Ухвала суду № 57030667, 07.04.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 234/13321/15-к

Номер провадження 1-кп/623/26/2016

У Х В А Л А

іменем України

07 квітня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі:

у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю секретаря Бобриш М.С.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора Чернати М.А.,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про звернення до КДКА щодо бездіяльності захисника ОСОБА_5 за матеріалами кримінального провадження № 42015000000000186 від 18.02.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

Головною військовою прокуратурою сил антитерористичної операції Генеральної прокуратури України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000000186 від 18 лютого 2015 року за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1, займаючи посаду прокурора м. Краматорська, ОСОБА_6, займаючи посаду заступника прокурора міста Краматорська Донецької області, використовуючи своє службове становище, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_3, у період часу з листопада 2014 по квітень 2015 року вимагав та одержав від ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 і ОСОБА_21 для себе та третьої особи - ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 83 400,00 грн. і 1400,00 доларів США (34 720,00 грн) за не проведення безпідставних протиправних перевірок діяльності вищевказаних осіб на відповідність вимогам законодавства, тобто вимагали та одержали, як службові особи, які займають відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, неправомірну вигоду для себе та третьої особи за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища.

В даний час вищезазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України знаходиться перебуває в провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області.

Згідно ордеру серія ДН №131828 у обвинуваченого ОСОБА_2 від 25.08.2015 року є захисник ОСОБА_5, який входить до обласної колегії адвокатів Донецької області, який діє на підставі свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю №1682 від 30.04.2004 року.

06 квітня 2016 року у судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Того ж дня всі учасники судовому засідання в тому числі й захисник ОСОБА_5 отримали копії даного клопотання прокурора.

Під час оголошення про наявність даного клопотання обвинувачений ОСОБА_2 заявив відвід головуючому судді Гуренко М.О., в задоволенні якого суддею Адамовим І.М. було відмовлено.

Захисник ОСОБА_22 ОСОБА_5 був присутнім під час судового засідання 06.04.2016 року та знав, про існування даного клопотання, судове засідання 06.04.2016 року залишив з причин закінчення робочого часу в суді.

06.04.2016 року секретарем судового телефонограмою було належним чином повідомлено захисника ОСОБА_5 про необхідність прибуття до судового засідання на 08-00 годину 07.04.2016 року для розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою, однак захисник сказав, що не прибуде без повідомлення жодної причини, жодних заяв про відкладення судового засідання суду не надав.

07.04.2016 року в судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку ст.ст. 49, 53 КПК України.

У ст. 47 КПК України зазначені обовязки захисника, де в п.2 вказано, що захисник зобовязаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного та обвинуваченого.

В п.1-8 ст. 138 КПК України зазначений вичерпний перелік поважних обставин за якими особа може не прибути на виклик суду.

Відповідно до ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.11 п.2 Правил адвокатської етики адвокат зобовязаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно.

Відповідно до ст.17 п.1 Правил адвокатської етики приймаючи доручення на надання правової допомоги, адвокат повинен зважити свої можливості щодо його виконання і зобовязаний відмовитись від прийняття доручення, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно доручення, норми цих Правил, в яких втілений принцип компетентності, не можуть бути дотримані адвокатом.

Відповідно до ст.17 п.4 Правил адвокатської етики адвокат не повинен приймати доручення на надання правової допомоги, якщо він через обсяг зайнятості не зможе забезпечити обґрунтовано необхідну сумлінність виконання доручення, досконалість, ретельність підготовки, оперативність при виконанні доручення, окрім випадків, коли відмова від прийняття доручення в конкретній ситуації може призвести до суттєвого порушення прав та законних інтересів клієнта, або коли клієнт дає згоду на запропоновані йому строки виконання доручення, якщо відстрочка обєктивно не повинна суттєво позначитись на можливості належного виконання доручення. В будь-якому випадку до укладення договору з клієнтом адвокат зобовязаний попередити клієнта про складнощі і можливі негативні наслідки для результату виконання доручення, повязані з обсягом зайнятості цього адвоката.

Із-за неявки захисника ОСОБА_5 в судове засідання та не повідомлення суду причини свого не прибуття, суд змушений відкладати розгляд невідкладних процесуальних дій у вигляді продовження тримання під вартою та залучати захисника в порядку ст.53 КПК України, що свою може привести до безпідставного затягування строків розгляду кримінального провадження.

Згідно до ч.1.ст. 324 КПК України встановлено, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обовязковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Так, згідно ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовязків.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зазначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Крім того, у постанові ЄСПЛ по справі від 19.01.1989 року по справі «Камасинський проти Австрії» (Kamasinski v. Austria), Series A, № 168, § 65 та постанові ЄСПЛ від 21.04.1998 року по справі «ОСОБА_16 проти Португалії» (Daud v. Portugal), Reports of Judgments and Decisions 1998-II, § 38) суд заявив, що з незалежності юридичної професії від держави слідує, що поведінка захисника, по суті, є предметом домовленості між обвинуваченим та його адвокатом, незалежного від того чи був адвокат призначений від системи правової допомоги, чи був найнятий у приватний спосіб. Компетентні національні органи зобовязані втрутитися, тільки якщо неналежне виконання призначеним адвокатом своїх обовязків, повязане з забезпеченням ефективного представництва.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що захисник ОСОБА_5 відсутній в судовому засіданні без поважної причини. Атому у суду є підстави вважати, що захисник ОСОБА_5 свідомо затягує судовий розгляд з метою безпідставного звільнення обвинувачених з-під варти, а тому це може підпадати під ознаки неналежного виконання своїх професійних обов`язків захисником, а саме не виконання ефективного представництва у суді із захисту ОСОБА_2

За таких обставин, з метою попередження зриву судових засідань, з метою недопущення порушення розумних строків розгляду справи та дисциплінування захисника ОСОБА_23, керуючись положеннями ст.ст. 33, 36 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.11 п.2, ст. 17, п.1,4 Правил адвокатської етики, ст. 324 КПК України, рішеннями ЄСПЛ, суд

УХВАЛИВ:

Клопотанняпрокурора Головної військової прокуратури сил антитерористичної операції - задовольнити.

Порушити питання перед кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області щодо наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності захисника ОСОБА_5 (який здійснює свою адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1682 від 30.04.2004 року, виданого на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №23) щодо фактів неналежного виконання своїх професійних обовязків із захисту обвинуваченого ОСОБА_2

Копію даної ухвали направити Голові кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області ОСОБА_24 для вжиття заходів реагування, про результати яких повідомити Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у встановлений законом термін.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.О. Гуренко