Ухвала суду № 57012487, 15.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2907/16 Справа № 201/553/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н.В. Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.,

суддів - Максюти Ж.І., Прозорової М.Л.,

при секретарі - Самокиші О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2016 року про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, розподіл спільного майна подружжя та стягнення коштів -,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, розподіл спільного майна подружжя та стягнення коштів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_3 від 21 січня 2016 року про забезпечення позову, по справі було накладено заборону на вчинення дій, спрямованих на відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_2, а саме: квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2, та рухомого майна, що належить на праві власності останній, тобто транспортного засобу TOYOTA RAV4, рік випуску - 2005, № кузова НОМЕР_1, ТЗ - легковий універсал, колір - чорний, об'єм двигуна - 1998 куб. см. (підстава набуття права власності - договір № 21/01/6 купівлі-продажу від 21.01.2012р.), шляхом внесення вказаного вище автомобіля до бази даних з позначкою «з обліку не знімати».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення суду може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог і повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне звернення до цього може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб (ст.152 ЦПК України).

Крім того, відповідно до роз'яснень, викладених у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду вказаної справи є поділ майна, а саме спірного нерухомого та рухомого майна подружжя, а враховуючи те, що між сторонами дійсно існує спір, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, районний суд обґрунтовано задовольнив заяву про забезпечення позову.

Доводи апелянта про те, що обраний судом першої інстанції вид забезпечення позову - накладення заборони відчуження на квартири та автомобіль є незаконним, не впливають на законність оскаржуваної ухвали, оскільки спір, що виник між сторонами, стосується саме права спільної власності подружжя і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення в зв'язку з відчуженням цього майна на користь третіх осіб.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, суд першої інстанції не порушив вимоги ст. ст. 151-154 ЦПК України, а тому наявні в матеріалах справи докази та наведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга-відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: