Ухвала суду № 57025539, 29.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2244/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Погорєлової С.О.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» - ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2015 року про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» про розстрочку виконання рішення суду,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2015 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» про розстрочку виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 20.02.2015 у справі № 520/16075/13-ц відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2015 року та постановити нову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» про надання розстрочки виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 20.02.2015 у справі № 520/16075/13-ц щодо стягнення з ТОВ «Одескомунсервіс» на користь ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 520000 грн., задоволити, надавши розстрочку строком на 1 (один) рік.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 373 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Розглядаючи питання щодо розстрочки виконання судового рішення, місцевий суд вірно послався на норми закону, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Відмовляючи у задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс», суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 373 ЦПК України, вірно виходив з того, що судом не може розцінюватись скрутний матеріальний стан відповідача, як особливі виняткові, виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, через те, що ТОВ «Одескомунсервіс» є власником восьми вантажних автомобілів, які можливо реалізувати, а отримані кошти направити на виконання судового рішення.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, щодо знаходження майна ТОВ «Одескомунсервіс» в оренді не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що наведені заявником доводи не відносяться до виняткових випадків, які є підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно ст.. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги є надуманими та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2015 року про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Одескомунсервіс» про розстрочку виконання рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

ОСОБА_5