Рішення № 57017736, 05.04.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Демянчук С.В., Собіна І.М.

секретар судового засідання: Шептицька С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 27 січня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором №09.06/03/07-Склн від 20 лютого 2007 року у розмірі 90252,20 доларів США.

В рахунок виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 09.06/03/07-Склн від 20 лютого 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки передбачений договором іпотеки № 09.06/03/101/07- Склн від 20 лютого 2007 року, а саме: будинок житловий загальною площею 84,2 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0925 га, кадастровий номер НОМЕР_1, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів.

Стягнуто пропорційно з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_4, на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" судовий збір у розмірі 3654 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що до позивача не перейшло право вимоги за кредитним договором укладеним позичальником та первинним кредитором. Договір купівлі-продажу права вимоги укладений між первісним кредитором та новим кредитором підписано неуповноваженою особою, а додаток до договору не відповідає змісту та даті укладення договору, оскільки новий кредитор не дотримався положень п.7.5 умов договору купівлі-продажу права вимоги.

Крім того, до нового кредитора не перейшло право вимоги на предмет іпотеки за тих обставин, що не дотримано положення ч.ч.1,2 ст.35 Закону України «Про іпотеку» щодо направлення письмової вимоги іпотекодавцю та боржнику, якщо він є від'ємним від іпотекодавця про усунення порушень та надання тридцятиденного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання вимоги.

Також зазначає, що договір іпотеки нотаріально посвідчений та внесений в державний реєстр щодо заборони на відчуження, а позивачем не надано доказів щодо державної реєстрації прав відступлення на предмет іпотеки, а в силу ст.ст.210, 640 ЦК України, недотримання державної реєстрації про перехід такого права не породжує прав та обов'язків для сторін.

Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду в частині виконання зобов'язань по кредитному договору, про що подавалась заява до суду першої інстанції та безпідставно відхилена судом.

Також суд першої інстанції не застосував Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та в порушення цього закону звернув стягнення на майно іпотекодавця.

Просить рішення Костопільського районного суду від 27 січня 2015 року скасувати повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20 лютого 2007 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 50 000 доларів США зі сплатою 14,86% річних на строк з 20 лютого 2007 року до повного погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.5 кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором є іпотека житлового будинку загальною площею 84,2 кв. м, незавершеного будівництвом будинку загальною площею 159,5 кв. м та земельної ділянки площею 0,0925 га із цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які знаходяться по АДРЕСА_1, згідно з іпотечним договором від 20 лютого 2007 року № 09.06/03/07-Склн. За виконання своїх зобов'язань за цим договором позичальник відповідає всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать та на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно із п. 3.2 кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати нараховані проценти за користування кредитом до 11 числа кожного календарного місяця, а також 19 лютого 2012 року або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу банку чи безготівкового перерахування з поточного рахунку.

ВАТ «Кредитпромбанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_2 кредит у визначеному в договорі розмірі (а.с. 16).

ОСОБА_2 свої зобов'язання порушив, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 19 січня 2015 року, зігдно розрахунку позивача, складає 90 252,60 дол. США, з яких 46 636,50 дол. США - заборгованість за кредитним договором, 43 616,10 дол. США - заборгованість за відсотками (а.с. 75).

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк», стягнувши з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 90 252,2 дол. США та звернувши стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з такого.

Згідно положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється з урахуванням положень ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., за умовами якого ПАТ «Кредитпромбанк» передав ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами та до нього перейшло право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 24).

Ухвалою Костопільського районного суду від 01 вересня 2014 року про заміну первісного кредитора на нового кредитора за заявою АТ «Дельта Банк» здійснено заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч.3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, іпотекодержателем земельної ділянки, незавершеного будівництвом житлового будинку та житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 є ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 257-259).

Враховуючи викладене, посилання ОСОБА_1 на те, що позивачем не надано доказів щодо державної реєстрації відступлення прав на предмет іпотеки є безпідставними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ч.2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до виконавчого напису від 28 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Фокіной А.Б., було звернено стягнення на майно боржника, а саме на земельну ділянку, незавершене будівництвом житловий будинок та житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с. 234).

Таким чином, в даному випадку перебіг позовної давності був перерваний у зв'язку з вчиненням виконавчого напису.

У зв'язку із цим перебіг позовної давності почався заново, його початком є час здійснення виконавчого напису від 28 грудня 2007 року.

Тобто, позивачем пропущено строк позовної давності, який закінчився у грудні 2010 року.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

17 грудня 2014 року ОСОБА_2 було подано заяву про застосування строків позовної давності (а.с. 56).

Таким чином колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області приходить до висновку, що в задоволенні позову в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків до 20 грудня 2010 року слід відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Костопільського районного управління юстиції від 23 червня 2014 року виконавчий напис від 28 грудня 2007 року виданий приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фокіной А.Б. про звернення стягнення на заставне майно, житловий будино загальною площею 84,2 кв.м., незавершений будівництвом житловий будинок, земельну ділянку площею 0.0925 га. на загальну суму заборгованості 262177,63 грн. повернуто органу який його видав (а.с. 235).

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03 березня 2013 року, наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

Пунктом 1.1 кредитного договору № 09.06/03/07-Склн від 20 лютого 2007 року встановлено строк його дії до 19 лютого 2012 року включно.

Таким чином до стягнення з відповідача підлягають нараховані відсотки в межах строку позовної давності, тобто з 20 листопада 2011 року, оскільки банк звернувся з позовом 20 листопада 2014 року.

Оскільки в матеріалах справи відсутній повний розрахунок заборгованості ОСОБА_1, на вимогу суду, банком надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 09.06/03/07-Склн від 20 лютого 2007 року лише за період з 26 червня 2013 року до 16 березня 2016 року.

Однак на підставі даного розрахунку визначити заборгованість по нарахованим відсоткам в межах позовної давності є неможливим.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно наявного розрахунку нарахованих відсотків за період з 26 червня 2013 року по 19 січня 2015 року, заборгованість по відсотках складає 11011,36 дол. США (а.с. 75).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на вище наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №09.06/03/07-Склн від 20 лютого 2007 року в сумі 11 011 (одинадцять тисяч одинадцять). доларів США 36 центів, звернути стягнення на предмет іпотеки передбачений договором іпотеки №09.06/03/101/07- Склн від 20 лютого 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та ОСОБА_3, а саме: будинок житловий загальною площею 84,2 кв.м., що належить іпотекодавцю на праві власності, розташований по АДРЕСА_1, Рівненської області; незавершений будівництвом будинок загальною площею 159,5 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, Рівненської області; та земельну ділянку площею 0,0925 га, що належить іпотекодавцю, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована по АДРЕСА_1, Рівненської області, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути пропорційно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуюча А.М. Шеремет

Судді : С.В. Демянчук

І.М. Собіна