Рішення № 57012611, 05.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/8502/13-ц 22-ц/774/193/К/16

Справа № 215/8502/13-ц Головуючий в 1 інстанції

Провадження № 22-ц/774/193/К/16 суддя Тарасенко О.В.

Категорія № 24 (ІV) Доповідач Бондар Я.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді: Бондар Я.М.,

суддів: Зубакової В.П., Соколан Н.О.,

за участю: секретаря - Євтодій К.С.

представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Плюс» - Коваленка Сергія Івановича,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» на заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «АУРУМ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про визнання договорів недійсними, про стягнення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (далі - ТОВ «Компанія «Приват-Плюс»), Дочірнього підприємства «АУРУМ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» (далі ДП «АУРУМ») про визнання договорів недійсними, про стягнення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди. Уточнивши позовні вимоги в їх останній редакції просила визнати недійсними договори укладені між позивачем та відповідачами з моменту їх укладення, стягнути з Відповідача - ТОВ "Компанія "Приват Плюс" : 75 571 грн.60 коп. сплачених по Договору від 12 березня 2010 р. № 001023, 919 грн.22 коп. витрат, пов'язаних зі сплатою платежів, 20 000 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати в розмірі 1600 грн.00 коп. ; з Відповідача - ДП "АУРУМ": 9 000 грн.00коп. сплачених коштів за Договором від 12.03.2010 р. № 001023, 5 000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати 1200 грн.00 коп..

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначила, що 12.03.2010 р. вона уклала з ДП "АУРУМ" Договір № 001023, предметом якого є надання позивачеві консультаційних послуг щодо можливості придбання на її користь товарів широкого асортименту на умовах Договору, Додатку № 1 ("Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС") та Додатку № 2 (Анкетні дані Партнера ) до нього, що укладаються (підписуються) Замовником із ТОВ "Компанія "ПРИВАТ-ПЛЮС" . Вартість послуг, зазначених в пунктах 1.2., 1.2.1., 1.2.2. за Договором № 001023 від 12.03.2010 р. становила 9 000 грн.00 коп., які були сплачені нею на рахунок ДП "АУРУМ".

12 березня 2010 року позивач уклала з ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" Договір №001023, предметом якого є надання позивачеві послуг щодо придбання Товару, зазначеного в додатку № 2 до цієї угоди, на умовах програми діяльності Приват-Плюс, що є додатком № 1 до цієї угоди. Відповідно до Додатку № 2 Договору від 12 березня 2010 р. №001023, позивач повинна була сплачувати щомісячний загальний платіж 685,56 грн., для придбання транспортного засобу. На рахунок ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" позивачем було сплачено 75571 грн. 60 коп. Останній платіж було внесено у вересні 2013 року. Вважає, що на час укладання Договорів відповідачі не мали на те законних підстав, оскільки згідно наданого Відповідачем - ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" копії Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, ТОВ "Компанія "Приват Плюс" лише 08.12.2011 р. було внесено до Державного реєстру фінансових установ та відповідно з цієї дати отримало статус фінансової установи. Вчиняючи правочини, на які відповідачі не мали права, вони ввели в оману позивача з відповідними наслідками, зазначеними в статті 227 ЦК України.

Заочним рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2015 рокупозов задоволено частково.

Визнано недійсним з моменту укладення договір № 001023 від 12 березня 2010 року укладений між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством "АУРУМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс".

Визнано недійсним з моменту укладення договір № 001023 від 12 березня 2010 року укладений між ОСОБА_3 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс".

Стягнуто з Дочірнього підприємства "АУРУМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" на користь ОСОБА_3 9000 грн.00 коп. ( Дев'ять тис. грн.. 00 коп.) сплачених коштів за договором № 001023 від 12 березня 2010 року укладеним між ОСОБА_3 та Дочірнім підприємством "АУРУМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват-Плюс".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс", на користь ОСОБА_3 75571 гривень 60 коп. сплачених по договору коштів та 919 гривень 22 коп. витрат, пов'язаних зі сплатою платежів, а всього: 76490 гривень 82 копійок (Сімдесят шість тис. чотириста дев'яносто гривень 82 коп.).

Стягнуто з Дочірнього підприємства "АУРУМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" на користь ОСОБА_3 500 грн. 00 коп. ( П'ятсот гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" на користь ОСОБА_3 1000 грн. 00 коп. (Тисячу гривень 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "АУРУМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1200 грн. 00 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 1600 грн. 00 коп.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "АУРУМ" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн.60 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Приват - Плюс" на користь держави судовий збір в розмірі 764 грн.91 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19 червня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, поставив питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, стягнути з ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача зазначив, що надання послуг, вказаних у спірному договорі було врегульовано виключно ЦПК України. Вважає, що суду першої інстанції проходячи до висновку про те, що відповідачем надавались позивачу фінансові послуги без відповідної ліцензії і не маючи при цьому статусу фінансової установи, при цьому на конкретизує які саме послуги фінансового характеру. Тож оскільки спірний договір укладався 12.03.2010 року, то на нього не розповсюджувалась дія Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», а відтак, зазначена судом першої інстанції ліцензія не вимагалась та відповідно відсутні підстави для визнання договорів недійсними. Крім того, представник відповідача вважає безпідставним задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2010 року між позивачем - ОСОБА_3 та відповідачем - ДП "АУРУМ" було укладено Договір № 001023, предметом якого є надання позивачеві консультаційних послуг щодо можливості придбання на його користь товарів широкого асортименту на умовах Договору, Додатку № 1 ("Програми діяльності ПРИВАТ-ПЛЮС") та Додатку № 2 (Анкетні дані Партнера ) до нього, що укладаються (підписуються) Замовником із ТОВ "Компанія "ПРИВАТ-ПЛЮС" (т.1 а.с.136).

Вартість послуг, зазначених в пунктах 1.2., 1.2.1., 1.2.2. за Договором від 12.03.2010 р. № 001023 становила 9000,00 грн., які були сплачені позивачем на рахунок відповідача - ДП "АУРУМ", що підтверджується квитанцією № 3011614 від 12.03.2010 р. (т.1 а.с.137).

12 березня 2010 року між позивачем - ОСОБА_3 та відповідачем - ТОВ "Компанія "Приват - Плюс" було укладено Договір № 001023, предметом якого є надання позивачеві послуг щодо придбання Товару, зазначеного в додатку № 2 до цієї угоди, на умовах програми діяльності Приват-Плюс, що є додатком № 1 до цієї угоди: транспортний засіб, вартістю 100000,00 грн. (т. 1 а.с.4-7).

Відповідно до Додатку № 2 Договору від 12 березня 2010 р. № 001023 між позивачем та ТОВ "Компанія "Приват - Плюс", позивач повинна була сплачувати щомісячний загальний платіж 685,56 грн., для придбання транспортного засобу. На рахунок ТОВ "Компанія "Приват-Плюс" позивачем було сплачено 75571 грн. 60 коп. та 919 грн. 22 коп., витрат, пов'язаних зі сплатою платежів, що підтверджується квитанціями про сплату вказаних коштів, останній платіж було внесено у вересні 2013 року (т. 1 а.с.8-44).

Відповідно до ст. 7 договору ТОВ Компанія «Приват-Плюс» гарантує одержання права на отримання товару за умови виконання партнером усіх зобов'язань за договором.

Статтею 2.1 договору передбачений обов'язок ТОВ Компанія «Приват-Плюс» здійснити послуги, зокрема з оплати товару та забезпечення його передачі партнеру відповідно до Програми діяльності Приват-Плюс.

Передбачені договором умови дозволяють учаснику сплачувати ціну товару, який буде придбаний адміністратором на користь партнера на умовах Програми діяльності Приват-Плюс, розмір якого визначається невеликими щомісячними внесками, які названі в договорі «Щомісячний Чистий платіж».

Відповідно до ст.1 Програми діяльності Приват-Плюс «Щомісячний Чистий платіж» - частина щомісячного загального платежу, розмір якого визначається шляхом ділення вартості товару на загальну кількість платежів партнера, та визначається у додатку №2 до договору.

Як вбачається із п. 2.2 ст. 2 Програми, послуги, які є предметом договору, надаються шляхом формування товариства Партнерів, метою яких є отримання товару. Партнери шляхом підписання договору та додатків до нього вповноважують адміністратора на організацію та адміністрування товариства Партнерів, до якого вони включені, протягом всього строку їхнього існування.

При цьому, згідно умов Програми товаром є об'єкти нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби, авто/сільгосп техніка, будівельні матеріали, телерадіоапаратура, побутова техніка, сантехнічні товари, швейні машини, музичні інструменти, кінофотоапаратура, меблі, тканини, тюлегардинні вироби, одяг, взуття, килимові вироби, технічні засоби та устаткування, газові плити, персональні комп'ютери, побутові прилади обліку споживання енергетичних ресурсів або інші товари вітчизняного та іноземного виробництва, що не вилучені із цивільного обороту згідно із законодавством України. Остаточне найменування (модель, кількість тощо) Товару визначається розрахунком, що надається Партнером, для здійснення його оплати згідно цієї Програми.

Умови Програми виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені контрактом кошти, а ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» проводить для товариства партнерів в кінці кожного непарного місяця асигнаційний акт №1 та в кінці кожного парного місяця - асигнаційний акт № 2. Право на отримання товару по результатах асигнаційного акту №1 надається тим партнерам, які мають найбільшу кількість заявлених платежів. Право ж на отримання товару за асигнаційним актом № 2 - тим партнерам, які матимуть найбільшу сумарну кількість проплачених платежів. Право на отримання товару за результатами асигнаційного акту є підставою для придбання його за рахунок фонду товариства партнерів, утвореного із суми щомісячних чистих платежів.

Згідно анкети партнера, ОСОБА_3 визначила, що має намір отримати за даною програмою транспортні засоби вартістю 100000,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 2.3 ст. 2 Додатка №1 Договору «Програми діяльності «Приват-Плюс», кожному сформованому товариству партнерів надається номер, кожному партнеру - порядковий номер його в Товаристві. Порядкові номери є послідовними, починаючи з № 1 (один).

Згідно п. 4.1. «Програми діяльності Приват-Плюс» з початку і до кінця Графіка платежів партнер повинен сплачувати в кожному місяці щомісячний загальний платіж, зазначений у Додатку № 2 до Договору. Зобов'язання зі сплати щомісячного загального платежу виникає у партнера першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було укладено Договір.

Таким чином, предметом цього договору є надання партнеру послуг шляхом формування товариства партнерів, метою яких є отримання товару. При цьому, умовами договору передбачено щомісячна сплата внесків за товар (транспортні засоби), який передається позивачу та право позивача на отримання товару, незалежно від сплати платежів іншими учасниками групи.

Отже, в договорі чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни товару. Після одержання товару споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за товар до повної його оплати, тобто договором передбачена щомісячна сплата платежів за товар, який передається споживачеві в рамках укладеного договору, а не за можливість одержання права на купівлю товару. Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати виконання свого зобов'язання, а саме оплатити продавцю вартість товару та передати товар споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, згідно з п. 7 ч. третьої статті 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому, в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" в розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення оплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак у сукупності Відсутність будь-якої з вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Висновок про саме таке застосування статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" міститься в постановах Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року, 25.06.2014 року, 03.09.2014 року, які згідно ч.1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для врахування всіма судами України .при оборі норми права.

Так, пірамідальній схемі властива сплата коштів за можливість одержання окремим учасником грошової компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Разом з цим, як встановлено судом, предметом спірного договору, укладеного між сторонами в рамках «Програми діяльності Приват-Плюс», є саме надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним товару, зокрема транспортних засобів на суму 100000 грн.

За таких обставин, доводи позовної заяви про введення позивача в оману шляхом здійснення нечесної підприємницької діяльності а також про те, що діяльність відповідачів за спірними договорами є "пірамідальною схемою", суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з відсутністю головних ознак "пірамідальної схеми" - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання товару кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 2 червня 2011 року № 3462-ІV, який введено в дію з 9 січня 2012 року, внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття «пірамідальна схема» та «придбання товарів у групах». Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір укладено сторонами 12.03.2010 року, коли отримання ліцензії для надання послуг, що є предметом договору Законом не вимагалося. Так, на дату укладення договору Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», від 2 червня 2011 року №3462-1У яким внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» та доповнено п. 11-1, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, не був чинним, а відтак законом не було передбачено отримання суб'єктом господарської діяльності ліцензії на цей вид діяльності.

Таким чином, відповідач здійснював підприємницьку діяльність з адміністрування фінансових коштів легітимно, оскільки вона не була заборонена Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» на час укладання спірного договору, тому доводи позовної заяви та заперечень представника позивача проти апеляційної скарги не приймаються, до уваги колегією суду та, відповідно колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» - задовольнити.

Заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс», Дочірнього підприємства «АУРУМ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Приват-Плюс» про визнання договорів недійсними, про стягнення сплачених коштів та відшкодування моральної шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: