Постанова № 57021446, 22.03.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34820/15-а

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий суддя Остапчук Т.В. ,

при секретарі Котко А. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним дії щодо застосування показника середньої заробітної плати(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007р. при призначенні пенсії за віком та зобов'язати управління ПФУ в Печерському районі м.Києва здійснити йому перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 вересня 2015 року. В судовому засіданні позивач , представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечувала.

Суд , заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, приходить до слідуючого.

Позивач, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Досягнувши пенсійного віку, 12.08.2015 року позивач звернувся до управління ПФУ про призначення іншого виду пенсії, яка передбачена Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Управління ПФУ, провівши переведення на інший вид пенсії та перерахунок розміру пенсії, застосувало показник заробітної плати за 2007 рік, який було враховано при призначенні попереднього виду пенсії - пенсії за вислугу років.

Статтею 1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі статтею 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною третьою статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV, однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону

№ 2262-ХІІ, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV він звернувся вперше. Крім того, після звільнення з служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 31березня 2015 року

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Часиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єктавладних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ураховуючи викладене вище, слід дійти висновку, що відповідачем порушені права позивача , тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 152 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 7, 71, 86, 94, 158- 163, 183-2, КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва щодо застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення у відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 1 вересня 2015 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Остапчук Т.В.