Ухвала суду № 57029755, 08.04.2016, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/3655/14-ц

Провадження № 2-п/177/5/16

У Х В А Л А

Іменем України

08.04.2016 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

заявника відповідача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено повністю: вирішено стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», проживаючого та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, щомісячно аліменти в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, до досягнення ним 23-х річного віку, але не більше ніж до закінчення ним навчання, починаючи стягнення з 10.12.2014 року; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

28.03.2016 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд вказаного судового рішення, в якій він просить суд скасувати заочне рішення від 29.07.2015 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що про наявність в провадженні суду позову про стягнення з нього аліментів йому нічого не було відомо, жодної повістки про виклик до суду він не отримував, що розцінює як позбавлення його можливості особистої участі в розгляді справи та викладення позиції відносно предявлених вимог. Фактично про ухвалення заочного рішення він дізнався в березні 2016 року, коли з його заробітної плати за місцем роботи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» почали утримувати ? частину в рахунок стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_2

Також заявник зауважив, що під час ухвалення рішення судом не було встановлено всіх обставин, які він зобовязаний врахувати при визначенні розміру аліментів, зокрема того, що син навчається на заочній формі навчання на бюджетній основі, що надає йому можливість працювати без відриву від навчання та мати власний заробіток, а його мати ОСОБА_2 позивач у справі, будучи працездатною особою та маючи власні джерела доходів, має можливість самостійно його утримувати.

Крім того, зазначив, що істотною обставиною, про яку суду не було відомо під час ухвалення рішення, проте котра могла б вплинути на результат вирішення позовних вимог, є наявність на його утриманні матері ОСОБА_4, яка є пенсіонеркою, особою похилого віку та має мінімальний розмір пенсії, якої не вистачає на проживання, у звязку з чим він несе витрати на її утримання, догляд та лікування.

Присутній в судовому засіданні заявник відповідач ОСОБА_2 вимоги заяви про перегляд заочного рішення підтримав, наполягав на істотності викладених в ній обставин, які вважає підставою для перегляду судового рішення.

Позивач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду від 29.07.2015 року, вважаючи зазначене рішення обґрунтованим, а неодноразові неявки відповідача під час розгляду справи про стягнення з нього аліментів умисними, оскільки він фактично самоусунувся від виконання батьківських обовязків відносно їх сина ОСОБА_2 Також пояснила, що вона офіційного та стабільного доходу не має, працює неофіційно прибиральницею в ГОД «Медресурс», проте зароблених нею коштів не вистачає навіть на задоволення першочергових життєвих потреб її дитини, оскільки на час предявлення позову отримувала щомісячно 600 грн., на цей час 1 400 грн..

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, згідно поданої ним заяви просить суд заяву про перегляд заочного рішення розглянути за його відсутності, проти задоволення вимог заяви заперечує.

Відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, вислухавши думку відповідача ОСОБА_1, позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, вимоги заяви, вважає заяву про перегляд заочного рішення суду необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, як видно зі змісту ст. 232 ЦПК України, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, що також слідує з вимог п.30 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Верховний Суд України у своєму листі від 01.05.2007 «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішення у цивільних справах» дійшов аналогічного висновку, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст.232 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Дніпропетровській області (а.с.25), судом неодноразово направлялись повістки про його виклик до суду на 04.03.2015 року, 21.04.2015 року, 09.06.2015 року, 29.07.2015 року (а.с.24, 37, 41,42) з яких повістку про виклик до суду на 04.03.2015 року ним отримано особисто та своєчасно 07.02.2015 року (а.с.23), свідченням чому є власноруч зроблений ним підпис у відповідному повідомленні про її вручення, що він і сам не заперечував в судовому засіданні.

Зазначену адресу відповідач вказує в поданих ним до суду заявах як дійсне місце його проживання, у звязку з чим повернення на адресу суду з поштового відділення інших повісток про його неодноразові виклики з відмітками «за закінченням терміну зберігання» суд розцінює як умисне ухилення відповідача від їх отримання, а в контексті вимог ст.74 ЦПК України як обставини, що свідчать про його належне повідомлення про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача відносно позбавлення його можливості особистої участі в розгляді справи, оскільки фактично про її наявність в провадженні суду від дізнався ще 04.03.2015 року, в той час як рішення судом ухвалено 29.07.2015 року.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо правомірності ухвалення ним заочного рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, що відповідало принципам розумності строків розгляду справи та інтересам дитини, на утримання якої стягнуто аліменти.

Відповідачем не дотримано і другої обовязкової умови, необхідної для скасування заочного рішення, а саме не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Доводи відповідача стосовно не врахування судом при винесенні заочного рішення у справі наявності у позивача власних доходів, обсягу витрат, які вона здійснює на утримання сина ОСОБА_2, а також не встановлення її участі в його утриманні суд вважає безпідставними та такими, що не знайшли свого підтвердження, оскільки у відповідності до вимог ст.182 СК України при вирішенні предявлених вимог судом було враховано всі обставини, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів, у тому числі ті, що стосуються позивача ОСОБА_2

Разом з тим, доводи відповідача відносно того, що ОСОБА_2 в змозі самостійно утримувати сина без його допомоги суд вважає неаргументованими, оскільки відповідно до ст.199 СК України батьки зобовязані утримувати свою дитину, яка продовжує навчання, а проживання її разом з одним із батьків та перебування на його утриманні не позбавляє іншого з батьків обовязку утримувати дитину.

Відповідач працює, отримує стабільний заробіток, а батьки, зобовязані утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання) , якщо дитина потребує матеріальної допомоги та наявності у батьків надавати таку допомогу.

Всім обставинам суд надав належну оцінку при ухваленні заочного рішення.

Твердження заявника щодо перебування у нього на утриманні матері ОСОБА_4, яка є пенсіонеркою, особою похилого віку та має мінімальний розмір пенсії, якої не вистачає на її проживання, не можуть бути підставою для перегляду заочного рішення, оскільки жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 дійсно знаходиться на матеріальному утриманні сина ОСОБА_1 відповідача у справі, та потребує його допомоги і додаткового матеріального забезпечення, отримуючи при цьому пенсію, відповідачем суду не надано.

Аналізуючи перелічені вище обставини, виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства та з огляду на не надання відповідачем доказів в підтвердження дійсності вказаних них обставин як підстав для скасування заочного рішення, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року, у звязку з чим вказану заяву слід залишити без задоволення відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 231 ЦПК України, що не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 231, 232, 294 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Розяснити, що відповідно до ч.4 ст. 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: