Ухвала суду № 57009713, 09.03.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/9299/15-ц

Провадження № 22-ц/792/306/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М. (головуючий)

Варвус Ю.Д., Заїки В.М.

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 грудня 2015 року цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про розподіл майна.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_4 вказував, що під час спільного проживання у шлюбі з ОСОБА_6 вони придбали квартиру, яка була зареєстрована на відповідачку. На теперішній час шлюб між сторонами розірвано, а тому позивач просив визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю по 1/2 частці за кожним з подружжя.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 15 грудня 2015 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1.

Залишено у власності ОСОБА_6 1/2 квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підтвердження незаконності рішення зазначається про помилковість висновку суду про те, що спірна квартира є об'єктом спільної сумісної власності сторін як подружжя, оскільки особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. А оскільки вказана квартира була придбана за кошти, що були одержані відповідачкою у власність за кредитними договорами, то згідно п. 3 ч.1 ст. 57 СК України, вказана квартира перебуває в особистій власності і не відноситься до спільної власності подружжя, і саме тому не може бути поділена між сторонами.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали, рішення суду вважають законним і обґрунтованим.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.10.2010 року. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27.04.2015 року, яке набрало законної сили 8.05.2015 року, шлюб розірвано.

Під час перебування у шлюбі сторонами придбано і зареєстровано на ім`я відповідача квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору НОМЕР_1 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 2.08.2011 року, укладеного між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ОСОБА_6 (право власності набуто згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.09.2012 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 22.08.2012 року № ХМ14312147876) за спільні кошти подружжя та кошти, отримані в кредит згідно кредитного договору з фізичною особою № 014/ZASJM8/3/1 від 06.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_6

Спірна квартира, вартість якої визначена в сумі 375670 грн. (сторонами зазначена вартість не оспорюється), перебуває в іпотеці ПАТ «Дельта Банк» згідно іпотечного договору від 4.12.2012 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НКЛ-4530535 від 4.12.2012 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_6

Вказані обставини підтверджуються повторним свідоцтвом про шлюб, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.09.2012 року, витягом про державну реєстрацію прав Хмельницького БТІ від 20.09.2012 року, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27.04.2015 року, іпотечним договором від 4.12.2012 року, кредитним договором № НКЛ-4530535 від 4.12.2012 року, кредитним договором з фізичною особою № 014/ZASJM8/3/1 від 06.02.2012 року, податковими деклараціями платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, свідоцтвом НОМЕР_1 про участь у Фонді фінансування будівництва виду «А» від 12.12.2011 року, виданого АТ «Державний експортно-імпортний банк України» ОСОБА_6, договором НОМЕР_1 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 2.08.2011 року, договором поруки № 014/ZASJM8/3/1 від 06.02.2012 року, укладеним між ПАТ «Ерсте Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_6, довідкою Хмельницької міської об'єднаної стоматологічної поліклініки від 18.08.2015 року про доходи ОСОБА_4, відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 1.12.2015 року № 48801973, копії котрих наявні у справі.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Враховуючи, що спірна квартира була придбана під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, та не встановлено, що вона придбана за рахунок особистих коштів відповідача, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що квартира є об'єктом спільної сумісної власності.

Частиною 1 ст. 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст. 70 СК України).

Оскільки позивач ОСОБА_4 просив визнати за ним право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_1, а домовленістю між сторонами або шлюбним договором не було визначено, що частки подружжя не будуть рівними, суд обґрунтовано, за встановлених обставини, задовольнив його вимоги.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що спірна квартира не може бути об'єктом спільної сумісної власності сторін як подружжя, оскільки набута нею за час шлюбу за кошти, які належали їй особисто, а відтак, згідно п. 3 ч.1 ст. 57 СК України, вказана квартира є особистою власністю, безпідставні.

Як встановлено судом першої інстанції, квартира АДРЕСА_1 була набута на підставі договору НОМЕР_1 про участь у Фонді фінансування будівництва виду А від 2.08.2011 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк» та ОСОБА_6

Після укладення вказаного договору та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.09.2012 року, (виданого Управлінням житлово-комунального господарства на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 22.08.2012 року № ХМ14312147876), ОСОБА_6 отримала в кредит кошти у сумі 213000 грн. згідно кредитного договору з фізичною особою № 014/ZASJM8/3/1 від 06.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Ерсте Банк».

При цьому, в кредитному договорі міститься заява ОСОБА_4 від 06.02.2012 р., в якій він засвідчує, що ознайомився з умовами договору, не заперечує проти його укладення ОСОБА_6 та будь-яких додаткових угод (договорів про внесення змін та/або доповнень) до вищенаведеного кредитного договору, які, в тому числі, але не виключно, будуть змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір зобов'язань ОСОБА_6 перед ПАТ «Ерсте Банк» (а.с. 102-106).

Як видно з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці ПАТ «Дельта Банк» згідно іпотечного договору від 4.12.2012 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № НКЛ-4530535 від 4.12.2012 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_6

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви від 4.12.2012 р., ОСОБА_4 дав згоду своїй дружині ОСОБА_6 на передачу в іпотеку вказаної квартири, на умовах на її розсуд. При цьому, від ствердив, що іпотечний договір укладається в інтересах сім'ї на умовах, які вони попередньо обговорили і вважають вигідними для них і укладання цього договору відповідає їх спільному волевиявленню (а.с. 77).

Наведені обставини підтверджують висновок суду першої інстанції про те, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, і спростовують доводи апеляційної скарги про придбання квартири за особисті кошти ОСОБА_6 і належність їй квартири, згідно п. 3 ч.1 ст. 57 СК України, на праві особистої приватної власності.

Інші підстави, в межах доводів апеляційної скарги, для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 15 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис

Суддя: підпис

Суддя: підпис

З оригіналом згідно: суддя Апеляційного суду Пастощук М.М.

=====

Головуючий у І інстанції - Демінська А.А.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 48