Ухвала суду № 57010526, 04.04.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/107/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Мосієвич І.В. Провадження № 22-ц/773/360/16 Категорія: 27 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Матвійчук Л.В., Мудренко Л.І.,

з участю: секретаря Лимар Р.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору, за апеляційною скаргою позивача на рішення Любомльського районного суду від 12 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Любомльського районного суду від 12.01.2016 року позов публічного акціонерного товариства комерційного банку (далі ПАТ КБ) «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість за кредитним договором №VON0GA0000000619 від 21.02.2008 року у розмірі 47425,55 доларів США, що за курсом 15,74 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.11.2014 року складає 746478 грн. 16 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про розірвання кредитного договору відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ПАТ КБ ПриватБанк 3654 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду в частині відмови в задоволенні позовної вимоги у розмірі 5885,35 доларів США скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову. В решті просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №VON0GA0000000619, згідно умов якого банк зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 60000 доларів США під заставу житла шляхом видачі готівки в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в забезпеченні даним договором строки (а.с.7-12).

Згідно п. 2.2.2 кредитного договору № VONOGA0000000619 від 21.02.2008 року позичальник зобовязується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до п. п. 8.1, 2.3.1., 2.3.2, 2.3.3., 3.1., 3.2., даного договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту.

Відповідно п. 8.1. вищевказаного договору банк зобовязується надати позичальникові кредитні кошти шляхом: видачі готівки у вигляді не поновлювальної лінії у розмірі 74600 дол. США на наступні цілі : 60000 дол. США на споживчі цілі, 14600 дол. США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення докового моніторингу.

З додаткової угоди до кредитного договору № VONOGA0000000619 від 21.02.2008 року, укладеної 08.11.2013 року між сторонами спору, та додатку 31 до неї вбачається, що ПАТ КБ ПриватБанк» та ОСОБА_2 дійшли згоди про внесення змін в кредитний договір № VONOGA0000000619 від 08.11.2013 року, а саме: суму заборгованості, що виникла в період з дати надання позичальнику кредиту до дати підписання цієї додаткової угоди зменшити на 490 доларів США (а.с.82). Позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 661,49 дол. США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. З цього часу встановлено нову відсоткову ставку в розмірі 13,56%.

За твердженнями названого банку відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав у звязку з чим станом на 12.11.2014 року виникла заборгованість в розмірі 53310,90 доларів США, в тому числі: 47731,13 доларів - заборгованість за кредитом, 2864,83 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 19,04 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 142,16 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, 15,88 доларів США - штраф (фіксована частина), 2537,86 доларів США - штраф (процентна складова). Заборгованість відповідача ОСОБА_2 підтверджується наданими банком розрахунками (а.с.4-5, 25-26).

Звертаючись до суду з даним позовом банк просив стягнути з відповідача згаданий розмір кредитної заборгованості - 53310,90 доларів США, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_2 належним чином не виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором №VON0GA0000000619 від 21.02.2008 року.

Ухвалою Любомльського районного суду від 28.04.2015 року за клопотанням відповідача ОСОБА_2, який був не згідний із заявленим банком розміром кредитної заборгованості, призначено судову економічну експертизу з метою встановлення дійсного розміру кредитної заборгованості.

Як вбачається з висновку експерта Київської незалежної судово-експертної установи, за результатами проведення судово економічної експертизи від 20.07.2015 року № 1290, станом на 31.10.2014 року, 12.11.2014 року наявний розмір переплат 6747,18 дол. США, здійснених відповідачем ОСОБА_2 на користь банку, у звязку з чим поточна заборгованість за кредитом (тілом) буде становити 46868,20 дол. США. Крім того, оскільки існує переплата, тому не підлягає до стягненню пеня та штраф (а.с.202-216).

З додатку №3 до висновку судово-економічної експертизи від 20.07.2015 року № 1290, розрахунку щодо нарахування та сплати поточної та простроченої заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитними коштами; нарахування пені, вбачається, що сума залишку по тілу кредиту становить 53615,38 доларів США, яка підлягає зменшенню на суму переплати 6747,18 дол. США, що дорівнює 46868,20 дол. США; сума процентів які підлягають стягненню становить 535,86 дол. США; сума комісії в розмірі 0,48 % річних становить 21,49 дол. США.

Виходячи з висновку судово економічної експертизи від 20.07.2015 року № 1290 та наявних у справі доказів, розмір кредитної заборгованості відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» становить 47425,55 доларів США, в тому числі: сума процентів у розмірі 535,86 дол. США; сума комісії 0,48 % річних у розмірі 21,49 дол. США та поточна заборгованість за кредитом(тілом) 46868,20 дол. США, що за курсом 15,74 відповідно до службового розпорядження НБУ від 12.11.2014 року складає 746478,16 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що сума кредитної заборгованості, яка виникла у відповідача ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк», підлягає з врахуванням переплачених позичальником коштів на погашення заборгованості зменшенню до 47425,55 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 746478,16 грн., а тому суд на підставі встановлених у справі обставин та наявних доказів частково задовольнив позов банку.

Доводи апеляційної скарги позивача про порушення місцевим судом норм процесуального права, зокрема щодо вирішеного клопотання відповідача про призначення в даній справі судово-економічної експертизи без попередньої оплати останнім судового збору за подання такого клопотання, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявна квитанція, яка була додана відповідачем до клопотання (фактично заяви про забезпечення доказів). Крім того, навіть у випадку відсутності такої оплати за подану заяву (клопотання), дана обставина не впливає на правильність ухваленого по суті судового рішення в даній справі.

Також є неспроможними твердження позивача про те, що експертом під час проведення експертизи не була врахована умова кредитного договору визначена у п. 2.1.3., відповідно до якої річна процентна ставка з 08.11.2013 року була збільшена до 13.56%, оскільки сума кредитної заборгованості у висновку експерта визначена з врахуванням умов укладеного між сторонами кредитного договору та додаткової угоди до нього від вказаної дати, а також з врахуванням переплат, здійснених відповідачем на погашення кредитної заборгованості. З додатку №3 до висновку згаданої судової експертизи (а.с.233) вбачається, що при визначенні суми заборгованості за кредитним договором, починаючи з листопада 2013 року, коли між сторонами укладено додаткову угоду, якою змінено відсоткову ставку з 12% на 13,56%, експерт виходив саме з суми відсотків, що підлягала сплаті за новою відсотковою ставкою.

Інші доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду, були предметом розгляду в суді першої інстанції і висновків суду, викладених в рішенні, вони не спростовують.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Оскільки в іншій частини рішення суду першої інстанції позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» не оскаржується, тому колегією суддів воно у відповідності до ст. 303 ЦПК України не переглядається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Любомльського районного суду від 12 січня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: