Рішення № 57023989, 04.04.2016, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/843/14-ц

Провадження № 2/486/19/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Падалка В.О.

при секретарі - Асєєвій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського відокремленого підрозділу колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» про стягнення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КСП «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського ВП КСП «Тепличний комбінат» про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 290510 грн. та сплаченого судового збору в сумі 2905 грн. 10 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що в червні 2012 року за усною домовленістю з директором Южноукраїнського ВП КСП «Тепличний комбінат» ОСОБА_2 про придбання сільськогосподарської продукції - огірків, він вніс в касу Южноукраїнського ВП КСП «Тепличний комбінат» передоплату в розмірі 290510 грн., що підтверджується 6 квитанціями до прибуткового касового ордеру. Однак продукцію він так і не отримав, а кошти за неї відповідач повертати відмовляється. Тому просив суд стягнути з КСП «Тепличний комбінат» на його користь безпідставно отримані кошти в сумі 290510 грн. та сплачений при зверненні до суду судовий збір.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 уточнили свої позовні вимоги та просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між ОСОБА_1 та КСП «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського ВП КСП «Тепличний комбінат» та стягнути з відповідача на його користь безпідставно отримані кошти в сумі 290510 грн. і сплачений позивачем судовий збір в сумі 2905 грн. 10 коп.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав.

ОСОБА_4 суду пояснив, що долучені позивачем до матеріалів справи квитанція до ПКО №1225 від 06.07.2012 року на суму 180100 грн., квитанція до ПКО №1239 від 20.07.2012 року на суму 15400 грн. та квитанція до ПКО №1241 від 03.08.2012 року на суму 24270 грн., підроблені та не відповідають прибутковим касовим ордерам, наданим Южноукраїнським ВП КСП «Тепличний комбінат».

ОСОБА_4 підтвердив, що в літку 2012 р. в касу підприємства дійсно були внесені гроші в сумі 290510 грн., як передоплата за сільськогосподарську продукцію огірки, але вважає, що ОСОБА_1 не довів, що саме він вносив в касу підприємства ці гроші, а тому заборгованість Южноукраїнського ВП КСП «Тепличний комбінат» перед ОСОБА_1 відсутня.

Ніяких договорів з ОСОБА_1 Южноукраїнський ВП КСП «Тепличний комбінат» не укладав.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих позивачем доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 639 ЦК України вказує, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 693 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно достатті 530цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями статей 530, 612 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Як слідує зі змісту ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В судовому засіданні встановлено, що в травні 2010 року відповідач створив в м. Южноукраїнську Відокремлений підрозділ для виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, вирощуваної протягом року в умовах теплиць (том №1 а.с. 7-15).

Вказаний підрозділ займався вирощуванням та реалізацією огірків в теплицях щорічно в періоди з 15 лютого по 20 травня, а такожз 15 серпня по 15 листопада.

Позивач ОСОБА_1 за усною домовленістю з директором підрозділу ОСОБА_2 про придбання у відповідача сільськогосподарської продукції - огірків,вніс в касу цього ж підрозділу в рахунок попередньої оплати 298 510 грн. в період з6 липня по 12 жовтня 2012 року по 6-ти квитанціях до прибуткового касового ордеру, а саме: 6 липня 2012 року за № 1225 -180 100 грн.; 20 липня 2012 року за № 1239 - 15 400 грн.; 3 серпня 2012 року за № 1241 - 24 270 грн.; 31 серпня 2012 року за № 1272 - 63 000 грн.; 29 вересня 2012 року за № 1323 - 7 740 грн.; 12 жовтня 2012 року за № 1338 - 8 000 грн., а всього на суму 298 510 грн., а не 290 510 грн., як помилково зазначено в позовній заяві) (том №1 а.с. 5-6).

Крімприбуткових касових ордерів на вказану позивачем суму,у відповідача знаходиться одна видаткова накладна № КС-0000687 від 3 жовтня 2012 року, про видачу ОСОБА_1 огірків на суму 18 798,96 грн. (том №1 а.с.184).

Факт внесення грошових коштів в касу Відокремленого підрозділу за вказаними реквізитами на ім'я ОСОБА_1 підтверджується: копіями прибуткових касових ордерів (оригінали яких вилучені в ході здійснення слідчих дій у кримінальному провадженні про вчинення правопорушення передбаченого ч. 1ст. 358 КК України) (том №1 а.с. 184-187); бухгалтерською довідкою, виданою відповідачем 13.10.2014 року за № 98,зі змісту якої вбачається, що заявлена позивачем сума обліковується на балансі юридичної особи як сумнівна заборгованість, оскільки не підтверджуються наявністю договірних відносин (том №1 а.с. 82), виписками із касової книги, наданих відповідачем, із яких вбачається надходження в касу Відокремленого підрозділу від ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 298 510 грн., у відповідності до зазначених вище прибуткових касових ордерів (облік по субрахунку 681, де ведеться облік одержаних авансових платежів) ( том №1 а.с. 220-225).

Вказаний факт підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Хоча зовнішньо відповідач набув майно (гроші) за існування договірних підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству України, як передоплата за сільськогосподарську продукцію, яку позивач повинен був отримати в майбутньому, але між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Зокрема, не визначено конкретні обовязки сторін, не зазначено строку виконання обовязків, не визначено ціну договору, кількість товару, а тому вказаний договір купівлі-продажу між колективним сільськогосподарським підприємством «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» та ОСОБА_1 про придбання сільськогосподарської продукції, вирощеної у 2012 році, є недійсним.

Відповідачем отримано від ОСОБА_1 298 510 грн. (згідно із наданими квитанціями, якими обґрунтовувався позов) за мінусом 18 798,96 грн. - вартість продукції отриманої позивачем за видатковою накладною № КС-0000687 від 3 жовтня 2012 року ( 298 510 грн. - 18 798,96 грн. = 279 711,04 грн.).

Твердження відповідача про те, що мали місце порушення порядку внесення грошових коштів позивачем, згідно наданих ним квитанцій, а також їх неналежне оформлення, не спростовують самого факту внесення грошових сум за вказаними квитанціями на ім'я позивача, що підтверджується документами фінансової звітності підприємства.

Оскільки договір купівлі-продажу є недійсним, суд вважає можливим визнати отриману відповідачем передоплату від ОСОБА_1 в сумі 279 711,04 грн. безпідставно отриманою, застосувавши до неї положення ст. 1212 ЦК України та стягнути її з відповідача на користь ОСОБА_1

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тобто - 2796 грн. 93 коп. (96,28%).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського відокремленого підрозділу колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» про стягнення безпідставно отриманих коштів - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу між колективним сільськогосподарським підприємством «Тепличний комбінат» в особі Южноукраїнського колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» та ОСОБА_1 про придбання сільськогосподарської продукції, вирощеної у 2012 році.

Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 279711 (двісті сімдесят девять тисяч сімсот одинадцять) гривень.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з колективного сільськогосподарського підприємства «Тепличний комбінат» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2796 (дві тисячі сімсот девяносто шість) гривень 93 копійки.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_6