Ухвала суду № 57032579, 07.04.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 рокусправа № 808/3288/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Агро-Токмак» Токмацької міської ради на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі №808/3288/15 за позовом комунального підприємства «Агро-Токмак» Токмацької міської ради до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Агро-Токмак» Токмацької міської ради ( далі - КП «Агро-Токмак») 19 червня 2015 року звернулося до суду з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, згідно з яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 року №0000092201 - 185.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на початку 2013 року при наявності на балансі КП «Агро-Токмак» водогону Василівка Токмак, який є непридатним для експлуатації, Токмацькою міською радою було прийнято рішення від 18 квітня 2013 року №14 «Про надання згоди на відчуження комунального майна», для використання отриманих коштів на придбання будівельних матеріалів для будівництва соціального житла. Згідно з розпорядженням голови міської ради №516-р від 27 грудня 2013 року, відбулась безоплатна передача товарно-матеріальних цінностей від одного комунального підприємства - КП «Агро-Токмак», в господарське відання іншому комунальному підприємству - КП «Токмаксоцбуд». Таким чином, підприємство понесло прямі затрати (за свої кошти купило матеріали і безоплатно їх передало), отже в статтю витрат в податковій декларації по податку на прибуток за 2013 рік підприємство включило собівартість придбаних матеріалів не для господарських потреб, а як інші витрати для подальшої безоплатної передачі. На підставі вищезазначеного, позивач вважає, що сума 2332396,60 грн. включена в декларацію по прибутку в витрати є правильною і підприємством не завищено суму інших витрат.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що придбані КП «Агро-Токмак» будівельні матеріали не використовувались в господарській діяльності позивача, а отже не повинні враховуватись в оподатковуваних операціях, оскільки вони були фактично безкоштовно передані КП «Токмаксоцбуд», у зв'язку із чим у позивача відсутні підстави віднесення до складу витрат придбання товарів, що не пов'язано з подальшою їх реалізацією, виробництвом та проведенням господарської діяльності.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов повністю.

Зазначає про те, що суд не врахував включення позивачем до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік в інші доходи рядок 03 Декларації суму у розмірі 2334783 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача які підтримали доводи апеляційної скарги та пояснення представника відповідача яка заперечувала щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що фахівцем Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку КП «Агро-Токмак» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення операцій по реалізації основних засобів ФОП ОСОБА_1 за липень 2013 року та передачі товарно-матеріальних цінностей КП «Токмаксоцбуд» за грудень 2013 року, за результатами якої складено акт від 25.12.2014 року №7/22/37638004.

Проведеною перевіркою відображеного показника по декларації за 2013 рік встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 06 Декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» у сумі 2424323,00 грн., в результаті безпідставного включення до складу витрат суми витрат на придбання будівельних матеріалів, а саме:

03.07.2013 року позивачем («Покупець») укладено договір купівлі-продажу з ФОП ОСОБА_1 («Продавець»), згідно з яким продавець передає за плату у власність покупця ТМЦ будівельні матеріали, згідно з специфікацією. Продаж ТМЦ будівельних матеріалів вчиняється за ціною, що дорівнює сумі 1 534 783,00 грн. з 100 % передплатою та на протязі 30 днів. Отримання товару за договором здійснено відповідно до видаткової накладної №1 від 06.07.2013 року. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_1 в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента згідно з платіжним дорученням від 04.07.2013 року №63 на суму 1 534 783,00 грн.

Крім того 03.07.2013 року позивачем («Покупець») укладено договір купівлі-продажу з ФОП ОСОБА_2 («Продавець»), згідно з яким продавець передає за плату у власність покупця ТМЦ будівельні матеріали, згідно з специфікацією. Продаж ТМЦ будівельних матеріалів вчиняється за ціною, що дорівнює сумі 800 000,00 грн. з 100 % передплатою та на протязі 30 днів. 04.07.2013 року сторонами за договором підписано додаткову угоду №1, згідно з якою п.1.2 Договору купівлі-продажу викладено в наступній редакції: «Продаж ТМЦ будівельних матеріалів вчиняється за ціною, що дорівнює сумі 797 613,60 грн.» Різниця в сумі 2 386,40 грн. перераховується на р/р покупця. Отримання товару за договором здійснено відповідно до видаткової накладної №1 від 04.07.2013 року. Позивачем здійснено оплату ФОП ОСОБА_2 в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента згідно з платіжним дорученням від 04.07.2013 року №64 на суму 800 000,00 грн.

Пунктом 2 розпорядження міського голови Токмацької міської ради №516-р від 27.12.2013 року «Про передачу комунального майна» вилучено з господарського відання та передано безоплатно з балансу КП «Агро-Токмак» Токмацької міської ради в господарське відання на баланс Комунального підприємства «Токмаксоцбуд» Токмацької міської ради комунальне майно (а.с.82).

31.12.2013 року здійснено передачу товарно-матеріальних цінностей від КП«Агро-Токмак» до КП «Токмаксоцбуд», про що свідчить акт прийому-передачі (а.с.85).

Таким чином, відповідно до акта перевіркою встановлені порушення позивачем, зокрема, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 443 155,00 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015 року №0000092201-185, за яким позивачу збільшене грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 553 944,00 грн., з яких за основним платежем 443 155,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 110 789,00 грн. Указане рішення направлено на адресу позивача поштою та отримано його уповноваженим представником 27.01.2015 року.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015 року №0000092201-185 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженої постанови виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають відповідно до норм пп. 138.1.1 п.138.1 ст.138, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

За змістом п. 138.12 ст. 138 ПК України до складу інших витрат, у тому числі включаються:

138.12.1. витрати, визначені відповідно до статей 144-148, 150, 153, 155-161 цього Кодексу, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із цією статтею;

138.12.2. інші витрати господарської діяльності, до яких цим розділом прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат;

138.12.3. сума коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх об'єднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці платника податку в розрахунку за звітний податковий рік;

138.12.4. суми коштів у розмірі, що дорівнює щорічному зменшенню банком на 0,5 відсотка від суми основного непогашеного боргу протягом наступних п'яти років, що слідують за трирічним строком повного та своєчасного виконання позичальником реструктуризованих зобов'язань за кредитним договором.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу). (пп. 139.1.1 п. 139 ст. 139 ПК України).

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, правильність формування платником податків витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів/послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів/послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, придбані КП «Агро-Токмак» будівельні матеріали було придбано з метою подальшого будівництва соціального житла, вони не використовувались в господарській діяльності позивача, оскільки були безкоштовно передані КП «Токмаксоцбуд», а отже не повинні враховуватись в оподатковуваних операціях. Таким чином у позивача відсутні підстави для віднесення до складу витрат: витрат з придбання товарів, що не пов'язано з подальшою їх реалізацією, виробництвом та проведенням господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що відповідачем правомірно збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності та нараховані штрафні санкції.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Агро-Токмак» Токмацької міської ради - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у справі №808/3288/15 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 08 квітня 2016 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко