Ухвала суду № 57025506, 05.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2448/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Процик М.В., Сєвєрова Є.С.,

при секретарі судового засідання Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19.01.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до директора агенції нерухомості «Квартал» Високої Світлани Василівни (третя особа ОСОБА_2) про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_4 до директора агенції нерухомості «Квартал» Високої Світлани Василівни (третя особа ОСОБА_2) про стягнення безпідставно набутих коштів та моральної шкоди (а.с. 3-6).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 19.01.2016 року накладено арешт на квартиру № 40а по вул. Парковій, 22-А в м. Іллічівську, належну ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с. 11-14).

01.02.2016 року представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19.01.2016 року. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу незаконною, вказує на те, що предметом спору в даній справі є грошові кошти, які позивачка просить стягнути на її користь з ОСОБА_5, а будь-яких вимог, як щодо стягнення грошових коштів, так і щодо виконання попередьного договору ОСОБА_4, до ОСОБА_2 не заявлено, таким чином, арешт накладено передчасно. Просить скасувати вказану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про накладання арешту на квартиру № 40а по вул. Парковій, 22-А в м. Іллічівську, належну ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с. 17-19).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10.02.2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19.01.2016 року було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ч. 4 ст. 295 ЦПК України, а саме до апеляційної скарги, поданої представником, не була додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Надано апелянту строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

23.02.2016 року представником ОСОБА_2 ОСОБА_3 було надано довіреність, що підтверджує її повноваження бути представником ОСОБА_2, апеляційне провадження за поданою скаргою було відкрито (а.с.38-39).

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись в подальшому на зміну позовних вимог (збільшення).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, які зявились, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

З ухвали, яка оскаржується вбачається, що приймаючи процесуальне рішення про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 13 березня 2015 року між позивачкою та Агенцією нерухомості «Квартал» в особі директора ОСОБА_5 був укладений Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг. Цього ж дня між ОСОБА_4 (далі - покупець) та ОСОБА_2 (далі продавець) в присутності представника агенції нерухомості «Квартал» в особі директора ОСОБА_5 був укладений попередній договір (далі Договір), згідно якого продавець зобовязався продати, а покупець купити обєкт нерухомості: квартиру №40а по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську та укласти в майбутньому в строк до 13 квітня 2015 року договір купівлі-продажу вищевказаного обєкту нерухомості. Згідно п.4 вказаного Договору, ціна основного договору визначена сторонами в розмірі 950000,00 грн., що еквівалентно 38000,00 доларів США. Відповідно до п.5 Договору вказано, що в рахунок оплати обєкту нерухомості покупець передав, а продавець отримав грошову суму (аванс) в розмірі 25000,00 грн., що еквівалентно 1000,00 доларів США. Згідно п.6 Договору, інша сума, належна до оплати при укладенні Основної угоди складає 925000,00 грн., що еквівалентно 37000,00 доларів США. Копії вказаних договорів, до виділених матеріалів справи, що були надіслані до апеляційного суду Одеської області, не були додані судом першої інстанції.

Суд першої інстанції також вказував, в ухвалі, яка оскаржується, що 16 березня 2015 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в присутності представника агенції нерухомості «Квартал» в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду до попереднього договору від 13 березня 2015 року, згідно якого вказано, що Покупець передав, а Продавець прийняв в якості додаткового авансу, грошову суму в розмірі 750000,00 грн., що еквівалентно 30000,00 доларів США. Разом з тим, до цього часу договір купівлі-продажу нерухомого майна не укладено та 14 листопада 2015 року ОСОБА_4 повернуто ОСОБА_5 2000,00 доларів США, інші кошти ОСОБА_4 так і не повернуто, незважаючи на неодноразові звернення до ОСОБА_5 Позивачка вказує, що ОСОБА_5 від неї (позивачки) були одержані грошові кошти - 5255 доларів США та 9560 євро залишок коштів за купівлю нерухомості, які передавались у власність та користування, їх було отримано як оплату за надані послуги згідно з договором, на виконання умов попереднього договору та укладення в майбутньому в строк до 13 квітня 2015 року договору купівлі-продажу обєкту нерухомості. Також, як вказує в позові позивачка, не отримала іншу частину коштів і продавець обєкту нерухомості ОСОБА_2, оскільки ці кошти утримує у себе без правових підстав відповідачка ОСОБА_5 У звязку з цим позивачка звернулася до суду з даним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 безпідставно набуті кошти у розмірі 5255 доларів США та 9560 євро, моральну шкоду у розмірі 25000,00 гривень та судові витрати.

Копія вказаної додаткової угоди та інші додатки до позову, який забезпечувався, не були додані судом першої інстанції до виділених матеріалів.

Як вбачається з виділених матеріалів, 19 січня 2016 року позивачка надала до суду заяву про забезпечення позову, просила суд накласти арешт на квартиру №40а по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську, належне ОСОБА_2 на праві приватної власності. Дану заяву позивачка мотивувала тим, що чоловік ОСОБА_2 який діє від її імені, наполегливо наполягає на тому, щоб ОСОБА_4 уклала з ним договір купівлі-продажу спірної квартири та сплатила йому повну вартість квартири, оговорену в попередньому договорі. Однак, він вже отримав 80% вартості спірної квартири та погрожує, що у разі невиконання ОСОБА_4 його умов, вона повинна повернути йому ключі від квартири, забрати з неї свої речі. Вказані дії відбуваються у присутності ОСОБА_5, яка продовжує зволікати у поверненні коштів, визнає борг та обіцяє повернути кошти, однак цього не робить. Разом з тим, ОСОБА_4 витратила свої власні кошти на ремонт квартири №40а по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську, які складають значну суму та наразі вона збирає письмові докази на підтвердження вказаних доводів. Нещодавно, чоловік ОСОБА_2 вибив двері з даної квартири, поміняв замки, ОСОБА_4 обмежено у доступі до квартири. У звязку з цим у ОСОБА_4 є побоювання, що з метою уникнення виконання попереднього договору, відповідачка ОСОБА_2 разом із своїм чоловіком можуть здійснити дії з відчуження квартири №40а по вулиці Парковій, буд.22-А в м.Іллічівську на користь третіх осіб, тому рішення суду може бути утруднено чи неможливим до виконання (а.с. 8-9).

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені Кодексом, заходи забезпечення позову. Згідно з частиною 3 статті 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обовязку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. З врахуванням розяснень даних Верховним Судом України в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати.

При винесенні ухвали суд першої інстанції вірно виходив з того, що існує вірогідність невиконання рішення суду, але суд не врахував, що обєкт, щодо якого вводились заходи по забезпеченню позову відповідачу не належить. При цьому будь-яких вимог до третьої особи, чиє майно було арештовано, як вбачається з виділених матеріалів позивачем не було заявлено (а.с.6). Твердження учасників апеляційного провадження про зміну позовних вимог, в тому числі предявлення вимог до власника квартири, на яку накладено арешт, не підтверджуються виділеними матеріалами справи, а крім того, згідно з вимогами ст. 303 ЦПК України суд здійснює перевірку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції на момент його прийняття, а не з врахуванням зміни в подальшому процесуальної ситуації. Окремо колегія суддів звертає увагу на необхідність здійснення перевірки належності нерухомого майна, щодо якого вводяться обмеження через систему допуску суду до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державному реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження обєктів нерухомого майна щодо субєкта.

Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а згідно ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення, то колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу частково, та повертає справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19.01.2016 року задовольнити частково.

Ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 19.01.2016 року - скасувати, передати питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8