Ухвала суду № 57022976, 05.04.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/2557/15-к

Провадження №11-кп/772/475/2016

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Чезганова А. М.

Доповідач : Кривошея А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого - судді Кривошеї А.І.

суддів: Бурденюка С.І. та Юненка М.О.

секретаря Доценко М.І.

за участю прокурора Миколайчука Д.Г.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12015020120000506 за апеляційними скаргами прокурора Немирівської місцевої прокуратури Драча Д.М. та адвоката Шеремети Г.А., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.02.2016, яким засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Борсуки Гайсинського району Вінницької області, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

-за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна;

-за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_2 призначено остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Вирішено долю речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно вироку суду, 02 липня 2015 року, приблизно, о 02.00 год. обвинувачений ОСОБА_2, маючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, прийшов до житлового будинку АДРЕСА_3, де проживає пенсіонерка ОСОБА_5

З цією метою, обвинувачений ОСОБА_2, за допомогою металевого серпа, якого приніс з собою, пошкодив шибку скла вхідних дверей будинку та відчинив двері з середини через утворений отвір, таким чином потрапивши всередину будинку. В цей час з кімнати будинку у коридор вийшла ОСОБА_5, яка почула сторонні звуки. Обвинувачений ОСОБА_2, прикриваючи своє обличчя полімерним мішком, вчинив напад на ОСОБА_5 з метою заволодіння її майном. В ході нападу обвинувачений ОСОБА_2, замахнувшись на ОСОБА_5 серпом, якого тримав у руці, наказав останній надати йому грошові кошти в сумі 200 гривень, пригрозивши їй вбивством у разі невиконання його вимоги. ОСОБА_5, злякавшись за своє життя, відбивши руку ОСОБА_2, в якій знаходився серп, втекла до іншої кімнати, зачинивши за собою двері.

Крім того, 08 липня 2015 року, приблизно, о 01.00 год. обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в с. Кіблич Гайсинського району Вінницької області, по місцю проживання своєї знайомої ОСОБА_6, яке розташоване по АДРЕСА_4, вирішив здійснити крадіжку. З цією метою, він за допомогою дерев'яної палиці, яку підібрав на подвір'ї вищезазначеного домогосподарства, зірвав металеву скобу, на яку зачинялися вхідні двері, що ведуть до приміщення літньої кухні та до якої кріпився навісний замок, потрапив в середину приміщення. Перебуваючи в літній кухні, обвинувачений ОСОБА_2 виявив жіночу сумку, з якої таємно викрав грошові кошти в сумі 1 800 гривень, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Не погодившись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.02.2016 щодо ОСОБА_2 та просить його скасувати через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним за ч. 3 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна, визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі без конфіскації майна. У решті вирок залишити без змін.

На думку прокурора Карпенко В.В., непрацюючий, за місцем проживання характеризується негативно, соціальні фактори стримуючого характеру відсутні та він вчинив умисний злочин перебуваючи під домашній арештом після того, як йому вручили повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Адвокат Шеремета Г.А., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, про сить змінити вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.02.2016 відносно обвинуваченого ОСОБА_2 і призначити покарання за злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, на підставі ст. 69 КК України та - п'ять років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України чотири роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання п'ять років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням на три роки.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, співпрацював з досудовим слідством у розкритті злочину, кримінальні правопорушення скоїв у неповнолітньому віці, оскільки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, матеріальної шкоди по кримінальних правопорушеннях не заподіяно та гроші у сумі 1800 грн. були вилучені робітниками міліції, та повернуті потерпілій ОСОБА_6

Крім того, тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 в ході нападу на неї не заподіяно.

Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2, який просив задовольнити апеляційну скаргу його захисника, перевіривши матеріали справи в межах апеляційних скарг та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та адвоката слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Суд першої інстанції вимоги ст. 65 КК України виконав.

Положеннями ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин, а також може не призначати додаткового покарання, передбаченого в санкції статті, як обов'язкове.

Вимоги адвоката про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, на підставі ст. 69 КК України, нічим не обґрунтовані, в апеляційній скарзі не наведені переконливі доводи, які свідчили би про те, що наведені ом'якшуючі обставини, суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Ті обставини, на які посилається адвокат в апеляційній скарзі, були враховані судом при призначенні покарання, крім того, ці обставини істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочинів.

При призначенні покарання враховано, як тяжкість скоєного так і особу винного. ОСОБА_2 вчинив злочин в неповнолітньому віці, щиро кається, та визнав вину, тому призначене покарання у виді позбавлення волі на думку колегії суддів є достатнім для попередження скоєння ОСОБА_2 нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

апеляційні скарги прокурора Немирівської місцевої прокуратури Драча Д.М. та адвоката Шеремети Г.А., в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, залишити без задоволення, а вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.02.2016 відносно ОСОБА_2 - без зміни.

Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України судові рішення апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим - в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

А.І. Кривошея С.І. Бурденюк М.О. Юненко