими санкціями в розмірі 510,00 грн.

Стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 134007,31 грн. є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність вимог позивача у зв'язку з самостійною несплатою відповідачем суми податкового боргу.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нарахування суми грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки, податкові повідомлення-рішення 28 травня 2014 року №0009751703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510,00 грн. та №0009871703, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 46988,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 11917,14 грн. оскаржено відповідачем не було, то воно є узгодженим.

Відповідно до ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно з п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Крім того, згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Отже, податкове зобов'язання визначене в поданій відповідачем декларації є узгодженим.

З урахуванням викладеного, податкові зобов'язання визначені в поданій відповідачем декларації, в якій відповідачем самостійно задекларовано суму грошових зобов'язань з орендної плати за землю та в зазначених податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими.

Крім того, у зв'язку з відсутністю сплати у встановлений строк грошового зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями відповідачу була нарахована пеня у розмірі 3955,90 грн. (а.с.6).

Таким чином, сума податкового боргу складає 134007,31 грн.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, податковим органом винесено податкову вимогу №2255-25 від 09 липня 2014 року, якою визначена сума податкового боргу станом на 08 липня 2014 року у розмірі 17625,14 грн., яку відповідачем отримано 14 липня 2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги відповідачем надано суду не було (а.с.7).

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, позивачем було дотримано процедуру формування та надіслання податкової вимоги, що свідчить про наявність у боржника непогашеного податкового боргу по платежу «орендна плата за землю» та відповідно можливість податкового органу звернутися до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості.

Доказів, щодо сплати податкового боргу, який зазначено у податковій вимозі до суду надано не було у зв'язку з чим, стягнення податкового боргу є обґрунтованим та законним.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини наявності у відповідача податкового боргу в сумі 134007,31 грн., який є узгодженим, а також те, що податковому органу надано право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірності заявленої позивачем вимоги про його стягнення на користь державного бюджету України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 134007,31 грн.

Доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності підстав для нарахування податкових зобов'язань та штрафу, а також помилковості визначення ним податкових зобов'язань в декларації, незаконності видачі виконавчого листа по справі колегія суддів вважає безпідставними, оскільки предметом спору переданого на вирішення суду є стягнення суми податкового боргу, а не правомірність його нарахування та видачі виконавчого листа. При цьому суд враховує те, що відповідачем не оскаржено в передбаченому законодавством порядку податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідно до яких було нараховано та визначено податкові зобов'язання відповідачу.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі №804/6227/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 08 квітня 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко