Ухвала суду № 57015202, 05.04.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/301/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Франко В. А.

УХВАЛА

Іменем України

05.04.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Франко В.А.

суддів - Белінської І.М. Мурашко С.І.

за участю секретаря Постоєнко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування приміщенням житлового будинку та виселення за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2015 року ,-

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_5 про визнання особи такою,,що втратила право користування житловим приміщенням будинку №16 по вулиці Богуна міста Світловодська Кіровоградської області та виселення.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 2 грудня 2015 року позов було задоволено частково.

Виселено ОСОБА_5 з будинку №16 по вулиці Богуна м.Світловодськ Кіровоградської області .

В частині позову про визнання ОСОБА_5 особою такою,що втратила право користування житловим будинком №16 по вулиці Богуна м. Світловодськ Кіровоградської області відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані з наданням правової допомоги в сумі 3000.00горн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції просить апеляційний суд вказати їй скільки вона має сплатити судового збору у звязку зі змінами законодавства;

Визнати неналежними та не допустимими і вилучити з матеріалів справи заяви ОСОБА_3 від 10.08.2015 року на а.с. 31,32 як такими що подані до суду і долучені судом у матеріали справи з порушенням закону, і через постійну його неявку залишити позов ОСОБА_3 без розгляду ;

Рішення Світловодського міськрайонного суду від 2 грудня 2015 року змінити. Ухвалити судове рішення, яким відмовити позивачам в заявлених ними позовних вимогах які не сплачені судовим збором про виселення та витратах на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

В скарзі зазначається, зокрема, що в матеріалах справи на а.с.31 та 32 містяться документи у формі заяви від позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності. Проте всупереч чинної Інструкції з діловодства в місцевих та загальних судах документи не пройшли відповідну реєстрацію у канцелярії суду, а тому не має доказів того, що долучені судом до матеріалів справи, ці заяви є належним доказом волевиявлення позивача.

Вважає, що за таких підстав відповідно до ст. 169 ЦПК України суд мав залишити позов ОСОБА_3 без розгляду.

Не погоджується з рішенням і щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3А судових витрат в сумі 3000 грн.

Зазначає, що позивачем ОСОБА_4 не надано суду доказів на підтвердження оплати витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн., як було встановлено судом. Вважає, що така ініціатива про стягнення витрат на правову допомогу виходила виключно від ОСОБА_6, що не передбачено законом. Посилається на те, що при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 не заявляла клопотання про допуск ОСОБА_6 до участі у справі у якості особи, яка надає їй правову допомогу.

На її думку висновки суду першої інстанції, що у ОСОБА_5 відсутні правові підстави проживання у спірному будинку та виселення без надання іншого житла без зняття з реєстрації не є обґрунтованими, оскільки позивачі з вимогою про витребування майна чи то усунення перешкод у користуванні квартирою не звертались до суду, а також не сплатили судовий збір за цю позовну вимогу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги. ОСОБА_7 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

ОСОБА_5 пояснила, що на даний час вона вже не проживає в спірному будинку, виселилась з нього, хоча є зареєстрованою там.

Представники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 заперечили проти доводів апеляційної скарги, погоджуючись з рішенням суду першої інстанції.

ОСОБА_2 в судове засідання не зявилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином згідно зворотного повідомлення.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які зявились у судове засідання, колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст.. 303 ЦПК України, розглянувши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Встановлено, що рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 16.05.2013 року задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання договору. Було розірвано договір купівлі-продажу будинку №16 по вулиці Богуна міста Світловодськ Кіровоградської області, укладений між ОСОБА_2,, ОСОБА_3,, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 05.08.2010 року, посвідчений приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу,зареєстрований в реєстрі за №2844. (справа № 1121/3495/12 т.2 а.с.204-210; апеляційне провадження №22ц/781/895/13).

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2015 року за №34064740, за позивачами 13.02.2015 року зареєстровано право спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область,м.Світловодськ, вулиця Богуна,16 по 1/3 частини за кожним.(а.с10-11).

Судом встановлено, що час розгляду справи відповідач ОСОБА_5 зареєстрована в спірному будинку і продовжує ним користуватися, незважаючи на те, що правові підстави для цього відсутні (а.с.15)

З Державного акту на право власності на земельну ділянку слідує,що на підставі рішення сесії від 25.01.2011 року №63 Світловодської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0.0498 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована за адресою:Кіровоградська область м.Світловодськ ,вулиця Богуна,16, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку,господарських будівель та споруд. (а.с.61)

Встановлено, що власники будинку бажають використовувати належний їм будинок для свого проживання.

Відповідно до ст..653 ЦК України у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку,зобов»язання припиняються з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Правова позиція Європейського суду з прав людини, відповідно до п.1 ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

За таких підстав, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, з чим погоджується і колегія суддів що ОСОБА_5 не набула право власності чи користування спірним житлом, не зважаючи на те, що на час розгляду справи там проживала. Реєстрація її місця проживання в даному житловому будинку в державних органах реєстрації фізичних осіб не надає їй такого права, а тому,вимоги позову про виселення її із приміщення без надання іншого житла є обґрунтованими і такими,що підлягають задоволенню.

А тому є безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, судом не законно задоволені позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_5

Також твердження відповідача про порушення норм процесуального права при задоволенні вимоги стягнення з ОСОБА_5 судових витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн., спростовується матеріалами справи.

Так, відповідно до довіреності від 26.02.2015 року ОСОБА_6 є представником ОСОБА_4 , її інтересів у судах України (а.с.24).

З договору про надання правової допомоги від 1.06.2015 року слідує, що між позивачем ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було укладено даний договір(а.с.80-81).

З протоколу №1 від 1.06.2015 року , що є додатком до договору про надання юридичної допомоги слідує, що розцінки за послуги що будуть надаватись узгоджено між сторонами.(а.с.82). З квитанції до прибуткового касового ордеру №67/АМ від 10.11.2015 року слідує, що ОСОБА_4 сплатила ОСОБА_6 3000 грн.(а.с.83). На а.с. 84 міститься копія диплома ОСОБА_6 за спеціальністю «правознавство». На а.с.85 міститься копія виписки з ЄДРЮОФП де зазначено дані про основний вид діяльності- діяльність у сфері права.

З заяви ОСОБА_6 від 11.11.2015 року про включення до судових витрат витрат на правову допомогу зазначено з наведенням розрахунку, що при наданні правової допомоги за Договором,ним було витрачено 6 годин. Виходячи з вимог ст.1 Закону України»Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розрахунок граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу складає: мінімальна заробітна плата на 01.01.2015 рік 1218.00грн., 40% від неї складає 487.2грн.; 487.2грн. х 6 год.= 2923.20грн. (а.с.78-79).

Відповідно до ст..1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною,а в адміністративних справах-суб»єктом владних повноважень,не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи,яка надавала правову допомогу,у судовому засіданні,під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Суд першої інстанції з посиланням на ст..ст. 84,88 ЦПК України на підставі належних доказів вірно стягнув з відповідача витрати на правову допомогу понесені позивачем ОСОБА_4

Також з заяви ОСОБА_3 нотаріально засвідченої приватним нотаріусом Світловодського нотаріального округу другого квітня 2016 року та зареєстрованої в реєстрі №277 наданої в судове засідання апеляційної інстанції слідує, що він не мав можливості подати у канцелярію суду вказану заяву особисто, так як працює водієм швидкої допомоги і у робочий час суду перебуває на робочому місці. Підтверджує відомості про слухання справи за його відсутності. Проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_5 заперечує та доручає своїм представникам ОСОБА_6 та ОСОБА_8 подати до апеляційного суду Кіровоградської області дану заяву.

Тому посилання ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на відсутність доказів волевиявлення позивача згідно заяв на а.с. 31,32, не відповідають дійсності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляції не спростовують правильних висновків суду.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливее рішення з одних лише формальних міркувань ,а тому рішення скасуванню не підлягає.

Керуючись ст..ст.303,304, 307,308 ,313-315 ЦПК України, колегія суддів:-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча суддя:

Судді: