Ухвала суду № 57010636, 01.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/14955/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/418/16 Категорія: 81 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів Здрилюк О.І., Русинчука М.М.,

секретар судових засідань ОСОБА_1,

з участю скаржника ОСОБА_2,

державного виконавця Мондровського М.М.,

заінтересованої особи ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_3, на дії державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції у Волинській області за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою на рішення державного виконавця. Покликався на те, що на виконанні Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі - ВДВС Луцького МУЮ) знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №0308/3896/12, виданого 10.10.2012 року Луцьким міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в користь ОСОБА_3 11.09.2015 року ним було отримано лист ВДВС Луцького МУЮ за №20728 від 02.09.2015 року, в якому повідомлялось, що при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 38175907 відбулася процедура реалізації 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова-29 кв. 6 та перебуває у його власності. Оскільки реалізація не була проведена, у звязку з відсутністю учасників аукціону, стягувачам було запропоновано залишити за собою майно в рахунок погашення заборгованості; згідно заяви від 21.08.2015року стягувач ОСОБА_3 виявив бажання залишити за собою 1/3 частки квартири. ОСОБА_3 було запропоновано перерахувати кошти на депозитний рахунок ВДВС Луцького МУЮ. ВДВС Луцького МУЮ йому не надсилав документи по реалізації 1/3 частки квартири. 14.09.2015 року він звернувся з письмовою заявою до ВДВС Луцького МУЮ про ознайомлення з документами про передачу на торги 1/3 житлового приміщення за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова-29 кв. 6. 15.09.2015 року та отримав копії наступних документів: лист Першого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції № 33954 від 31.12.2014 року за підписом старшого державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ №33954 від 31.12.2014 року за підписом старшого державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_5 про проведення оцінки 1/3 частки квартири, яка знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова-29 кв. 6; висновок про вартість майна, виготовленого приватним підприємством «ТСА Захід» від 22.12.2014 року; корінець «Укрпошти» про відправлення рекомендованого листа; постанову ВДВС Луцького МУЮ про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 09.09.2015 року; акт про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Вважає незаконними дії зі сторони посадових осіб ВДВС Луцького МУЮ, а саме: старшого державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_5 у частині неналежного вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 35296051, направлених на неповідомлення боржника про призначення експертизи, неповідомлення належним чином боржнику результатів експертизи по оцінці майна та Висновку про вартість майна, неповідомлення боржника про передачу майна на торги. Зазначає, що вартість квартири була встановлена нижчою, ніж вона коштує в дійсності, а боржник був позбавлений права, гарантованого ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», на подання заперечень та коригування оцінки.

Посилаючись на наведене, заявник просив суд поновити строк для подання скарги на дії та рішення державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ. Задовольнити скаргу та визнати незаконними дії старшого державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_5 в частині неналежного вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 35296051, направлених на неповідомлення боржника про призначення експертизи, неповідомлення боржнику результатів експертизи, неповідомлення боржника про передачу майна на торги; скасувати постанову ВДВС Луцького МУЮ про призначення проведення експертної оцінки майна та постанову про передачу на торги 1/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова-29 кв.6; визнати незаконними дії в.о. начальника ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_6 щодо направлення пропозиції стягувачам залишити майно за собою в рахунок погашення заборгованості та складання постанови і акта за зведеним виконавчим провадженням з приводу передачі 1/3 частки квартири за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова-29 кв.6, в рахунок погашення боргу стягувачу ОСОБА_3; скасувати постанову ВДВС Луцького МУЮ про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 09.09.2015 року та акт ВДВС Луцького МУЮ від 09.09.2015 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2016 року поновлено ОСОБА_2 строк для подання скарги на дії та рішення державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ та відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії та рішення державного виконавця ВДВС Луцького МУЮ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу місцевого суду та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу у повному обсязі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у ВДВС Луцького МУЮ перебуває ряд виконавчих документів про стягнення заборгованості на загальну суму боргу 213910,53 грн. з ОСОБА_2 в зведеному виконавчому провадженні ЗВП № 38175907.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено загальний порядок реалізації майна боржника в процесі здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

08 квітня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_5 було описано 1/3 частку квартири №6, належної ОСОБА_2 за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова, 29 з метою подальшої реалізації. Згідно акту опису й арешту ВП № 35296051 від 08.04.2014р. описана частка квартири, передана на зберігання ОСОБА_2, про що останній розписався особисто (а. с. 40-42).

15 квітня 2014 року старшим державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_5 винесено постанову про призначення експерта/субєкта оціночної діяльності - ПП «ТСА ЗАХІД» (а. с. 43). Ринкова вартість майна, а саме: 1/3 частки квартири за адресою: м. Луцьк, вул. Ломоносова, 29/6 згідно висновку експерта про вартість майна від 22.12.2014р., становила 184389,00 грн. без ПДВ (а. с. 44).

Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

31 грудня 2014 року ОСОБА_2 було надіслано повідомлення про результати оцінки майна за вих. №33954. Також боржнику розяснено право у випадку незгоди з даним звітом у десятиденний строк подати свої заперечення державному виконавцю.

Надіслання ОСОБА_2 на адресу його фактичного проживання (м. Луцьк, вул.. Ломоносова, 29/6) звіту про оцінку майна підтверджується корінцем «Укрпошти», в якому зазначено адресатом ОСОБА_2 та зроблено вказівку, що надіслано рекомендований лист та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 45,46).

Таким чином державним виконавцям у повному обсязі дотримано вимоги, визначені ч. 3 ст. 58 ЗУ «Пров виконавче провадження» щодо ознайомлення боржника з результатами оцінки арештованого майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 особисто не було отримано даний звіт, а підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення йому не належить, а відтак у державного виконавця не було підстав вважати, що боржник ознайомлений з результатами визначення оцінки майна та вчиняти подальші дії щодо його реалізації є безпідставними.

ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати оцінки майна рекомендованим листом, що і зроблено було державним виконавцем. Закон не зобовязує державного виконавця перевіряти та встановлювати факт отримання боржником надісланого рекомендованого листа.

29 січня 2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_5 за вих. №1352 подано заявку на реалізацію арештованого майна (а. с. 47,48).

Відповідно до ч.5 ст.58, ч.3 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», ч.2 ст.43 Закону України «Про іпотеку», у разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що за повідомленнями ДП «Інформаційний Центр» Міністерства юстиції України торги щодо реалізації арештованого майна не відбувалися по причині відсутності учасників торгів, відповідно до чого проводилися уцінки майна (а. с. 50).

Ч.6 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

06 серпня 2015 року державним виконавцем було надіслано відповідні запити стягувачам (а. с. 62).

Згідно заяви стягувача від 21 серпня 2015 року, ОСОБА_3 просив залишити за собою непродане майно в рахунок погашення боргу (а. с. 63).

02 вересня 2015 року державним виконавцем було повідомлено боржника ОСОБА_2 про вияв бажання залишити за собою нереалізоване майно ОСОБА_3, згідно листа № 20728 (а. с. 64).

01 вересня 2015 року за вих. № 20610 стягувачу ОСОБА_3 було надіслано реквізити депозитного рахунку ВДВС Луцького МУЮ та повідомлено, що згідно ч.8 ст.62 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у пятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню в його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові (а. с. 65).

Згідно наданих квитанцій, державному виконавцю від 07 вересня 2015 року стягувачем сплачено кошти в розмірі 95944,76 грн., що підтверджено випискою по депозитному рахунку з ГУДКСУ від 08 вересня 2015 року (а. с. 66).

Кошти, що надійшли на депозитний рахунок, було перераховано державним виконавцем пропорційно на відповідні рахунки стягувачів, а саме: ПАТ «Надра», ПАТ «ОСОБА_7 та кредит», ПАТ «Хрещатик», ПАТ КБ Приватбанк», ПАТ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» (а. с. 67-71).

09 вересня 2015 року державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_6 винесено постанову про передачу майна стягувачу ОСОБА_3 в рахунок погашення боргу ОСОБА_2 (а. с. 73) та складено відповідний акт (а. с. 75).

Відтак встановивши відповідність дій державного виконавця щодо ознайомлення ОСОБА_2 з результатами оцінки майна, вимогам ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження, суд першої інстанції підставно відмовив у скасуванні постанов державного виконавця щодо призначення експертної оцінки та постанову про передачу майна на торги, а також постанову про передачу майна стягувачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території держави.

Таким чином, на державі лежить прямий обовязок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невідємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. (Справа "Шмалько проти України" заява N 60750/00)

У справі Горнсбі проти Греції Європейський суд зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Крім того, слід наголосити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Безпідставне, тривале та необґрунтоване невиконання рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_2 кошти в користь інших осіб, буде порушувати законні права та інтереси останніх та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення.

Доводи ОСОБА_2 про те, що він не мав можливості дізнатись про хід виконавчого провадження, у якому він є боржником є голослівними та безпідставними. ОСОБА_2 достовірно було відомо про відкрите виконавче провадження в межах якого виконувались рішення суддів про стягнення з нього боргу в користь інших осіб. Він не оскаржував дій чи бездіяльності державної виконавчої служби щодо не надання матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314-315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 січня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: