Ухвала суду № 57031778, 05.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 р. Справа № 876/1164/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Бєлкіної Н.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Федорчук І.Ю..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної ОСОБА_3 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Рожищенське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Ківерцівської ОДПІ ДФС у Волинській області (Рожищенське відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.07.2015 р. № 1432/17-2103815517.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 18.08.2015 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ від 06.07.2015 № 1432/17-2103815517, яким йому визначено грошове зобов'язання з транспортного податку в сумі 6250,00 грн..

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважає його протиправним з наступних підстав.

ОСОБА_3 придбав та в квітні 2010 року поставив на облік транспортний засіб марки Toyota LAND СRUISER (легковий універсал, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна - 3956 куб. см., колір - чорний), який був придбаний за кордоном. В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено рік його випуску 2010, однак фактично рік випуску - 2009, тому станом на 01.01.2015 року вказаний транспортний засіб не є об'єктом оподаткування в розумінні статті 267 ПК України. Крім того, відповідачем було порушено вимоги статті 267 ПК України стосовно строків надіслання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Відтак, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ від 06.07.2015 року №1432/17-2103815517, а також присудити на його користь понесені судові витрати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Рожищенське відділення) від 06 липня 2015 року № 1432/17-2103815517.

Присуджено на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати в розмірі 887 гривень 20 копійок (вісімсот вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у відшкодуванні витрат на правову допомогу та прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Ківерцівської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 10 718,40 грн..

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що і призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки Toyota LAND СRUISER, д.н.з. НОМЕР_2, легковий універсал, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна - 3956 куб. см., колір - чорний, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 30.04.2010 року (а.с. 11), реєстраційною карткою АМТ (а.с. 68), де також вказано рік його випуску - 2010. Як слідує з електронної копії ВМД № 201010001/2010/104713, вказаний автомобіль, вартістю 257588,50 грн., був ввезений на митну територію України 23.04.2010 року, на адресу ТзОВ "ЕЛІТАВТО", зі сплатою платежів у загальному розмірі 126487,52 грн. (рядки 8, 12, 47 ВМД) (а.с. 78).

29.01.2015 року за вх. № 460/10 ГУ ДФС у Волинській області отримано лист УДАІ УМВС України у Волинській області від 26.01.2015 року № 11/402 з інформацією з баз даних "РІІС" та НАІС ДДАІ щодо реєстрації на території Волинської області транспортних засобів з роком випуску до 5 років та об'ємом двигуна більше 3000 куб. см., зокрема, щодо належного позивачу транспортного засобу Toyota LAND СRUISER, д.н.з. НОМЕР_2, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна - 3956 куб. см.) (а.с. 32-34).

06.07.2015 року Ківерцівською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №1432/17-2103815517, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з транспортного податку в сумі 6250,00 грн. (а.с. 8). З листа Ківерцівської ОДПІ від 12.10.2015 року №2683/17 слідує, що оскільки вказаний автомобіль було зареєстровано 30.04.2010 року, тому в розрахунок до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення було включено три місяці 2010 року, по 2083,00 грн. в місяць на загальну суму 6250,00 грн. (а.с. 38).

Відповідно до положень п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 цього ж Кодексу передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно п.п. 267.3.1 п. 267.3, п. 267.4 ст. 267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування згідно вимог п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Як передбачено п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 цього ж Кодексу, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п. 267.6.1, 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

У листі ДФС від 25.11.2015 року №11022/М/99-99-17-04-01-14 та роз'ясненні розміщеному на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України вказано, що порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388(а.с.108-109, 111-112). Якщо на транспортні засоби уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право їх експлуатувати, вони вважаються використовуваними. Датою початку користування транспортних засобів, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, вважається дата їх першої реєстрації, визначена в реєстраційних документах, які видано уповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці транспортні засоби на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації транспортних засобів датою початку використання транспортного засобу вважається календарна дата його виготовлення (день, місяць, рік). У разі, якщо календарну дату визначити неможливо, то такою датою слід вважати 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах.

Як встановлено і підтверджується матеріалами справи, належний апелянту транспортний засіб Toyota LAND СRUISER, д.н.з. НОМЕР_2 був ввезений на митну територію України 23.04.2010 року, що підтверджується електронною копією ВМД №201010001/2010/104713 від 23.04.2010 року, та зареєстрований Луцьким ВРЕВ УДАІ УМВС України у Волинській області 30.04.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3. Разом з тим, на вказаний транспортний засіб відсутні будь-які реєстраційні документи, видані уповноваженими органами іноземних держав, що дають право їх експлуатувати, як і відсутні будь-які докази того, що спірний транспортний засіб не використовувався перед ввезенням його на митну територію України.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження дати випуску автомобіля Toyota Land Cruiser НОМЕР_2 від 18.12.2015 року № 107, виконаного судовим експертом ОСОБА_4, який був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, датою виготовлення наданого на дослідження автомобіля Toyota Land Cruiser, реєстраційний номер НОМЕР_2, номер кузова/рами - НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_3, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 30.04.2010 року, вважається вересень 2009 року (а.с. 93-94).

Зазначений висновок експерта узгоджується і іншими письмовими доказами у справі, а саме: листом Підприємства "Волиньавтомотосервіс" від 17.09.2015 року № 503 (а.с.12-13) та листом ТзОВ "Автоконцепт" від 15.10.2015 року № 126 (а.с. 58-59), з яких слідує, що датою випуску вказаного транспортного засобу є вересень 2009 року.

Отже, датою початку використання транспортного засобу марки Toyota LAND СRUISER, д.н.з. НОМЕР_2 слід вважати дату його виготовлення, а саме вересень 2009 р., а відтак станом на 01.01.2015 року вказаний легковий автомобіль є таким, який використовувався більше п'яти років, тому цей транспортний засіб не об'єктом оподаткування в розумінні п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ (Рожищенське відділення) від 06.07.2015 року № 1432/17-2103815517 є протиправним, а відтак позов підлягає повному задоволенню.

Відносно посилань апелянта в апеляційній скарзі на те, що вимога щодо компенсації витрат на правову допомогу є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами фактичного виконання визначених законом послуг щодо надання юридичної (правової) допомоги адвокатом, слід вказати наступне.

З квитанції до прибуткового касового ордера № 27 від 17.09.2015 року (а.с. 19), акту прийому-передачі від 17.09.2015 року (а.с. 18) слідує, що позивач оплатив кошти в сумі 10718,40 грн. за правові послуги адвокату Хотинець М.У., яка надавала такі послуги згідно із договором від 09.09.2015 року № 15 (а.с. 16).

Однак, зазначені послуги були надані до відкриття провадження у даній справі та не полягали в участі адвоката у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини та те, що нормами Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 року № 4191-VI передбачено, що компенсація витрат на правову допомогу може бути проведена тільки у тих випадках, якщо вона полягала в участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, колегія суддів констатує про підставність відмови у присудженні апелянту компенсації витрат на правову допомогу.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у справі №803/3513/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький

Повний текст ухвали виготовлено 08.04.2016 року