Вирок № 57015732, 07.04.2016, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 07.04.2016

ЄУ № 420/641/16-к

Провадження №1-кп/420/109/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2016 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Заботіна В.В.

при секретарі Гречаній Н.М.

за участю прокурора Ляхова А.С.

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1

захисника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши в підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження № 12016130510000078 за обвинуваченням:

неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Новопсков, Луганської області, громадянина України, який навчається у Новопсковському ПАЛ у 12 групі за професією муляр, пічник, штукатур, не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.02.2016 приблизно о 16 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходячи по АДРЕСА_2, помітив взуття. У цей час у неповнолітнього ОСОБА_3 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, переслідуючи мету незаконної наживи, неповнолітній ОСОБА_3, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, та не зможе їм перешкодити, шляхом вільного доступу, підійшов до порогу будинку АДРЕСА_2 звідки таємно викрав пару чоловічих демісезонних з високими берцями черевик, вартість яких, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-4/72-49е від 14.03.2016 складає 300 грн. та пару чоловічих зимових ботинок спортивного фасону, вартість яких згідно з висновком зазначеної експертизи складає 272 грн., які належать ОСОБА_4, після чого з місця вчинення злочину зник, звернувши вкрадене на свою користь, чим ОСОБА_4 заподіяв матеріальної шкоди на загальну суму 572 грн.

Вказані дії неповнолітнього ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, за ознакою таємного викрадення чужого майна.

23 березня 2016 року між потерпілою ОСОБА_4 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3, за участю законного представника останнього ОСОБА_1 та захисника неповнолітнього ОСОБА_2 укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.

Згідно з даною угодою потерпілий та підозрюваний за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України. Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину обвинуваченого ОСОБА_3, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, які обтяжують покарання - відсутні. Цивільний позов потерпілою не заявлено. Матеріальної та моральної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано. Згідно угоди сторони примирилися між собою.

Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень, та отримана згода неповнолітнього обвинуваченого на призначення йому такого покарання та його законного представника.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілому та неповнолітньому обвинуваченому.

Суд вислухавши думку неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, захисника неповнолітнього обвинуваченого, роз`яснивши неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 зміст ч. 5 ст. 474 КПК України, думку потерпілої ОСОБА_4, роз`яснивши зміст ст. 473 КПК України та пересвідчившись у добровільності їх позицій щодо підписання угоди про примирення, з`ясувавши повне розуміння неповнолітнім обвинуваченим суті та характеру обвинувачення, виду та міри узгодженого покарання, вважає угоду про примирення укладену між потерпілою ОСОБА_4 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3 такою, що підлягає затвердженню судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Враховуючи обставини, які пом»якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного неповнолітнім ОСОБА_3 злочину - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, неповнолітній вік, добровільне відшкодування завданого збитку, суд вважає за необхідне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.1 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити неповнолітньому обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_4 та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3, законний представник неповнолітнього обвинуваченого, захисник неповнолітнього обвинуваченого в судовому засіданні просять затвердити угоду про примирення, укладену між ними 23 березня 2016, та призначити неповнолітньому обвинуваченому узгоджену між ними міру покарання.

У підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просить затвердити угоду. У підготовчому судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що винуватість визнав добровільно із розумінням того, що відмовляється від частини своїх прав, угода була укладена добровільно, без будь - якого примусу, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що угода була укладена добровільно, без будь - якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження її права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди їй зрозумілі та просить затвердити зазначену угоду.

Захисник неповнолітнього обвинуваченого в судовому засіданні також просить затвердити укладену між потерпілою та підозрюваним угоду про примирення від 23 березня 2016.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Разом з тим, суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілою та неповнолітнім обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст, укладеної з потерпілою угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України. Потерпіла, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 23 березня 2016 року про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Зважаючи на те, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 не має постійного доходу, тому судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 880,40 грн. підлягають стягненню з законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1

Суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді передання під нагляд законному представнику ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення від 23 березня 2016 року у кримінальному провадженні за № 12016130510000078 від 18.02.2016, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та неповнолітнім обвинуваченим ОСОБА_3, законним представником неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, захисником неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2.

Неповнолітнього ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на день постановлення вироку 510 ( п'ятсот десять) грн., р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УК у Новопсковському районі.

Стягнути з законного представника ОСОБА_1 на користь держави, на р/р № 31116115700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області: витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-4/72-49е від 14.03.2016 р. в сумі 880 грн. 40 коп.

Запобіжний захід неповнолітньому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - у вигляді передання під нагляд законному представнику ОСОБА_1.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілій і неповнолітньому обвинуваченому.

Суддя: