Вирок № 57022402, 04.04.2016, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1678/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовця обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015020200000219, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.08.2015 року, про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого у учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження

з боку обвинувачення:

прокурора Міхаілідіса М.В.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

з боку захисту:

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.07.2015 року близько 17:00 години, знаходячись в приміщенні шиномонтажу, що знаходиться в смт. Турбів, Липовецького району, Вінницької області, по вул. Миру, 5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), шляхом вільного доступу, таємно викрав набір ключів марки «KING ROY» із головками розмірами від 10 мм. до 32 мм. належний ОСОБА_2 вартістю 1018 гривень 60 копійок, і тим самим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Такі умисні дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

31.07.2015 року близько 15:00 години ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні шиномонтажу, що знаходиться в смт. Турбів, Липовецького району, Вінницької області по вул. Миру, 5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав дві каністри автомобільного мастила марки «Mannol 5W-40», обємом 5 л. кожна, вартість яких становить 530 грн. за 1 шт. на загальну суму 1 060 гривень, а також одну каністру автомобільного мастила марки «Mannol 5W-40» обємом 1 л. вартість якої становить 136 гривень належного ОСОБА_3, і тим самим завдав потерпілій ОСОБА_3 JI.M. матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Такі умисні дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування було кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, вчинена повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини скоєних ним кримінальних правопорушень за обставин наведених в обвинувальному акті.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою винуватість та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не має сумніву у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч.3 ст.349 КПК.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючими ознаками - крадіжка, вчинена повторно.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України є кримінальними правопорушеннями середньої тяжкості, особу винного, який в силу ст.89 КК України вважається не судимим, по місцю проживання характеризується посередньо, на диспансерному обліку та наркологічному обліку не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування шкоди заподіяної потерпілим.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особи винного, обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, думки потерпілих, які вказали, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції частин статей, за якими кваліфіковано його діяння, застосувавши ст. 70 КК України та, визначивши йому остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі.

При цьому, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК України із покладенням обовязків передбачених ст.76 КК України, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції його від суспільства.

Суд приходить до висновку, що таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1., а також попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов в справі не заявлявся.

Питання про процесуальні витрати та речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 та 124 КПК України.

В ході судового провадження до обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою суду від 10.03.2016 року було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді застосування запобіжного заходу - тримання під вартою.

Ураховуючи те, що суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без відбування покарання, застосувавши ст.75 КК, суд вважає за доцільне, у відповідності до ст.377 КПК України, змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід до набрання вироком законної сили з тримання під вартою на особисте зобовязання з покладенням обовязків, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, звільнивши обвинуваченого з-під варти із зали суду.

Відповідно до ст.72 КПК України, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбуття покарання за даним вироком строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, а саме: з 10.03.2016 року по 04.04.2016 року, тобто 1 місяць 20 днів.

Керуючись ст.65-67 КК України, ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1(один) рік.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2(два) роки.

На підставі ст.70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на 2(два) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю у 2(два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

Згідно ст. 76 ч.1 п. п. 2, 3, 4 КК України покласти на ОСОБА_1обовязки на протязі іспитового строку: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Речові докази передані на зберігання потерпілим залишити в їх розпорядженні.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертного дослідження в сумі 306 гривень 90 коп.

Змінити обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобовязання до набрання вироком законної сили, звільнивши його з під варти із зали суду.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки до набрання вироком законної сили, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме:

1) не відлучатися за межі Липовецького району без дозволу прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ст.72 КПК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбуття покарання за даним вироком - строк попереднього увязнення з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі, а саме: з 10.03.2016 року по 04.04.2016 року, тобто 1 місяць 20 днів.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Д.Т. Кривенко