Ухвала суду № 57027940, 23.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.

суддів: Невідомої Т.О., Пікуль А.А.,

при секретарі Меженко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа: виконуючий обов'язки Голови Фонду державного майна України - Парфененко ДмитроМиколайович про визнання недійсним наказу про відсторонення від виконання обов'язків , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2016 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа: виконуючий обов'язки Голови Фонду державного майна України - Парфененко Дмитро Миколайович про визнання недійсним наказу про відсторонення від виконання обов'язків.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказується на незаконність, необґрунтованість ухвали суду, порушенням судом норм процесуального права. Позивач також посилається на порушення судом норм матеріального права, оскільки поданий ним позов є трудовим спором, регулюються нормами КЗпП України, а не нормами публічного права. Крім того вважає, що оскаржуваною ухвалою порушується його право на судових захист, а тому просить про скасування даної ухвали суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Справа № 753/402/16 № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/4327/2016Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає ухвалу законною і обґрунтованою просив залишити її без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлений до Фонду державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, а тому вважав, що спір між сторонами є публічно-правовим і відноситься до адміністративної юрисдикції.

Проте погодитись з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не вважає за можливе з огляду на наступне.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 1 Постанови Пленуму № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

У п.21 цієї Постанови вказується на те, що якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування (суб'єкт владних повноважень) бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.

Враховуючи положення статті 1 ЦПКта статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

А отже саме по собі пред'явлення позову до органу державної влади не визначає підсудність справи, не менше значення має характер правовідносин, що є предметом спору.

Згідно ст. 15 ч. 1 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 17 ч. 2 п.1,2 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З позовної заяви вбачається, що позивач займає посаду Генерального директора державного підприємства «Київпассервіс» на підставі укладеного між сторонами трудового контракту. Наказом виконуючого обов'язки Фонду Державного майна України № 1902 від 11.12.2015 позивач був відсторонений від виконання службових обов'язків. Вказаний наказ та накази про покладення обов'язків Генерального директора ДП «Київпассервіс» на інших осіб оскаржуються позивачем, відповідно і становлять предмет спору. Тобто правовідносини, що становлять предмет спору виникли при виконанні трудових обов'язків, відповідно є трудовими.

Виходячи з наведених вище норм необхідним є здійснення перевірки, чи є не є спір з приводу проходження публічної служби. Публічна служба - це діяльність на державних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Виходячи з положень ст. 3 Закону України «Про державну службу» працівники державних підприємств не входять до кола осіб на які розповсюджується сфера дії цього Закону. Відповідно, керівник підприємства, яким є позивач, не є особою, що проходить публічну службу, а тому відсутні і публічно-правові відносини.

Таким чином, вказані правовідносини не носять публічно-правовий характер, спір виник з приводу трудових правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є помилковим. А отже доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, як така, що постановлена з порушенням порядку підлягає скасуванню, з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст. ст. 303,304,307, 311-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14.01.2016 - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: