Рішення № 57010756, 30.03.2016, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2322/15-ц

Провадження №2/173/96/2016

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2016

Верхньодніпровський районний суд

Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді Петрюк Т.М.

При секретарі Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу ,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом до відповідача ОСОБА_2В, про стягнення суми боргу, згідно якого просить стягнути з відповідача борг в сумі 80000 грн., посилаючись на наступне: 14.05.2014 року між ним та відповідачем був укладений договір займу у формі розписки. За яким позивач надав в позику відповідачеві кошти в сумі 80000 грн., а останній зобов'язувався їх повернути.

Грошові кошти відповідачеві надавались строком на 12 місяців.

Однак не дивлячись на факт існуючого зобов'язання, відповідач у вказані строки грошові кошти позивачеві не повернув, чим порушив умови зобов'язання, що й стало підставою звернення до суду

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, подавши заяву про слухання справи у їх відсутність. Згідно поданої заяви вимоги підтримують в повному об'ємі

Відповідач в судове засідання не з'явивсь,про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами: судом встановлено, що 14.05.2014 року між сторонами був укладений договір позики у формі розписки, що підтверджується копією розписки від 14.05.2014 року. За умовами укладеного договору позивач надав в позику відповідачеві кошти в сумі 80000 грн., а останній зобов'язувався їх повернути.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та якості.

Таким чином судом встановлено, що між сторонами був укладений договір позики грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мініму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

На підтвердження укладеного між сторонами договору позики відповідач ОСОБА_2, власноручно написав позивачеві розписку від 14.05.2014 року. Тобто договір укладений з дотриманням вимог ст. 1047 ЦК України в належній формі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Як встановлено в судовому засіданні позивач свої обовязки за договором позики виконав належним чином та передав відповідачеві в борг грошову суму 80000 грн. Так як доказів на спростування цього факту суду не надано.

Згідно дослідженої в судовому засіданні розписки вбачається, що сторони визначили строк повернення боргу за першою вимогою позивача ОСОБА_1В, але не пізніше 14.05.2015 року. Тобто строк повернення боргу є відносно визначеним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе обов'язки належним чином не виконав, в строк встановлений в договорі суму позику позивачеві не повернув.

Тому суд вважає за потрібне задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 80000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме 800 грн., за сплачений судовий збір.

Керуючись ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задовольнити

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 борг в сумі 80000 ( вісімдесят тисяч) гривен.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти за понесені судові витрати по сплаті с удового збору в сумі 800 грн.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем протягом 10 днів з моменту його отримання шляхом подання заяви про його скасування до Верхньодніпровського районного суду.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги та/або заяви про скасування заочного рішення, якщо така скарга та/або заява не подавались. У випадку подання апеляційної скарги та/або заяви про скасування заочного рішення, рішення набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, або перегляду заочного рішення судом який його постановив, якщо рішення не було скасоване або змінене.

Суддя Петрюк Т.М.