Рішення № 57011020, 04.04.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1530/16-ц (2/201/1176/2016)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 квітня 2016 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Черновського Г.В.,

при секретарі Пісчанській Т.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 03 лютого 2016 року звернулась на адресу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку (а. с. 1-2).

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 у позовній заяві посилалась на те, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5В, на праві спільної часткової власності. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у вказаній квартирі, проте з 2009 року у ній не проживає, а його 1/4 частина вказаної квартири була реалізована через відділ ДВС та куплена на електронних торгах ОСОБА_5 У звязку з вищевикладеним ОСОБА_2 просила суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням та зняти його з реєстраційного обліку.

25 березня 2016 року до суду було подано позовну заяву третьої особи ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку. У своїй позовній заяві позивач ОСОБА_5 посилався на те, що 21 січня 2016 року він з електронних торгів через Жовтневий відділ ДВС Дніпропетровського МУЮ купив 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, що належала відповідачу ОСОБА_3 З моменту реєстрації права власності права позивача порушені відповідачем, оскільки останній значиться зареєстрованим за вказаною адресою. У звязку з вищевикладеним ОСОБА_5 просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартирою № 22 у будинку № 23 по пр. Героїв у м. Дніпропетровську та усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_5 даним житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.28-30).

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1, 2 ст. 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу в заочному порядку.

Треті особи у судове засідання не зявилися, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Від ОСОБА_5 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, просив його позов задовольнити (а. с. 45).

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є чоловіком позивача ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 з 2009 року не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що є в добрих відносинах з позивачем ОСОБА_2, часто буває у її помешканні, відповідача бачила лише два рази, а з 2009 року не проживає у вказаній квартирі, місце його перебування не відоме.

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд приходить до наступного.

Згідно частин 1-3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого Виконкомом міської Ради народних депутатів від 22 вересня 1995 року ОСОБА_8 (після укладення шлюбу прізвище позивача змінено на «Ус» (а.с. 5), ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_4 (а.с. 3, 4).

Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 140966 ОСОБА_5 було придбано з електронних торгів через Жовтневий відділ ДВС Дніпропетровського МУЮ 1/4 частину квартири АДРЕСА_2, що належала відповідачу ОСОБА_3 (а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_3 значиться зареєстрованим у ІНФОРМАЦІЯ_2, проте з 2009 року у ній не проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорення.

Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не можуть бути у них вилучені, власника не може бути позбавлено право користування жилим будинком (квартирою).

Згідно з ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права відповідно до ст. 391 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності непорушно, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, власник може бути позбавлений права власності або обмежений в його здійсненні тільки у випадках і в порядку, встановленому законом, примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване тільки як виняток по мотивах суспільної необхідності на підставах і в порядку, встановленому законом, і за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Так, згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

У відповідності до частини 3статті 10 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи 1/4 частини квартири було придбано на електронних торгах ОСОБА_5, а тому право власності на частину вказаної квартири перейшли до набувача. Оскільки відповідач значиться зареєстрованим у вказаній квартири, то в даному випадку порушені права ОСОБА_5 як власника 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, оскільки позивач не може повною мірою користуватися та володіти належному його власністю, у звязку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, натомість суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3, а саме: усунути ОСОБА_5 перешкоди у користуванні приміщенням квартири АДРЕСА_5 шляхом зняття відповідача з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат та враховуючи результат розгляду вказаної позовної заяви, суд вважає за необхідне судові витрати по даній цивільній справі покласти на позивача.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника.

З моменту продажу частини спірної квартири право власності відповідача ОСОБА_3 є припиненим. Крім того з моменту припинення права власності, припиняється також правомочність користування частиною квартири, яка нерозривно повязана з власністю.

У звязку з чим, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання останнього таким, що втратив право користування вказаною квартирою відмовити.

Враховуючи результати розгляду вказаної справи суд вважає необхідне стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 321, 346,383 ЦК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», 10, 60, 80, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку відмовити.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_5 перешкоди з боку ОСОБА_3 в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в квартирі АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позову ОСОБА_5 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят однієї) грн. 20 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії. В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а саме: рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

ОСОБА_10 Черновськой